Справа №2-380/2007

Заочне   рішення іменем України

9 серпня      2007   року   Славутицький міський   суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., при секретарі Воробей М.М., з участю:

позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Славутичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

УСТАНОВИВ:

12 липня 2007 року до суду звернулася позивачка з позовом, у якому просить стягнути з відповідача борг за договором позики в сумі 28393 гривні 20 копійок, понесені судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень, та судові витрати по оплаті судового збору в сумі 283 гривні 93 копійки.

В судовому засіданні позивачка доповнила свої позовні вимоги і просила стягнути з ОСОБА_2 борг за договором позики на суму 7887 гривень, проценти за користування позикою на суму 20506 гривень 20 копійок та відшкодувати витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень, витрати по оплаті судового збору в сумі 283 гривні 93 копійки, та витрати, пов"язані з наданням оголошення в газеті про виклик відповідача в судове засідання, в сумі 277 гривень 20 копійок, всього на загальну суму   28984 гривні 33 копійки.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилалася на укладений договір позики від 24 травня 2006 року, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов"язувався повернути до 20 травня 2007 року 7887 гривень, але гроші не повернув.

Відповідач в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надав, тому за згодою позивача суд ухвалив заочне рішення відповідно до ст. ст. 224-226 ЦПК України на підставі наявних доказів у справі.

Позов підлягає   задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 травня 2007 року ОСОБА_1 О.С, позивачка у справі, передала ОСОБА_2, відповідачу у справі, відповідно до письмового договору позики, 7887 гривень, який останній зобов'язався їх повернути 20 травня 2007 року, однак своїх зобов'язань не виконав.

Показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджено факт передачі позивачкою 24 травня 2006 року коштів у позику відповідачу в сумі 7887 гривень для розширення сфери його підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає іншій стороні у власність (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того

2

ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначеними родовими ознаками.

Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання позикодавцем визначеної грошової суми або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позивачка надала суду письмовий договір позики укладений між нею та відповідачем, який містить зобов"язання однієї особи повернути іншій особі у визначений строк визначену суму грошей, що становить основний зміст і всі істотні умови позикового зобов"язання, передбаченого ч.1 ст.1046 ЦК України, тому суд вважає його належним та допустими доказом.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику,-грошові кошти, у такій сумі.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 позику не повернув, то сума боргу підлягає стягненню з нього на користь позивачки.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 5 Договору позики відповідач зобов"язаний сплатити позивачці, крім суми боргу, пеню в розмірі 5 % від несплаченої суми за кожен день прострочення, що складає  20506 гривень 20 копійок (7887х 5 % = 394,35х 52 дня).

З відповідача підлягає стягненню на користь позивачки витрати по оплаті судового збору, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також витрати, пов"язані з наданням оголошення в газеті „Урядовий кур"єр" про виклик відповідача в судове засідання, що підтверджуються платіжними дорученнями, долученими до матеріалів справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  209,213-215,224-226 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7887 гривень боргу за договором позики, 20506 гривень пені за прострочення виконання зобов"язень, судові витрати по оплаті судового збору в сумі 283 гривні 93 копійки, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень, витрати, пов"язані з наданням оголошення в газеті про виклик відповідача в судове засідання, в сумі 277 гривень 20 копійок, всього на загальну суму 28984 гривні 33 копійки.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до суду на протязі десяти днів з дня отримання його копії.

Заява про апеляційне оскарження цього рішення може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Славутицький міський суд з поданням копії апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області.