Копія
Справа № 2-776 2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2007 року Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
Головуючого судді: Крючко Н.І.
при секретарі: Заліпі Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Страховий брокер СПД - ФО ОСОБА_3, до ВАТ «Полтавський хлібозавод № 2», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4, ВАТ HACK «Оранта» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ВАТ «Полтавський хлібозавод № 2» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 8 січня 2005 року о 16 годині 10 хвилин на вул. Огнівській в м. Полтаві з вини водія автомобіля, що належить ВАТ «Полтавський хлібозавод № 2», була завдана шкода здоров'ю позивача ОСОБА_1, який перебував за кермом, а також автомобілю, що належить ОСОБА_2. Через зазначене позивачі просили суд стягнути на їх користь витрати, пов'язані з лікуванням в сумі 1280 грн. 54 коп., витрати по відновлювальному ремонту автомобіля в сумі 16944 грн. 63 коп., витрати по проведенню незалежної експертної оцінки пошкодженого транспортного засобу в сумі 545 грн. 00 коп., а також кошти в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити заявлені ним вимоги, уточнивши прохання стягнути з відповідача в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди кошти в сумі 20000 грн..
Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала, просила суд задовольнити заявлені нею вимоги, уточнивши прохання стягнути з відповідача в рахунок відшкодування завданої їй моральної шкоди кошти в сумі 10000 грн..
Третя особа на стороні позивача ОСОБА_5. позови підтримав.
Представник відповідача ВАТ «Полтавський хлібозавод № 2» проти позовних вимог позивачів заперечував, посилаючись на відсутність в матеріалах справи постанови чи вороку суду про визнання винним ОСОБА_4. у вчиненні даного ДТП.
Треті особи: ОСОБА_4 та представник ВАТ HACK «Оранта» в останнє судове засідання не з'явилися, причини своєї неявки суду не повідомили, хоча були належним повідомлені про час та місце розгляду справи, шляхом вручення судових повісток, і більше того ОСОБА_4 надав суду заяву, в якій він просить справу слухати у його відсутність. В попередніх судових засіданнях позови позивачів не визнали в повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення позивачів, представника відповідача та третіх осіб як на стороні позивачів так і відповідача, дослідивши матеріали справи, а також відмовний матеріал № 23 за фактом дорожньо-транспортної пригоди та матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_4 по факту вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, вважає, що даний позов підлягає до часткового задоволення за наступних підстав.
2
Так, судом встановлено, що 8 січня 2005 року о 16 годині 10 хвилин по вул. Огнівській в м. Полтаві , навпроти будинку № 6, водій автомобіля ГАЗ-33021 / державний номерний знак НОМЕР_1 /, що належить на підставі даних, зазначених у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (а.с. -153-копія свідоцтва) ВАТ «Полтавський хлібозавод № 2», ОСОБА_4. , не дотримавшись безпечної дистанції, скоїв зіткнення з автомобілем Фольксваген-Гольф-3 /державний номерний знакНОМЕР_2 /, що належить ОСОБА_2 (а.с. -156-копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу), під керуванням ОСОБА_1, який рухався попереду.
За результатами розгляду матеріалів про вказану дорожньо-транспортну пригоду 14 січня 2005 року в.о. інспектором - черговим по виїзду на місце ДТП OP ДПС ДАІ ПМУ УМВС України в Полтавській області було відмовлено в порушенні кримінальної справи за даним фактом по причині не проходження ОСОБА_1 судово-медичної експертизи відносно ступеню отриманих ним в результаті дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень. У зв'язку з цим було встановлено, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стало порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, а копія зазначеної вище постанови направлена до ДАІ м. Полтави про застосування відносно останнього мір адміністративного впливу.
Через зазначене, 14 січня 2005 року було складено протокол серія АВ № 596083 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4, у якому викладено обставини вчинення даної дорожньо-транспортної пригоди, з посиланням на порушення притягуємою особою п. 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ст. 124 КУпАП. Даний протокол було направлено до суду для прийняття рішення про відповідальність ОСОБА_4 за вчинене ним правопорушення, проте в лютому 2005 року його було повернуто судом для доопрацювання з підстав відсутності всіх необхідних документів в матеріалах справи, після чого на розгляд суду даний матеріал не повертався. Таким чином судом не було вирішено питання стосовно винності ОСОБА_4, який, у відповідності до наказу голови правління ВАТ «Полтавський хлібозавод № 2» за № 48-К від 22 листопада 2004 року, працював водієм вказаного товариства, у вчиненому правопорушенні.
