Справа № 11-532/2007 р.                                 Головуючий у 1 інстанції Карнаух А.С.

ПОСТАНОВА

09 липня 2007 року                                                                              м.  Чернігів

Суддя апеляційного суду Чернігівської області ТРЕЙТЯК О.П.3 участю прокурора БАСЮКА С В. розглянула в попередньому розгляді кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та прокурора,  який затвердив обвинувальний висновок,  на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 04 травня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 04 травня 2007 року ОСОБА_1 засуджений за  ст. 365 ч.1 КК України до 1 року 6 місяців виправних робіт із відрахуванням із суми заробітку в доход держави 10%.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чернігівського дочірнього районного спеціалізованого підприємства „Чернігівський райагролісгосп" 34 700 гривень.

Стягнення звернуто на описану для забезпечення цивільного позову саморобну пилораму,  належну ОСОБА_1

На вирок суду подані апеляції засудженим ОСОБА_1 і прокурором,  який затверджував обвинувальний висновок.

Прокурор в своїй апеляції зазначає,  що судом неправильно застосовано кримінальний закон,  оскільки згідно санкції ч. 1  ст. 365 КК України додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю є обов'язковим,  а судом вона ОСОБА_1 не призначено та просить вирок суду щодо ОСОБА_1 скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та м'якістю призначеного покарання,  а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.

Згідно з роз'ясненнями,  що містяться в п.3 постанови № 1 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року „Про практику постановления судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку" за змістом  ст. 378 КПК України апеляційний суд не може постановити свій вирок тоді,  коли в апеляції порушено питання про скасування вироку суду першої інстанції з підстав,  передбачених частиною першою  ст. 378 КПК України,  але висловлено прохання-повернути справу на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд. Якщо в зазначеному випадку позиція прокурора,  потерпілого,  його представника є суперечливою і не узгоджується з вимогами пунктів 2,  3 ч.1,  ч. 2  ст. 374 КПК України,  ч.1  ст. 378 КПК України,  головуючий у суді першої інстанції за   наявності   до   того   підстав   вправі   своєю   постановою   визнати,    що

апеляція не відповідає вимогам  ст. 350 КПК України,  та залишити її з дотриманням  ст. 352 КПК України без руху,  а в подальшому - і без розгляду.

В апеляції прокурора порушується питання про скасування вироку тільки через те,  що судом не призначено засудженому додаткове покарання,  яке є обов'язковим,  тобто фактично мова йде про необхідність застосування більш суворого покарання. А в цьому випадку,  згідно ч.1  ст. 378 КПК України,  апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє свій вирок.

Але в апеляції прокурор просить,  скасувавши вирок суду першої інстанції,  направити кримінальну справу на новий судовий розгляд в той же суд,  тобто позиція прокурора є суперечливою і не узгоджується з вимогами пунктів 2,  3 ч.1,  ч. 2  ст. 374 КПК України,  ч.1  ст. 378 КПК України і не відповідає вимогам  ст. 350 КПК України.

Вислухавши думку прокурора про необхідність направлення справи суду першої інстанції,  вважаю,  що кримінальну справу щодо ОСОБА_1 потрібно повернути суду першої інстанції для виконання вимог,  передбачених  ст.  ст. 350,  352,  354 КПК України.

Керуючись  ст.  ст. 357,  359 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Кримінальну справу щодо ОСОБА_1,  засудженого за ч.1  ст. 365 КК України повернути Чернігівському районному суду Чернігівської області для виконання вимог,  передбачених  ст.  ст.  350,  352,  354 КПК України.