ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2024 Справа №607/21119/24 Провадження №3/607/8836/2024

місто Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Якімець Тарас Ігорович, розглянув матеріали, що надійшли з Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

за частиною першою статті 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення

В С Т А Н О В И В:

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №280386 від 24 вересня 2024 року зазначено, що 24 вересня 2024 року близько 12 год. 50 хв. ОСОБА_1 , будучи неповнолітнім, перебуваючи в громадському місці, а саме на території навчального закладу «ЗУНУ», що по вул. Львівська, в м. Тернопіль, викурював електронну сигарету ТМ «Vaporesso», у місці, у якому відповідно до пункту 3 статті 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та шкідливого впливу на здоров`я населення» куріння заборонено, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №280386 від 24.09.2024, зокрема особистим підписом ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив, із заявою про відкладення розгляду справи не звертався.

Справу було неодноразово відкладено на 10.10.2024 о 14 год. 00 хв., 24.10.2024 о 10 год. 00 хв., 08.11.2024 о 09 год. 00 хв., 02.12.2024 о 17 год. 15 хв., 18.12.24 о 12 год. 00 хв про що було відомо ОСОБА_1 (рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення №0600291284580, №0600296198959).

Європейський суд з прав людини зазначив, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41 рішення у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03).

Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2018 року (справа № 761/41616/16-ц) вказав: рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, з урахуванням того, що ОСОБА_1 достеменно знаючи про дату, час та місце розгляду даної справи щодо нього, не повідомивши причин неявки, в судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, беручи до уваги релевантну практику Європейського суду з прав людини, правові позиції Верховного Суду, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яку притягують до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.

При вирішенні питання про розгляд цієї справи за відсутності особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, суд також враховує положення статті 268 КУпАП, якими не встановлено імперативної законодавчої вимоги щодо присутності при розгляді справи за статтею 175-1 КУпАП особи, яку притягують до відповідальності.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні:

– протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №280386 від 24 вересня 2024 року (а.с. 1);

– рапортом ДОП СДОП ВППП Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області лейтенанта поліції В. Киянка від 24 вересня 2024 року (а.с. 2);

– письмовими пояснення ОСОБА_1 від 24 вересня 2024 року, де вказано, що вину визнає та більше такого робити не буде; письмові пояснення отримані з дозволу матері ОСОБА_2 (а.с. 3);

– фотоматеріалами з місця події (а.с. 4).

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша) ; адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності (частина друга).

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото– і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18 червня 2024 року № 3817-IX тютюнові вироби – сигарети з фільтром або без фільтра, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників, інші відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання (пункт 85 частини першої статті 1)

Частиною першою статті 175-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22 вересня 2005 року № 2899-IV забороняється куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів у приміщеннях та на території навчальних закладів.

Західноукраїнський національний університет є навчальним закладом, а отже, на території та у його приміщеннях куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів заборонено.

За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене частиною першою статті 175-1 КУпАП, а саме: куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.

Разом з тим, на момент вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 був неповнолітнім, маючи повних 16 років.

Згідно з частиною першою статті 13 та статті 24-1 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу: 1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Обираючи захід впливу, суд, відповідно до статті 33 КУпАП, бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують чи пом`якшують адміністративну відповідальність, а тому доходить до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати попередження.

Керуючись статтями 7, 9, 13, 24-1, 33, 34, 35, 40-1, 175-1, 245, 247, 251, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, застосувати до нього захід впливу у вигляді попередження.

2. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

3. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

4. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

5. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Головуючий суддяТ. І. Якімець