Проте, як вбачається із постанови в.о. інспектора - чергового по виїзду на місце ДТП OP ДПС ДАІ ПМУ УМВС України в Полтавській області від 14 січня 2005 року, якою було беззаперечно встановлено недотримання водієм ОСОБА_4, Правил дорожнього руху України, діями ОСОБА_4, які виявилися у порушенні в процесі керування автомобілем ГАЗ-33021 / державний номерний знак НОМЕР_1 / п. 13.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого була спричинена дорожньо-транспортна пригода з автомобілем Фольксваген-Гольф-3 /державний номерний знакНОМЕР_2 /, за кермом якого перебував позивач ОСОБА_1.
Судом також встановлено, що внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля Фольксваген-Гольф-3 /державний номерний знакНОМЕР_2 / ОСОБА_1. було спричинено тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, а саме: ротаційного підвивиха С1 хребця вліво, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, що підтверджується висновками судово-медичного дослідження № 89 від 14 січня 2005 року.
По причині отримання тілесних ушкоджень з 10 січня 2005 року по 14 січня 2005 року ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні № 2 Першої міської клінічної лікарні, що підтверджується довідкою про термін тимчасової непрацездатності (а.с. -145-копія довідки), а також випискою з медичної картки № 201 хворого ОСОБА_1 та відповіддю головного лікаря Першої міської клінічної лікарні (а.с -146-копії документів). В процесі лікування позивачем було також понесено додаткові витрати на придбання ліків в сумі - 281 гривню 48 копійок.
Крім того, в період з 22 липня 2005 року по 12 серпня 2005 року ОСОБА_1. змушений був пройти курс лікування в «Центрі здоров'я » з діагнозом: наслідок перенесеної черепно-мозкової травми, ротаційний підвивих С1 хребця, пост травматична енцефалопатія,
3
вегето-судинна дистонія змішаного типу, вартість якого у відповідності до довідки, виданої 11 серпня 2005 року директором центру, склала 878 гривень.
Далі судом встановлено, що внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобілю Фольксваген-Гольф-3 /державний номерний знакНОМЕР_2 / були спричинені технічні пошкодження: правого заднього крила, задньої панелі автомобіля, заднього бамперу, лівого та заднього правого ліхтарів, кришки багажника, заднього вітрового скла, що підтверджується довідкою начальника ВДАІ УМВС України в Полтавській області (а.с. -143-копія довідки).
Згідно положень ст. 1192 ЦК України за вибором потерпілого суд може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Крім того, нормою закону визначено, що розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У відповідності до висновків звіту про експертну оцінку дорожнього транспортного засобу № 07-03 від 15 березня 2006 року (а.с. -12-17) внаслідок ушкоджень, отриманих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, виходячи з розрахунку вартості відновлювального ремонту, вартість усунення пошкоджень, отриманих автомобілем Фольксваген-Гольф-3 /державний номерний знакНОМЕР_2 / внаслідок ДТП, складає загальну суму 16944 гривень 63 копійки, а вартість матеріальних збитків, завданих власнику цього ж автомобіля на дату дослідження (15 березня 2005 року) складає 11 170, 83 грн..
Частиною другою статті 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона не доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України (в редакції 2004 року) джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Посилання представника відповідача в судовому засіданні про відсутність вини в діях водія автомобіля ГАЗ-33021 - ОСОБА_4, в зв'язку з відсутністю відносно останнього постанови чи вироку суду про визнання його винним у чиненні даного ДТП, суд вважає неспроможними, оскільки сам ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України, яке сталося 8 січня 2005 року по вул. Огнівській в м. Полтава.
Крім того, як пояснили в судовому засіданні представник відповідача та третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_4, що як про адміністративний протокол за ст. 124 КУпАП України відносно останнього так і постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом дорожньо-транспортної пригоди їм було відомо і в установленому порядку дані документи ними оскаржені не були.
Крім того, незважаючи на неодноразові роз'яснення судом представнику відповідача про його обов'язок як сторони по справі довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК, останнім не було надано жодних доказів на заперечення вини водія ОСОБА_4а у вчиненні даного ДТП. На роз'яснення суду про можливість призначення судом авто-технічної експертизи представник ВАТ „Потавський хлібозавод № 2" в судовому засіданні також відмовився.
