Справа № 2-78/

2008 р. 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2008 року                                                         Криворізький районний суд

                                                                                              Дніпропетровської області

у складі:

             головуючого судді:                                                                     Савіної Г.О.

             при   секретарі                                                                    Дзиговській Т.Б.

за участю:

             - представника позивача                                                  ОСОБА_1

             - представника відповідача

                Лозуватської сільської ради                                      Дикої Н.В.

            - представника відповідача ОСОБА_2                          ОСОБА_3

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, ОСОБА_2, 3-ї особи без самостійних вимог Криворізького відділу земельних ресурсів Дніпропетровської філії державного підприємства  «Центр державного земельного кадастру» про визнання частково недійсним державного акту на право приватної власності на частину земельної ділянки виділеної ОСОБА_2 та надання на цю частину права власності та державного акту ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И В :

22.11.2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, який 07.12.2007 року уточнив і на підтвердження якого посилався на те, що він на праві приватної власності має земельну ділянку та домоволодіння на ній за адресою АДРЕСА_1.

На протязі 40-ка років він з сім»єю користуався земельною ділянкою, загальною площею 0, 21 га згідно рішення виконкому Лозуватської сільської ради № 13 від 24.11.1967 року, наданої під індивідуальне будівництво.

Рішенням № 247 від 24.12.1999 року Лозуватської сільської ради Криворізького району йому було передано земельну ділянку площею 0,13 га. При цьому виміру його земельної ділянки ніхто не проводив, в своїй же заяві про передачу йому в приватну власність земельної ділянки розмір її він не вказував, оскільки точний розмір земельної ділянки був йому невідомий.

В грудні 2004 року він отримав  державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, проте на її розмір не звернув уваги.

07.06.2005 року їм стало відомо, що по сусідству ОСОБА_2 було надано в приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку у розмірі 0,178 га, та про те, що розмір його земельної ділянки становить не 0,21 га, а 0,13 га.

Рішення Лозуватської сільської ради № 666 від 01.04.2005 року «Про надання у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_2» рішенням цієї ж сільської ради № 798 від 09.09.2005 року було скасовано на підставі протесту Криворізького міжрайонного природоохоронного прокурора, оскільки ця земельна ділянка знаходиться на землях водного фонду України  у прибережній смузі р. Інгулець, де будівництво заборонено і землю можна використовувати лише під сільськогосподарське угіддя. Проте відповідач ОСОБА_2 отримав на цю земельну ділянку державний акт на право приватної власності, розмір якої становить 0,178 га, з яких 0,08 га повинно було належати йому з дружиною.

Надання державного акту на право власності земельної ділянки для будівництва  та обслуговування житлового будинку від 07.06.2005 року ОСОБА_2 є незаконним, суперечить вимогам ст. 119 ЗК України, порушує його законні права та інтереси, а тому позивач просив винести рішення, яким визнати державний акт на право власності на частину земельної ділянки у розмірі 0,08 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, виділеної ОСОБА_2 рішенням Лозуватської сільської ради, недійсним та визнати право власності на цю частку земельної ділянки за ним, з наданням на цю частку державного акту. В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали і просили задовольнити його у повному обсязі.

  Представник відповідача Лозуватської сільської ради Криворізького району позов не визнав, пояснивши, що рішенням виконкому Лозуватської сільської ради в 1967 році ОСОБА_4 дійсно було надано по АДРЕСА_1 земельну ділянку під індивідуальне будівництво, проте розмір земельної ділянки не було вказано, як і розмір земельної ділянки для обслуговування цього будівництва.

14.03.1995 року ОСОБА_4 звернувся до Лозуватської сільської ради із заявою про надання йому у приватну власність земельної ділянки, розміром 0,11 га для обслуговування будинку і ведення домашнього господарства.

Рішенням сільської ради № 247 від 24.12.1999 року ОСОБА_4 передано було у приватну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування домоволодіння площею 0,13 га та на цю площу земельної ділянки у 2005 році він отримав державний акт на право приватної власності. Земельною ділянкою площею 0,21 га він ніколи не користувався, за таку площу податок не сплачував, а тому просила в позові позивачеві відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 позов не визнав, посилаючись на те, що ОСОБА_2 отримав державний акт на право приватної  власності на 0,178 га земельної ділянки за адресою  АДРЕСА_2 на законних підставах, а тому просив в позові позивачу відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, оцінивши надані сторонами докази та заперечення, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Згідно ксерокопії рішення № 13 виконкому Лозуватської сільської ради Криворізького району від 24.11.1967 року ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 було надано право індивідуального будівництва на земельній ділянці без позначення її площі в гектарах чи квадратних метрах (а.с. 7).

