Справа № 1-24

        2008 рік

                                                              В И Р О К

                                                  ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 лютого  2008 року                                                                  м.Деражня

            Деражнянський районний суд Хмельницької області в складі:

                        головуючого - судді              Дідика М.В.

                        при секретарі                        Шушкевич Л.М.

                        з участю прокурора              Паламарчук Л.П.

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Деражні матеріали кримінальної справи по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,  українця, громадянина України, осОСОБА_3 середня, не одруженого, не  працюючого,   не судимого,

в скоєні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, -

                                                      В С Т А Н О В И В:

            ОСОБА_1 08 грудня 2007 року  біля 01.00 години, перебуваючи в нетверезому стані  біля автобусної зупинки в с. Згарок Деражнянського району, під час сварки на грунті неприязних відносин, яка переросла в бійку, умисно наніс удари ногою та рукою в область голови ОСОБА_2. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_2.  було заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді, травматичного перелому нижньої щелепи в області суглобового відростку зліва та тіла нижньої щелепи між 2 та 3 зубами справа.

Підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю і показав, що 08 грудня  2007 року біля 01 години ночі біля автобусної зупинки в с. Згарок з друзями розпивали спиртне. Підійшла інша компанія, в якій був ОСОБА_2 та його дружина. Так сталося, що ОСОБА_3, дружина потерпілого, образила його нецензурними словами на що він відповів. Підійшов її чоловік, почалася суперечка, а потім тягали один одного за одяг після чого впали. Він піднявся раніше і вдарив ногою ОСОБА_2, а потім рукою в голову. Від цих ударів ОСОБА_2 не піднявся.  У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати. Частково визнає цивільний позов потерпілого в частині відшкодування матеріальних збитків на суму 1815 гривень, тобто усе крім  оплати за санаторій. Крім того частково визнає позов на суму 1500 гривень по відшкодуванню моральної шкоди. Визнає повністю позов прокурора, про відшкодування витрат на лікування потерпілого.

Крім повного визнання вини  підсудним ОСОБА_1, його винність підтверджується  сукупністю досліджених  в судовому засіданні доказів.

Так, потерпілий  ОСОБА_2 в судовому засіданні  покази підсудного підтвердив в частину спричинення йому тілесних пошкоджень. Підтверджує також ту обставину, що обоє перебували в нетверезому стані. Просить стягнути матеріальну шкоду в сумі 8535 гривень, враховуючи санаторне лікування. При цьому  вказав, що витрат  6720 гривень  на санаторне лікування не ніс. Документальних даних про вартість путівки не має. Стверджує, що на хронічний гастрит, з приводу якого необхідно лікуватися в санаторії, захворів коли лікувався внаслідок перелому щелепи. Просить також, стягнути з підсудного моральну шкоду в сумі 10 тисяч гривень.

Факт побиття підсудним потерпілогоОСОБА_2 підтверджується також показами свідків ОСОБА_3, та ОСОБА_4.

Згідно висновку експерта № 488  від 17.12.2007 року,  на тіліОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: травматичного перелому нижньої щелепи в області суглобового відростку зліва та тіла нижньої щелепи між 2 та 3 зубами справа, з місцем прикладення травмуючої сили у вигляді синця ділянки тіла нижньої щелепи справа в сукупності за своїм характером відносяться до середньої ступені тяжкості тілесних ушкоджень, які не є небезпечними  для життя в момент заподіяння, але яке спричинило тривалий розлад здоров”я ( а. с. 19-20).

            Враховуючи викладене,  суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного  ОСОБА_1 у скоєнні даного злочину і ці його умисні дії  кваліфікує за ст. 122 ч.1 КК України як,  умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 Кодексу, але таке що спричинило тривалий розлад здоров”я.

            Призначаючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання.

            Скоєний підсудним злочин класифікується як злочин середньої тяжкості.

            ОСОБА_1 вчинив злочин вперше, за місцем проживання характеризується позитивно, щиро кається у скоєному, визнавши себе винним. Вказані обставини суд визнає такими,  що пом”якшують покарання.

             Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, суд визнає вчинення ним злочину в стані алкогольного сп”яніння.

            Враховуючи наведене в  сукупності, суд вважає доцільним призначити підсудному покарання у вигляді обмеження волі, з застосування ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробовуванням.

            В період іспитового строку необхідно зобов»язати ОСОБА_1 повідомляти органи  кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

             Цивільний позов прокурора Деражнянського району в інтересах Хмельницької обласної лікарні підлягає задоволенню  і з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь даного медичного закладу витрати на лікування потерпілого в сумі 821.04 гривні.

            Враховуючи доведеність вини підсудного у вчиненні злочину, задовольнити частково позов потерпілогоОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1815 гривень, які документально підтвердженні. Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення 6720 гривень на санаторно курортне лікування , суд враховує, що вказаних витрат потерпілий не поніс, оскільки путівку не купував та лікування не проходив, крім того, не надав суду документального підтвердження вартості путівки, а також не довів,  що необхідність в санаторному лікуванні  викликана саме отриманням тілесних пошкоджень внаслідок  злочину.

            Суд також вважає, що внаслідок отримання тілесних  ушкоджень потерпілий поніс моральну шкоду.  На погляд суду, позов в цій частині  підлягає частковому задоволенню на суму 3000 гривень.

            Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

                                                               З А С У Д И В:

            ОСОБА_1 визнати винним за ст. 122 ч.1 КК України і призначити йому покарання  у вигляді  обмеження волі строком на два роки.

            На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк на 1 рік та покласти на нього обов»язок, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

            Міру запобіжного заходу  ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишити попередню -  підписку про невиїзд.

            Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 1815 гривень матеріальної та 3000 гривень моральної шкоди.

            Стягнути з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної лікарні ( м. Хмельницький, р\р 35428003001234, МФО 815013 в ГУДКУ в Хмельницькій області, код 02004717) 821.04 гривні, затрачених на лікування потерпілого ОСОБА_2

            На вирок може бути подана апеляція  до апеляційного суду Хмельницької області через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя                                                             Дідик М.В.