Справа № 2-392/2007

Заочне рішення іменем України

10 серпня      2007 року   Славутицький міський   суд Київської області   у складі: головуючої- судді Теремецької Н.Ф., при секретарі Воробей М.М., з участю:

позивача ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Славутичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_2, про визнання особою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

УСТАНОВИВ:

20 липня 2007 року до суду звернувся позивач з позовом, у якому просить визнати відповідачку та її неповнолітнього сина такими, що втратили право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що позивач придбав у приватну власність у ОСОБА_5, ОСОБА_6, відповідачки у справі, яка діяла в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ОСОБА_7, яка діяла в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_7, вищевказане жиле приміщення, що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна, нотаріально посвідченного приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області. З 2 жовтня 2002 року він уклав договір з КП „ЖКЦ" про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, у відповідності з яким несе витрати по утриманню своєї квартири. Але до цього часу в його квартирі зареєстрована відповідачка та її неповнолітній син, що створює перешкоди у користуванні його приватною власністю у повному обсязі та реалізації прав на неї.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги доповнив та просив визнати відповідачку і її неповнолітнього сина особами, що втратили право користування жилими приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, обґрунтовуючи тим, що він є власником спірного жилого приміщення, договорів на вселення в установленому законом порядку та користування квартирою з відповідачкою не укладав. Крім того, просив стягнути з відповідачки на його користь витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 гривень 50 копійок, витрати, пов"язані з наданням оголошення в газеті про виклик відповідачки в судове засідання, в сумі 277 гривень 20 копійок, всього на загальну суму 284 гривні 70 копійок.

Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надала, тому за згодою позивача суд ухвалив заочне рішення відповідно до ст.ст. 224-226 ЦПК України на підставі наявних доказів у справі.

2

Третя особа підтримала позовні вимоги позивача. Суду пояснила, що з моменту придбання спірної квартири відповідачка та її неповнолітній син в спірній квартирі не проживають.

Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі  договору купівлі-продажу нерухомого майна, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області від 13.08.2002 року, позивач придбав у приватну власність жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

Даний договір 13 серпня 2002 року був зареєстрований ВП Бюро технічної інвентаризації КП „Агенство з розвитку бізнесу" в Електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно. З того дня позивач є єдиним власником даного жилого приміщення, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно. На момент розгляду справи в суді за цією адресою зареєстровані: ОСОБА_1, позивач у справі, відповідачка ОСОБА_6 та її неповнолітній син ОСОБА_4, ОСОБА_2, третя особа у справі, та неповнолітні діти позивача і третьої особи у справі - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, що підтверджується довідкою з місця проживання.

Як вбачається з пояснень позивача, після укладення договору купівлі-продажу він став власником квартири за адресою: АДРЕСА_1.   Після отримання даної квартири у власність він не вступав в договірні відносини з ОСОБА_6 щодо  вселення її та її неповнолітнього сина ОСОБА_4 у спірну квартиру та користування нею.

Факт непроживання відповідачки та її неповнолітнього сина у спірній квартирі з серпня 2002 року підтверджується показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11.

Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися власністю на свій розсуд. Як встановлено судом, відповідачка та її неповнолітній син не являються членами сім"ї позивача, договорів на право користування даним жилим приміщенням позивач з відповідачкою  не укладав.

Згідно  ст. 346 ЦК України право власності припиняється в результаті відчуження власником майна. Договором купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 підтверджено, що відповідачка ОСОБА_6 в своїх інтересах та інтресах неповнолітнього сина ОСОБА_4 продала цю квартиру позивачу ОСОБА_1, тобто втратила  право власності на неї, в тому числі і на право користування.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_6 та її неповнолітній ОСОБА_4 син з дня продажу спірної квартири втратили право власності на неї, а отже і на користування нею.

З відповідачки підлягає стягненню на користь держави судовий збір та на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також витрати, пов"язані з наданням оголошення в газеті про виклик відповідачки в судове засідання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 209,213-215,224-226 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_6 та її неповнолітнього сина ОСОБА_4 особами, що втратили право користування жилим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

3

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 гривень 50 копійок, витрати, пов"язані з наданням оголошення в газеті про виклик відповідачки в судове засідання, в сумі 277 гривень 20 копійок, всього на загальну суму 284 гривні 70 копійок.

Стягнути з відповідачки на користь держави судовий збір в розмірі 8 гривень 50 копійок.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до суду на протязі 10 днів з дня отримання його копії.

Заява про апеляційне оскарження цього рішення може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Славутицький міський суд.