02.01.1987 року ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок за АДРЕСА_1 на підставі рішення виконкому Криворізької райради Дніпропетровської області № 309 від 27.11.1987 року (а.с.8).

Як видно з заяви від 14.03.1995 року ОСОБА_4 на ім»я Лозуватської сільської ради він просив передати йому у приватну власність земельну ділянку за вище вказаною адресою розміром 0,11 га для обслуговування будинку і ведення домашнього господарства (а.с. 12).

Рішення № 247 від 24.12.1999 року Лозуватської сільської ради Криворізького району ОСОБА_4 було передано у приватну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування домоволодіння площею 0,13 га за адресою АДРЕСА_1 (а.с.9), та 08.12.2004 року ним було отримано на цю земельну ділянку державний акт на право приватної власності з доданим до нього планом меж і плану земельної ділянки (а.с. 20,21), згідно яких його земельна ділянка по лінії Б-А межує з земельною ділянкою ОСОБА_3, на якій розташовано будинок за № 3.

Згідно ксерокопії договору дарування від 23.02.2005 року власник незавершених будівельних споруд за адресою АДРЕСА_3 ОСОБА_5 подарувала свої будівельні матеріали ОСОБА_2 (а.с. 46 ).

Згідно ксерокопії рішення Лозуватської сільської ради Криворізького району № 666 від 01.04.2005 року ОСОБА_2 у приватну власність передано земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,20 га для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с. 47).

07.06.2005 року на земельну ділянку площею 0,1789 га по АДРЕСА_3 ОСОБА_2 було видано державний акт на право приватної власності з доданим до нього планом меж, згідно якого по лінії  В-Г межує з земельною ділянкою ОСОБА_4 (а.с. 50).

Як вбачається з ксерокопії ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 22.06.2006 року позовну заяву Криворізького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах Лозуватської сільської ради Криворізького району до Криворізького відділу земельних ресурсів, ОСОБА_2 про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки залишено без розгляду (а.с. 14-15).

В судовому засіданні позивач та його представник не заперечували, що у зв»язку з одержанням ОСОБА_2 державного акту права власності на земельну ділянку площею 0, 1789 га межі його земельної ділянки не змінилися і він користується своєю земельною ділянкою тією ж площею, що і раніше, що свідчить про те, що до цього часу права та інтереси позивача відповідачами не порушено.

Ствердження ж позивача та його представника про те, що йому повинна належати земельна ділянка площею не 0,13 га, а о,21 га, оскільки такою площею земельної ділянки він користується протягом останніх 40 років не тільки суперечать переліченим документам, але й спростовуються ксерокопією його особистого рахунку за № 1375 по сплаті сільськогосподарського податку, згідно якого з 1989 року він сплачує податок за земельну ділянку площею 11 соток, що не заперечував сам позивач, який виявив бажання доплатити за всі роки податок за земельну ділянку площею 0,21 га.

Ч. 2 ст. 328 ЦК України передбачає, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Право власності на будівельні матеріали у вигляді незавершеного будівництвом споруд та на земельну ділянку площею 0,1789 га ОСОБА_2 набув правомірно, оскільки інше прямо не випливає із закону і незаконність набуття ним права власності на перелічене судом не встановлено. Доказів про те, що відповідач здійснює будівництво житлового будинку в прибережній зоні  позивачем суду не надано.

Підстави передбачені ст. ст. 346, 373, 378 ЦК України, ст. 140 ЗК України для повного чи часткового припинення права власності ОСОБА_2 на його будівельні матеріали та земельну ділянку, відсутні.

Крім того, згідно ст. 116 п. 5 ЗК України надання у користування  (тим паче в приватну власність) земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом. Частку ж належної на праві власності земельної ділянки у розмірі 0,08 га ОСОБА_2 в останнього не вилучено, тому і на підставі цього позов позивача задоволенню не підлягає.

Підставою для відмови позивачу в позові є і те, що він просить визнати частково державний акт на право власності на частину земельної ділянки у розмірі 0,08 га, належної ОСОБА_2 і розташованої в АДРЕСА_1, в той час як належна на праві власності ОСОБА_2 земельна ділянка знаходиться за адресою АДРЕСА_3.

Керуючись ст. ст. 6,10,11, 60,  208, 209, 212, 214, 215, 218  ЦПК України, ст. ст. 373, 378 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_4 до Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, ОСОБА_2, 3-ї особи Криворізького відділу земельних ресурсів про визнання недійсним державного акту від 07.06.2005 року на право приватної власності в частині 0,08 га, розташованої в АДРЕСА_3 ОСОБА_2 та визнання права власності з наданням державного акту на цю частину земельної ділянки ОСОБА_4  - відмовити.

Рішення  може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення, або шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя