Справа № 2а- 198/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2008 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі:
Головуючого судді - Гандзій Н.В.
при секретарі - Чорноморець Т.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини №1485 Південного регіонального управління Державної прикордонної служби про стягнення витрат на службове відрядження,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини №1485 Південного регіонального управління Державної прикордонної служби про стягнення витрат на службове відрядження, посилаючись на те, що він працював за контрактом старшим електриком-рульовим корабля морської охорони „П.Державін” у Військовій частині 1485 Південного регіонального Управління Державної прикордонної служби (м.Одеса) з 2005 р.
З 24.12.2005 р. по 04.07.2006 р. він знаходився у відрядженні у Севастопольському загоні морської охорони у зв'язку з ремонтом корабля.
Позивач ОСОБА_1 вважає, що має право на відшкодування витрат у зв'язку з відрядженням на підставі ст.121 КЗпП України, Інструкції про службові відрядження військовослужбовців Державної прикордонної служби України в межах України та за кордон” (Hаказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 9 листопада 2005 року N 830), Постанови Кабінета міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 663 „Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон” (із змінами і доповненнями), згідно якої добові за час перебування у відрядженні у 2005 р. дорівнювали 18 грн, з 1 січня 2006 р. - 25 грн.
Позивач ОСОБА_1 просить стягнути з військової частини №1485 Південного регіонального управління Державної прикордонної влужби м.Одеси на його користь затрати на відрядження (добові) у розмірі чотири тисячи вісімсот тридцять гривень (4830 грн.).
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, посилався на відсутність правових підстав для виплати позивачу компенсації за період ремонту корабля та знаходження у м.Севастополі, надавши письмові заперечення на позовну заяву.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши мтеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, який є військовослужбовцем Військової частини №1485 Південного регіонального управління Державної прикордонної служби, в період з 24.12.2005 р. по 04.07.2006 р. направлявся у відрядження до Севастопольського загону морської охорони у зв'язку з ремонтом корабля, що підтверджується письмовим доказом, а саме: Посвідченням про відрядження №171 від 22 грудня 2005 р., затвердженим Командиром військової частини 1485, капитаном 2 рангу А.В.Коваль, засвідчених печаткою відміток про дати прибуття позивача ОСОБА_1 в пункт службового відрядження - у місто Севастополь та вибуття з нього до місця постійної служби - міста Одеси.
Згідно із Інструкцією про службові відрядження військовослужбовців Державної прикордонної служби України в межах України та за кордон (Hаказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 9 листопада 2005 року N 830) службовим відрядженням вважається поїздка військовослужбовця за розпорядженням командира на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового завдання поза місцем його постійної служби (п.1.1.).
Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження. Тривалість службового відрядження обчислюється за кількістю днів перебування у відрядженні з урахуванням вихідних, святкових і неробочих днів та часу перебування у дорозі. Визначення кількості днів відрядження для виплати добових провадиться з урахуванням дня вибуття військовослужбовця з місця постійної служби та прибуття до місця постійної служби, що зараховуються як два дні (п.1.3).
Виплата добових провадиться за наявності на посвідченні про відрядження засвідчених печаткою відміток про дати вибуття військовослужбовця з місця постійної служби, прибуття його в пункт службового відрядження, вибуття з нього та прибуття до місця постійної служби” (п.1.11.).
Судом встановлено, що за період відрядження морське грошове забезпечення позивачу ОСОБА_1 не виплачувалось. Посилання представника відповідача на те, що за період відрядження позивачу виплачувалось грошове забезпечення, не є підставою для відмови у виплаті добових, так як згідно ст.121 КЗпП України, за відрядженими працівниками зберігаються протягом усього часу відрядження місце роботи (посада) і середній заробіток. Той факт, що на період ремонту корабель загону морської охорони був виведен із кампанії і військовослужбовці перейшли в оперативне підпорядкування командиру, не спростовує факту наявності відрядження. Підзаконні акти - накази, розпорядження, на які посилається представник відповідача - не повинні суперечити чинному законодавству, зокрема ст.22 Конституції України, згідно якої не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав людини, в данному випадку - на компенсаційні виплати у вигляді добових.
Згідно ст. 2 Закону України "Про оплату праці" грошові компенсаційні виплати у вигляді добових віднесено до додаткової заробітної плати.
Керуючись ст.22 Конституції України, ст.121 КЗпП України, ст.2 Закону України "Про оплату праці", п.п.1.1., 1.3., 1.11. Інструкції про службові відрядження військовослужбовців Державної прикордонної служби України в межах України та за кордон” (Hаказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 9 листопада 2005 року N 830), Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 р. №663 “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон”, у відповідності зі статтями 161, 162, 163 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Військової частини №1485 Південного регіонального управління Державної прикордонної служби про стягнення витрат на службове відрядження - задовольнити.
Стягнути з військової частини №1485 Південного регіонального управління Державної прикордонної служби м.Одеси на користь ОСОБА_1 затрати на відрядження у розмірі чотири тисячи вісімсот тридцять гривень (4830 грн.).
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду м.Одеси через Приморський районний суд м. Одеси. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в термін десяти днів з дня проголошення, без подання попередньої заяви про оскарження.
СУДДЯ Н.В.Гандзій