Справа № 127/41121/24

Провадження № 3/127/9832/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2024 о 00:30 год. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме ображала нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, разом з тим в матеріалах справи міститься її письмова заява від 16.12.2024, згідно з якою ОСОБА_1 у повному обсязі визнає обставини, викладені у протоколі, щиро кається та просить суд здійснити розгляд справи за її відсутності. Крім того, суд враховує, що про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 була повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про отримання повістки у формі смс-повідомлення.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП є доведеною та підтвердженою сукупністю доказів, що містяться у справі: Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 154194 від 16.12.2024, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 16.12.2024, письмовою заявою ОСОБА_1 від 16.12.2024, в якій вона визнає свою вину в повному обсязі.

Відповідно до статті 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 173-2 КпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Аналогічне визначення поняттю «домашнє насильство» закріплене у пункті 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі – Закон № 2229-VIII). Зокрема, згідно з визначенням, даним у зазначеній правовій нормі, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до визначення, яке надане у пункті 14 частини першої статті 1 Закону № 2229-VIII, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Таким чином, з досліджених у судовому засіданні доказів вбачається, що ОСОБА_1 вчинила щодо своєї матері – ОСОБА_2 психологічне домашнє насильство.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Судом не встановлено обґрунтованих сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 ..

ОСОБА_1 досягла віку, з якого настає адміністративна відповідальність, відомості про її неосудність відсутні, а тому вона підлягає адміністративній відповідальності (є суб`єктом адміністративного правопорушення).

Передбачені статтею 35 КУпАП обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлені.

Вирішуючи питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та попередження вчинення нею нових правопорушень, суд враховує: характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, а також пом`якшуючу обставину, передбачену п.1 ч.1 ст. 34 КУпАП: щире розкаяння винного, та вважає за доцільне з метою попередження вчинення нею аналогічних правопорушень в майбутньому застосувати до останньої адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно зі статтею 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 9-12, 23, 33-35, 36, 40-1, 221, 276, 280, 283, 284, ч.1 ст. 173-2 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: