Справа № 2-8/2008 рік

 

РІШЕННЯ

ИМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

 

25 лютого 2008 року                                 Криворізький районний суд

                                                                       Дніпропетровської області

 

в складі:        судді                                                             - Савіної Г.О.

                        при секретарі                                               - Дзиговській Т.Б.

                        за участю представника

                                                   позивача                           - ОСОБА_1

                        представника відповідачів:

                        ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»          - Новицької Л.І.

                       -Потурайко Ю.В.

                        представника 3-ї особи                             - Петрова В.М.

 

                                               .

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», 3-ї  особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Кривому Розі про встановлення факту виробничої травми, відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -

 

 

ВСТАНОВИВ:

 

   28.09.2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі вказаним позовом, на підтвердження якого посилався на те, що о 06 год. 10 хв. 27.06.2004 року він знаходився на своєму робочому місці - бункерної естокади шихтоподачі  залізничного цеху - 2 ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», виконуючи роботу по розвантажуванню поїзду із 13-ти вагонів - коксовозів. При розвантажуванні коксовозу № 8991, люк якого автоматично не відкривався, він за допомогою металевої штанги довжиною 1,8 м намагався відкрити люк, встановивши при цьому металеву штангу у вилку повороту не знизу важеля (як завжди), а зверху у зв'язку з тим, що вагон було подано під розвантаження неправильно. В цей же час стисненим повітрям, поданим у систему відкривання люків коксовозів, металеву штангу вибило із його рук, внаслідок чого штанга вдарила його в обличчя,  спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи, рваної рани  правої сторони обличчя, пошкодження 12 шт. зубів.

З одержаними тілесними ушкодженнями з робочого місця його швидкою допомогою було доставлено до 2-ї міської лікарні м. Кривого Рогу, де йому зашили щоку і поставили шини на щелепі.

Того ж ранку до нього у лікарню прийшов ОСОБА_3 - начальник служби розвантаження, у підпорядкуванні якого перебували вантажники, який умовив його не залишатися у лікарні та не говорити, що травма у нього виробнича, запевнивши, що керівництво цеху оплатить всі його витрати на лікування в домашніх умовах та за ці дні на роботі в розрахунковому  табелі будуть ставити йому повний робочий день.

Пролікувавшись вдома і не отримавши обіцяної керівництвом допомоги, через місяць він вийшов на роботу, дізнавшись, що на початку липня 2004 року комісією було складено акт № 1 форми 2 МТ, згідно якого з ним стався на виробництві нещасний випадок, проте внаслідок  цього нещасного випадку працездатність він не втратив. З актом його було ознайомлено і знову його завірили, що всі витрати, пов'язані з  виробничою травмою, йому компенсують і позивач знову повіривши керівникам, підписав цей акт.

Подальшому,  впевнившись, що його знову ошукано, він звернувся за захистом своїх трудових прав до Криворізького державного технагляду у металургійній промисловості з проханням скласти акт форми Н-1 по факту нещасного випадку на виробництві, який стався з ним 27.06.2004 року на робочому місці, в чому йому було відмовлено, а тому позивач просив у судовому порядку визнати акт № 1 форми 2 МТ від 29.06.2004 року недійсним, визнати факт, що внаслідок  травмування на виробництві настала його професійна непрацездатність і зобов'язати керівництво відповідача скласти відповідний акт форми Н-1.

Оскільки на лікування травмованих зубів позивач витратив 400 грн., тому просив стягнути з відповідача на його користь цю суму витрат на відшкодування матеріальної шкоди, а також 72 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, яка полягає в неправомірній поведінці керівників залізничного цеха, які робили все, щоб приховати нещасний випадок, що стався з ним на виробництві, внаслідок чого  він зазнав моральні і душевні страждання, які посилювалися фізичним болем та усвідомленням, що обличчя спотворено, зуби хитаються і болять. З цих причин було порушено його відносини та життєві зв'язки з членами родини, сусідами, знайомими, тому на підставі цього він оцінив моральну шкоду в розмірі 72 тис. грн., яку просив стягнути з 3-ї особи відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Кривому Розі, а також просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати: 800 грн. за надання йому юридичної допомоги і 50 грн. за нотаріально оформлене доручення його представника та витрати по сплаті держмита у розмірі 59,50 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити, проте просили моральну шкоду в сумі 72 тис. грн. стягнути не з 3-ї особи, а з відповідача ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Представники відповідача позов не визнали, посилаючись на те, що сам факт нещасного випадку на виробництві з ОСОБА_2  дійсно був, складено про це відповідний акт форми 2 МТ, як мікротравма, оскільки внаслідок травми позивач ні на один день не втратив працездатність, про що свідчать табелі обліку робочого часу працівників служби розвантаження залізничного цеху № 1 за червень та липень 2004 року, а тому просили в позові позивачу відмовити.

