ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

18.12.2024

Справа № 331/6015/24

Провадження № 2/331/2747/2024

Жовтневий районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді Фісун Н.В.

за участю секретаря судового засідання Коростельової К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1  про стягнення матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія» звернулося до суду з позовом, в якому зазначає, що між ПАТ «Українська кредитна спілка» та відповідачем було укладено кредитний договір № 10343с від 19.06.2013 року. На виконання умов вказаного кредитного договору КС «Українська кредитна спілка» надала, а відповідач отримав у тимчасове користування грошові кошти з дотриманням вимог їх повернення та сплати процентів у визначені договором строки, у розмірі 10 000 грн. 00 коп., строком на 24 місяців, з 13.06.2013 року по 19.06.2015 року включно зі сплатою процентів у розмірі 28.8% річних.

Між Приватним акціонерним товариством «Українська Страхова Компанія» та КС «Українська кредитна спілка» укладено договір добровільного страхування кредитів № 15 від 01.07.2013 року . Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, передбачені кредитним договором щомісячні платежі не сплачував. Позивачем на підставі заяви № 1244 від 09.09.2021 року та доданих до неї документів, складено страховий акт № 770 кр від 10.09.2021 р. та відповідно здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 21 742,06 грн. Таким чином, оскільки ПАТ «Українська страхова компанія» виконала покладені на неї законом та умовами Договору обов`язки, до ПАТ «Українська страхова компанія» перейшло право вимоги на стягнення з  відповідача матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування, у зв`язку з чим, просить суд стягнути з  відповідача на користь ПАТ «Українська страхова компанія» суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 21 742,06 грн. та понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 грн. 00 коп.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 28.10.2024 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в своїх вимогах просить провести заочний розгляд справи без участі представника позивача, проти винесення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, по невідомій суду причині, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом  оголошенням на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - https://gt.zp.court.gov.ua/sud0808/ .

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, судом встановлено, що між ПАТ «Українська кредитна спілка» та відповідачем було укладено кредитний договір № 10343с від 19.06.2013 року. На виконання умов вказаного кредитного договору КС «Українська кредитна спілка» надала, а відповідач отримав у тимчасове користування грошові кошти з дотриманням вимог їх повернення та сплати процентів у визначені договором строки, у розмірі 10 000 грн. 00 коп., строком на 24 місяців, з 13.06.2013 року по 19.06.2015 року включно зі сплатою процентів у розмірі 28.8% річних.

Перерахування позивачем відповідачеві визначеної кредитним договором №10343с від 19.06.2013 року суми грошових коштів підтверджується належним чином засвідченою копією платіжного доручення № 21803 від 19.06.2013 з відмітками банку про проведення платежу.

З метою страхування кредитних ризиків, між ПАТ «Українська страхова компанія» та КС «Українська кредитна спілка» було укладено договір добровільного страхування кредитів №15 від 01.07.2013 року предметом якого є майнові інтереси КС «Українська кредитна спілка», що не суперечать закону, пов`язані із матеріальними збитками, які завдані останній внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту (позики) та (або) відсотків за користування кредитом у встановлені терміни у відповідності до кредитних договорів.

Згідно з п.1.3 згаданого вище договору добровільного страхування, страховик (ПАТ «Українська страхова компанія») здійснює страхування кредитного ризику за кредитними договорами, укладеними між позичальниками та страхувальником (КС «Українська кредитна спілка»), згідно з реєстром наданих за звітний період кредитів, що укладені в межах Договору про співробітництво між останньою та позивачем.

Підпунктом 2.1 договору добровільного страхування кредитів встановлено, що страховим випадком за цим договором по відношенню до конкретного кредитного договору, що внесений до реєстру наданих кредитів, є факт збитків кредитора внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань перед кредитором по поверненню кредиту в строки та в порядку, передбачених укладеним між ними кредитним договором, внаслідок будь-яких подій.

Відповідальність Страховика за страховим випадком виникає у разі, якщо кредитор не одержав суми трьох будь-яких послідовних платежів, передбачених кредитним договором, протягом 10 (десяти) днів після настання строку сплати третього платежу.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором № 10343с від 19.06.2013 належним чином не виконував, передбачені кредитним договором щомісячні платежі не здійснював (доказів зворотного суду представлено не було).

