ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2024 Справа №607/26452/24 Провадження №3/607/10676/2024

місто Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Якімець Тарас Ігорович під час розгляду матеріалів, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серія НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №186232 від 01 грудня 2024 року зафіксовано, що 01 грудня 2024 року о 11 год. 30 хв. у м. Тернополі, вул. Микулинецька, 116, водій ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом (далі – ТЗ) «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль «Audi A4», д.н.з. НОМЕР_3 , який перебував у нерухомому стані. Внаслідок цього автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, що є порушенням п.2.3.б. ПДР (порушення стеження за дорожньою обстановкою, реагування на її зміну, стеження за вантажем, технічним станом), п.10.9. ПДР (інше порушення ПДР, порушення правил руху ТЗ заднім ходом), п.12.1. ПДР (водій ТЗ не врахував безпечної швидкості руху, особливості вантажу, стан ТЗ), за що передбачена відповідальність за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) (а.с. 1).

01 грудня 2024 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких вказав, що 01 грудня 2024 року близько 11:30 год. рухався заднім ходом з автобазару, не помітив припаркований автомобіль з порушенням ПДР «Audi A4», д.н.з. НОМЕР_3 , пошкодив ліву передню дверку. Причиною руху заднім ходом було те, що водій, пропускав автомобіль, який виїжджав з парковки автобазару (а.с. 4).

Також, 01 грудня 2024 року потерпілий ОСОБА_2 надав письмові пояснення, в яких зазначив, що він зупинився на узбіччі по вул. Микулинецька, 116. В період з 11:30 год. в його автомобіль в`їхав автомобіль Fiat Doblo. Пошкодив передню ліву дверку та ліве дзеркало (а.с. 5).

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз`яснених йому прав, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, винуватим себе у вчинені адміністративного правопорушення визнає повністю, щиро розкаюється. Просить накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Заслухавши пояснення особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, крім визнання ним своєї вини, доведена наступними матеріалами справи:

– протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №186232 від 01 грудня 2024 року (а.с. 1);

– відеоматеріалами «export-j75s4» з нагрудних камер 474467, 472413 (а.с. 2);

– схемою місця ДТП, яка сталася 01 грудня 2024 року о 11 год. 30 хв. в м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 116 (а.с. 3);

– письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 01 грудня 2024 року (а.с. 4);

– письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 01 грудня 2024 року (а.с. 5).

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша) ; адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності (частина друга).

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото– і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з п.2.3.б. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі – ПДР України) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Як вказано в п.10.9. ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Відповідно до п.12.1. ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до статті 124 КУпАП настає адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, тобто порушення водієм транспортного засобу правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Обираючи адміністративне стягнення, суд, відповідно до статті 33 КУпАП, бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його щире каяття, визнання вини в повному обсязі, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, а тому доходить висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті, за якою його притягують до відповідальності.

ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 від 06 липня 2015 року.

Керуючись статтями 7, 9, 33, 34, 35, 124, 251, 280, 283, 284, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок в дохід держави.

2. Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

3. У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

4. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

5. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

6. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

7. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

8. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

9. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Головуючий суддяТ. І. Якімець