Представник 3-ї особи вважає, що позов до Фонду щодо відшкодування позивачу моральної шкоди не може бути задоволено, оскільки згідно Закону України № 717-V від 23.02.2007 року, підпункт «е» ч. 1 ст. 21 виключено із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-ХІV, якою було передбачено відшкодуванням моральної шкоди Фондом.

Заслухавши пояснення  сторін, представника 3-ї особи, свідків, оцінивши надані сторонами докази та заперечення, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню на підставі слідуючого.  Як вбачається з матеріалів справи та документів 27.06.2004 року о 06 год. 10 хв. з вантажником (бригадиром) бункерної естакади залізничного цеху - 2 ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_2 на робочому місці стався нещасний випадок при розвантажені коксовозу № 8991,  внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження в області обличчя, про що 29.06.2004 року комісією цеху було складено акт № 1 форми 2МТ про нещасний випадок на виробництві, який не викликав втрати працездатності (а.с. 6).

За зверненням ОСОБА_2, щодо незгоди з актом № 1 від 29.06.2004 року, комісією ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» повторно було проведено розслідування травмування позивача на робочому місці і 12.07.2006 року складено акт про законність акту № 1 форми - 2 МТ від 29.06.2004 року (а.с. 23-24).

В акті № 1 від 29.06.2004 року вказано, що внаслідок отриманої ОСОБА_2 виробничої травми,  він не втратив працездатність, проте суд вважає, що з таким висновком (як із висновком в акті від 12.07.2006 року) комісії погодитися не має підстав, оскільки він протирічить довідці щелепо - лицевого відділення 2-ї міської лікарні, згідно якої ОСОБА_2 27.06.2004 року було надано медичну допомогу з приводу наявного у нього діагнозу: двохстороннього перелому нижньої щелепи  в області 1,2 і суставного відростка зліва, рвано-забійних ран обличчя (а.с. 10).

Тобто навіть ця довідка свідчить про те, що позивач з 06 год.10 хвилин ранку 27.06.2004 року до кінця робочого дня не виконував свої професійні обов'язки.

Згідно ж ст. 5 Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків , професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМ України від 21.08.2001 року № 1094, яке діяло на момент травмування позивача, розслідуванню та обліку підлягають, в тому числі, поранення, травми, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочій день чи  більше, а тому на підставі цього та ст. 171 КЗпП України відповідач повинен був скласти акт форми Н-1, а не акт форми - 2 МТ.

Ствердження представників відповідача  про те, що позивач після отриманої травми щоденно був на робочому місці і виконував трудові обов'язки та надані ними ксерокопії обліку робочого часу працівників ЗЦ № 1 за червень - липень 2004 року, в яких у ОСОБА_2 проставлено виконання роботи протягом 12 годин, суд оцінює критично, до уваги не бере, оскільки вони, крім вище вказаної довідки, спростовуються  свідками ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які пояснили, що з дня травми ОСОБА_2 на роботу не виходив, вони відвідували, його вдома і засвідчують, що на щелепі у позивача була шина, на щоці - трубка і бинт, їв він через трубку. Зі слів ОСОБА_2 їм стало відомо, що від стаціонарного лікування він відмовився за проханням начальника цеху, який обіцяв всі витрати по лікуванню компенсувати йому. На роботу позивач вийшов після 10.07.2004 року. Ствердження представників відповідача також спростовуються висновком акту судово-медичного обстеження від 26.01.2006 року ОСОБА_2, до якого прийшов  судово-медичний експерт на підставі медичної картки хворого, в якому вказано, що 27.06.2004 року позивачу було спричинено ушкодження у вигляді: забою м'яких тканин та забійно-рваних ран обличчя; двохстороннього перелому нижньої щелепи з порушенням прикусу, які по своєму характеру відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розгляду здоров'я (а.с. 7-8).

На підставі вищенаведених доказів  суд дійшов до висновку, що акт № 1 форми 2 МТ від 29.06.2004 року слід визнати недійсним та зобов'язати відповідача скласти акт форми Н-1 згідно додатку 1 до Положення про порядок розслідування  та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві; затвердженого підписом посадової особи та печаткою роботодавця.

На підставі ст. 173 КЗпП України, ч. 1 ст. 1166, 1187 ЦК України згідно яких шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє цим джерелом підвищеної небезпеки, відповідач повинен відшкодувати матеріальну шкоду позивачу, пов'язану з пошкодженням його здоров'я внаслідок виробничої травми, на лікування яким було затрачено 270 грн. згідно наданих позивачем довідок. В задоволенні решти позову, щодо відшкодування матеріальної шкоди, позивачу слід відмовити, оскільки на решту суми витрат на лікування він не надав суду доказів.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України  моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Враховуючи тяжкість отриманого позивачем ушкодження здоров'я, суд вважає, що він переніс не тільки фізичну біль але й моральні страждання, пов'язані також з відмовою керівництва відповідача нещасний випадок, що стався з позивачем, оформити відповідно закону (актом форми Н-1). Порушення його законних прав призвели до втрати позивачем нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, а також враховуючи, що ОСОБА_2 неналежним чином виконав вимоги інструкції по охороні праці при розвантаженні ним коксовозу, що було також однією з причин нещасного випадку із ним на виробництві, суд дійшов висновку, що на відшкодування моральної шкоди з відповідача ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на його користь слід стягнути  15 000 грн., в задоволені решти позову позивачу слід відмовити.

Судові витрати у розмірі 867 грн., пов'язані з оплатою позивачем держмита та витратами на правову допомогу, а також витрат а ІТЗ розгляду справи підлягають стягненню з відповідача згідно вимог ст. ст. 79, 81, 84, 88 ЦПК України.    

              

            Керуючись  ст. ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України; Постановою Кабінету Міністрів України № 1112 від 25.08.204 року, якою затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві; ст. 173 КЗпП України, 1166, 1167 ч. 2 п. 1, 1168, 1187, 1195 Цк України, суд

 

ВИРІШИВ:

 

            Позовні вимоги ОСОБА_2  задовольнити частково.

            Визнати акт № 1 форми 2 МТ від 29 червня 2004 року про нещасний випадок на виробництві, який стався з ОСОБА_2 і мав місце в бункері естакади шихтоподачі  ДЦ-2 ВАТ «Міталл Стіл Кривий Ріг», при якому не настала втрата працездатності позивача, недійсним та визнати, що при нещасному випадку на виробництві, що стався 27.06.2004 року о 06 год. 10 хвилин з ОСОБА_2 настала професійна непрацездатність останнього більше ніж на один день.

            Зобов'язати керівництво ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві, згідно додатку № 1 до Положення про Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних аварій і захворювань на виробництві, в якому вказати, що нещасний випадок стався 27.06.2004 року 0 06 год. 10 хвилин на робочому місці - бункерній естакаді шихтоподачі ДЦ-2 з вантажником (бригадиром) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

            Обставини нещасного випадку: при розвантажені коксовозів, люк коксовоза № 8991 автоматично не відкривався. В 06 год. 20 хвилин ОСОБА_2 за допомогою металевої штанги  довжиною 1,8 м намагався відкрити люк, вставивши при цьому штангу у вилку повороту не знизу важеля, а зверху. В цей час стисненим повітрям, поданим у систему відкривання люків коксовозів, металеву штангу вибило із рук ОСОБА_2, внаслідок чого він отримав виробничу травму, а саме: забою м'яких тканин та забійно рваних ран обличчя, двохстороннього перелому нижньої щелепи з порушенням прикусу, що призвело до втрати працівником працездатності більше чим на один робочий день.

            Вказати причини нещасного випадку: невиконання посадових обов'язків керівниками служби розвантаження ЗДЦ - 1, невиконання вимог інструкції по охороні праці потерпілим, з позначенням їх  прізвища, ім'я, по-батькові, посади тощо, свідків нещасного випадку та заходи щодо усунення причин нещасного випадку.

            Стягнути з ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» п/р № 26002301160967 у філії «центрально-Міське відділення Промінвестбанку» у м. Кривому Розі Дніпропетровської області МФО 305493 ЕДРПОУ 24432974 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди - 270 (двісті сімдесят) грн., на відшкодування моральної шкоди 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн., на відшкодування судових витрат 867 (вісімсот шістдесят сім) грн., в задоволені решти позову відмовити.

            Стягнути з ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Криворізького районного суду Дніпропетровської області в розмірі 30  (тридцять) грн. 

           

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яке подається сторонами протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом десяти днів без подачі заяви на апеляційне оскарження рішення суду з дня його проголошення.

           

 

            Суддя