Відповідно до ч. 1 ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Зазначена норма кореспондується з положеннями ст.979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У частині 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

У справі, що розглядається, спір виник між страховою компанією та фізичною особою щодо відшкодування витрат, понесених у зв`язку із виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.

Згідно зі ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.

На виконання п.5.1 договору добровільного страхування кредитів, КС «Українська кредитна спілка» направила в адресу позивача (ПАТ «Українська страхова компанія») заяву № 1244 від 09.09.2021 року про виплату страхового відшкодування у сумі 21 742,06 грн.

Позивачем на підставі вищезазначеної заяви був складений страховий акт № 770кр від 10.09.2021 про страховий випадок та 10.09.2021 року здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 21 742,06 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1358 від 10.09.2021року з відміткою банку про проведення платежу.

Оскільки ПрАТ «Українська страхова компанія» виконала покладені на неї законом та умовами договору добровільного страхування кредитів обов`язки, до ПАТ «Українська страхова компанія» перейшло право вимоги на стягнення з відповідача матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування.

Як встановлено судом, Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія» (страховик) виплатило страхувальнику страхове відшкодування та звернулося до ОСОБА_1 з вимогою про відшкодування виплаченої суми страхового відшкодування.

З урахуванням положень ст.993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», якими регулюються правовідносини між сторонами у справі, позивач - Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія», виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування КС «Українська кредитна спілка», отримало від останнього права кредитора до ОСОБА_1

КС «Українська кредитна спілка» реалізувало своє право кредитора шляхом пред`явлення вимоги до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія», оскільки за договором страхування (Закону України «Про страхування») останнє надало згоду на прийняття обов`язку сторони боржника у деліктному зобов`язанні, якщо воно виникне.

Основною характерною ознакою суброгації є збереження того зобов`язання, яке виникло із заподіяння шкоди і у зв`язку з яким було виплачене страхове відшкодування, й зміна в ньому кредитора. Натомість регрес - право відповідальної особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким відповідальна особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв`язку з чим і виникло нове - пов`язане саме з регресною вимогою.

Завдання майнової шкоди страхувальнику слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором майнового страхування, в якому кредитором є страхувальник, а боржником - страховик.

Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, підставою виникнення якого є завдання шкоди. Одержання страхувальником повного відшкодування збитків від особи, яка їх завдала, припиняє деліктне зобов`язання, що тягне за собою припинення обов`язку страховика здійснити страхову виплату (п. 4 ч. 1 ст.991 ЦК), але не навпаки.

Виплата страховиком страхувальнику страхового відшкодування є обов`язком страховика за договором (ст.988 ЦК України). Така виплата не припиняє деліктного зобов`язання і не може вважатися відшкодуванням шкоди потерпілому в цьому зобов`язанні, оскільки страховик у правовідносинах добровільного майнового страхування не є боржником у деліктному зобов`язанні. Тобто заподіювач шкоди залишається зобов`язаним відшкодувати завдану ним шкоду незалежно від того, чи звертався до нього з відповідною вимогою сам потерпілий, чи страховик після виплати потерпілому відшкодування за договором майнового страхування.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, є суброгацією.

Відповідно до ст. 262 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Тобто страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача, й строк такої вимоги почав спливати з моменту заподіяння шкоди. У зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача із залишком строку позовної давності.

Таким чином, оскільки ПАТ «Українська страхова компанія», виконавши свої зобов`язання за договорами страхування та здійснивши виплату страхового відшкодування, не отримало повного фактичного відшкодування цієї суми від відповідача, як особи, відповідальної за відшкодування заподіяних збитків на суму 21 742,06 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача завданих збитків підлягають задоволенню.

Також відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 4,19,259,263,264,265,280-282 ЦПК України, ст.ст.512,514,933,979 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» (зареєстроване місцезнаходження: м. Донецьк, вул. Артема, 116/19; фактичне місцезнаходження: м.Київ, вул..Голосіївська, буд.13А/216, ЄДРПОУ 20346864) матеріальну шкоду за виплачене страхове відшкодування в розмірі 21 742,06грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» (зареєстроване місцезнаходження: м. Донецьк, вул. Артема, 116/19; фактичне місцезнаходження: м.Київ, вул..Голосіївська, буд.13 А/216 ЄДРПОУ 20346864) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,0 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.12.2024 року.

Суддя Н.В.Фісун