Справа №155/1719/24

                                                               Провадження №1-кп/155/224/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2024                                                                                 місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

       головуючого судді ОСОБА_1 ,

       при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030600000230 від 06 серпня 2024 року, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Милятин, Іваничівського району, Волинської області, зареєстроване та фактичне місце проживання АДРЕСА_1 , з вищою освітою, українця, громадянина України, судимого, працюючого вчителем фізичної культури у гімназії села Трубки, Володимирського району, Волинської області, на утриманні в якого перебувають троє малолітніх дітей, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

       за участю:        прокурора ОСОБА_4 ,

                       обвинуваченого ОСОБА_3

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що в кінці липня 2021 року, точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в селі Підбереззя, Луцького району, Волинської області, вступив у злочинну змову із невідомою особою, анкетних даних досудовим розслідуванням не встановлено, з якою досягнув домовленості, щодо підроблення на його ім`я за обумовленою ціною офіційного документа, який видається установою. В подальшому, маючи злочинний умисел, направлений на пособництво у підробленні посвідчення воді, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій надав невідомій особі особисті анкетні дані із зазначенням місця проживання та фотокартку, з метою внесення їх до підробленого посвідчення водія.

Після цього, орієнтовно 08 серпня 2021 року ОСОБА_3 отримав від невстановленої особи виготовлене на його ім`я посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 06 серпня 2021 року, яке надає йому право керувати транспортними засобами категорії «В», за що сплатив останньому кошти в сумі 5000,00 гривень.

Крім цього, ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 06 серпня 2021 року, видане на його ім`я є підробленим, незаконно використовував його при керуванні транспортними засобами. Так, 05 серпня 2024 року, приблизно о 22 годині 00 хвилин ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ», моделі «21061», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по автодорозі Т0302 в селі Підбереззя, Луцького району, був зупинений працівниками СРПП УПД ГУНП у Волинській області. На законну вимогу поліцейського, керуючись прямим умислом, спрямованим на використання завідомо підробленого документа, особисто, добровільно пред`явив для перевірки підроблене посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 від 06 серпня 2021 року, видане на його ім`я, чим фактично використовував завідомо підроблений документ. В подальшому при перевірці посвідчення водія по базі «ІПНП» було встановлено, що посвідчення водія НОМЕР_1 від 06 серпня 2021 року ОСОБА_3 не видавалося.

Згідно висновку експерта, посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 від 06 серпня 2021 року, видане на ім`я ОСОБА_3 не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку аналогічного бланка посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України, так як виготовлений не у відповідності до вимог, які пред`являються до даного виду документів.

Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив умисні протиправні дії, які виразились в пособництві невстановлені особі у підроблені посвідчення, яке видається установо, яка має право видавати такі документи та надає право, з метою використання його підроблювачем, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, а також у використанні завідомо підробленого документа, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, суду дав показання, що в кінці липня 2021 року в селі Підбереззя, Луцького району, Волинської області, через соціальну мережу в мережі інтернет із невідомою особою дійшов домовленості про виготовлення посвідчення водія, та надав йому свої анкетні дані та фото. Орієнтовно в серпня 2021 року від невідомої особи отримав посвідчення водія за що оплатив 5000,00 гривень. В подальшому, 05 серпня 2024 року, приблизно о 22 годині 00 хвилин він керуючи автомобілем марки «ВАЗ», в селі Підбереззя, Луцького району, був зупинений працівниками поліції, знаючи, що посвідчення водія є підробленим, пред`явив вказане посвідчення водія на вимогу поліцейського. Провину свою визнає, просить суворо не карати, не позбавляти його волі.

У відповідності до вимог ст.ст.50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину та кримінального проступку, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує конкретні обставини вчинення ним кримінального правопорушення, а саме: відсутність тяжких наслідків від вчиненого, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, відсутність негативної характеристики за місцем проживання, інформацію про стан його здоров`я, який не перебуває на обліку у лікаря нарколога чи психіатра, має на утриманні трьох малолітніх дітей.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_3  винуватим, суд призначає покарання в межах санкції ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, у виді обмеження волі.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 12 січня 2024 року визнаний винуватим у вчинені чинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.1 КК України та призначено йому покарання у вигляді виправних робіт строком на 1 рік. Вироком Волинського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року скасований вирок Іваничівського районного суду Волинської області від 12 січня 2024 року в частині призначеного покарання та призначено ОСОБА_3 покарання у вигляді виправних робіт строком на 2 роки.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду 01 червня 2020 року у справі № 766/39/17 зробила висновок, що при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили:

а) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст.70 КК (за сукупністю злочинів);

б) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК (за сукупністю вироків).

При цьому скасування судом апеляційної інстанції такого попереднього вироку в частині покарання з підстав неправильного звільнення від відбування покарання або у зв`язку з необхідністю призначити більш суворе покарання не перешкоджає застосуванню ст. 71 КК, оскільки в такому разі апеляційний суд не спростовує висновків суду першої інстанції щодо винуватості особи у вчиненні злочину і не скасовує вироку в цій частині, а навпаки посилює покарання чи вказує на необхідність його відбування реально.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, після постановлення вироку Іваничівським районним суду Волинської області 12 січня 2024 року, який був скасований 08 серпня 2024 року вироком Волинського апеляційного суду в частині покарання та призначено більш суворе покарання, остаточне покарання ОСОБА_3 слід призначити за правилами, передбаченими ст. 71 КК (за сукупністю вироків).

На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

У відповідності до вимог ст.ст.100, 122 КПК України суд вирішує долю речових доказів та приймає рішення по питанню процесуальних витрат за проведення експертизи документу, які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в повному обсязі.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та призначити покарання:

       - за ч.5 ст.27 ч.3 ст.358 КК України - 1 (один) рік обмеження волі;

На підставі ч.4 ст.70 КК України, призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного Волинським апеляційним судом від 08 серпня 2024 року, яким вирок Іваничівського районного суду Волинської області від 12 січня 2024 року скасовано в частині покарання, у виді 2 років виправних робіт, більш суворим, за даним вироком, та призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі 1 (один) рік.

       - за ч.4 ст.358 КК України - 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Волинського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року, яким вирок Іваничівського районного суду Волинської області від 12 січня 2024 року скасовано в частині покарання та остаточно ОСОБА_3 до відбуття визначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання остаточно призначеного за сукупністю вироків ОСОБА_3 , покарання частково відбуте ним за вироком Волинського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року, яким вирок Іваничівського районного суду Волинської області від 12 січня 2024 року скасовано в частині покарання, з розрахунку одному дню обмеження волі відповідають три дні виправних робіт.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати із дня приведення вироку до виконання.

Речові докази:

       -Посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 06 серпня 2021 року, видане на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - знищити;

       Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в дохід держави 2650 (дві тисячі шістсот п`ятдесят) гривень 48 (сорок вісім) копійок судових витрат у справі за проведення судово-технічної експертизи.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Горохівський районний суд Волинської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий:                                                                                 ОСОБА_1