ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "12" жовтня 2006 р.                                                                   Справа № 11/170

За позовом державної податкової інспекції у м.Чернівці

до приватного підприємця ОСОБА_1 м.Чернівці

про стягнення  податкового боргу за рахунок активів боржника в сумі 2688,83 грн.

Суддя С.М. Гушилик

Представники:

Від позивача -Гриф І.Т. -гол. держ. інспектор

Від відповідача -не з'явився

В засіданні приймав участь  прокурор відділу облпрокуратури Швець О.А.

Пунктом 6 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

З урахуванням об'єктивного складу сторін, предмету спору та місце знаходження відповідача згідно із статтями 12, 15 ГПК України дана справа відноситься до підвідомства господарських судів та підсудна господарському суду Чернівецької області, однак розглядається за правилами КАС України.

СУТЬ СПОРУ:  Державна податкова інспекція у м.Чернівці звернулась з позовною заявою до  приватного підприємця ОСОБА_1 м.Чернівці про стягнення  податкового боргу за рахунок активів боржника в сумі 2688,83 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, який знаходиться на спрощеній системі оподаткування і є платником  єдиного податку. Згідно Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998 року № 727/98, суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця. Відповідно до проведеної перевірки за відповідачем рахується заборгованість по сплаті єдиного податку  в сумі 2688,83 грн.

У відповідності до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі -Закон  № 2181) в разі,  якщо податковий борг відповідачем добровільно не сплачений він підлягає примусовому стягненню в судовому порядку.

Ухвалою від 14.08.2006 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 18.09.2006 р. за участю представників сторін.

Ухвалами від 18.09.2006 року та 04.10.2006 року слухання справи  неодноразово було відкладено в зв'язку з неявкою представника відповідача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, пояснення на позов не надав, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином, а тому проаналізувавши надані матеріали, суд прийшов до висновку про можливість вирішення спору без його участі за документами, наданими позивачем.

Оцінивши наявні у матеріалах справи та досліджені у судовому засіданні докази, заслухавши представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно пункту 5.3.1 статті 5 Закону № 2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену платником податків у податковій декларації, протягом десяти днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.

12.12.2005 року відповідачем приватним підприємцем ОСОБА_1. подано заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування з 2006 року для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до п.2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. № 727/98 суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. З моменту подачі заяви платник податків узгоджує суму податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону № 2181 у разі коли платників податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платникові податкові вимоги. Так 23.02.2006 року позивач направив відповідачу першу податкову вимогу № НОМЕР_1, а 20.04.2006 року другу податкову вимогу № НОМЕР_2.

Вказаний податковий борг відповідачем добровільно не сплачений, а тому враховуючи приписи даної норми права, у відповідача існує узгоджене податкове зобов'язання в сумі 2688,83 грн.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, у зв'язку з чим з відповідача стягується заборгованість по єдиному  податку в сумі 2688,83 грн.

На підставі викладеного та керуючись п.3.1.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст. 71,86,94,157,159,160-163,185,186, п.6 Прикінцевих та перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовну заяву задовольнити.

2.          Стягнути  з приватного підприємця ОСОБА_1 м.Чернівці, вул. АДРЕСА_1, (ідент. код НОМЕР_3) у дохід бюджету, в особі державної податкової інспекції у м.Чернівці, вул. Червоноармійська, 200-а, (Інд.код 21432838, р/р 040161400712 в обласному відділені НБУ) за рахунок активів 2688,83 грн.  боргу по єдиному  податку.

3.          Стягнути  з приватного підприємця ОСОБА_1 м.Чернівці, вул. АДРЕСА_1, (ідент. код НОМЕР_3)  на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 26,88 грн.

4.          Відповідно до ч.1 ст.185, ч.1,3,5 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першою інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

5.          Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений цим Кодексом строк, постанова набирає сили після закінчення цього строку.

У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                             С.М. Гушилик