Таким чином, суд вважає, що ВАТ «Полтавський хлібозавод № 2», саме який і являється власником транспортного засобу, ГАЗ-33021 / державний номерний знак НОМЕР_1 /, яким була завдана шкода власнику автомобіля Фольксваген-Гольф-3 /державний номерний знакНОМЕР_2 /, тобто ОСОБА_2, а також здоров'ю ОСОБА_1 повинен відшкодувати завдані збитки.
4
Крім того, позивач ОСОБА_1 поніс і інші витрати, пов'язані з виниклою необхідністю проходження курсу лікування, серед яких: витрати на придбання проїзного документу до місцезнаходження центру здоров'я Порошина в сумі 44 гривні 54 копійки, а також додаткові витрати на придбання ліків та протезування, сума яких склала 76 гривень 52 копійки, що підтверджується наданими позивачем в судовому засіданні фіскальними чеками, розмір яких підлягає відшкодуванню.
Також, позивач ОСОБА_2 понесла витрати в сумі 378 гривень пов'язані із зверненням з позовом до суду / оплата за публікацію оголошень про виклик учасників судового процесу в судове засідання /, які в силу ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача. Крім того, з метою відновлення свого порушеного права власниця автомобіля ОСОБА_2 змушена була провести незалежну експертну оцінку пошкодженого транспортного засобу, у зв'язку з чим понесла додаткові витрати в сумі 545 гривень.
Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров» я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна і т.д..
Що стосується моральної шкоди завданої позивачам, то суд дійшов висновку, що внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачу ОСОБА_1 було спричинено моральну шкоду, яка мала місце у зв'язку з тривалістю лікування наслідків травм, отриманих після зіткнення автомобілів, неможливістю продовження навчання, що підірвало віру ОСОБА_1 у майбутнє, тривалістю боротьби за відшкодування завданої матеріальної шкоди, яка мала місце по причині намагання отримати відшкодування через страхову компанію, а також у зв'язку з неможливістю продовження активного громадського життя та фізичним болем і стражданнями, яких зазнав позивач по причині ушкодження здоров'я, тобто шкода яка підпадає під п.п. 1, 2 ст. 23 ЦК України.
Також, в результаті викладених вище подій, позивачу ОСОБА_2 теж було завдано моральну шкоду, що стала наслідком тривалого лікування її сина від отриманих в ході ДТП травм, тривалим відстоюванням порушеного права на відшкодування завданих збитків, що мало місце в ході намагання отримати відшкодування через страхову компанію, а також наслідком душевних страждань, пов'язаних із пошкодженням належного їй майна і що в свою чергу підпадає під п.п. 2, 3 ст. 23 ЦК України.
Згідно ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди.
Розмір відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Суд приходить до висновку, що вимоги позивачів про задоволення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, оскільки ними не повністю обґрунтована сума моральних страждань.
Відповідно до частини першої ст. 1167 ЦК України (в редакції 2004 року) моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Представник відповідача, не надав суду доказів, які б давали суду підстави для звільнення підприємства, яке він представляє, від матеріальної відповідальності відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України тому ВАТ „ Полтавський хлібозавод № 2" повинно нести повну матеріальну відповідальність перед позивачами.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які викладені в абзаці 3 п. 9 постанови № 6 від 27.03.1992 р. (із змінами та доповненнями) постановляючи рішення
5
про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків, особі відповідальній за шкоду.
На виконання даного пункту Пленуму ВСУ в судовому засіданні з'ясувалося про неможливість виконання судом даних вимог, оскільки пошкоджений автомобіль позивачкою ОСОБА_2 було продано до розгляду справи по суті.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 10, 60, 62, 218, 224-228 ЦПК України, ст. ст. п. 1 ч. 2 ст. 22, ст. 23, ст. ст. 1166, 1167, 1168, 1187, 1192, 1195 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", суд, -
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Страховий брокер СПД - ФО ОСОБА_3 до ВАТ "Полтавський хлібозавод №2", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4, ВАТ HACK "Оранта" про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ВАТ "Полтавський хлібозавод №2" на користь ОСОБА_1:
-1280, 54 грн. - матеріальної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, - 10 000 грн. - моральної немайнової шкоди. Стягнути з ВАТ "Полтавський хлібозавод №2" на користь ОСОБА_2:
-11170, 83 грн. - матеріальної шкоди завданої автомобілю,
· 545 грн. - за проведення експертизи,
· 378 грн. (за публікацію оголошення в газеті) судові витрати позивача, всього на суму -12093, 83 грн. та 5000 грн. моральної немайнової шкоди.
Стягнути з ВАТ "Полтавський хлібозавод №2" 205, 94 грн. державного мита на користь держави.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Ленінського районного суду м. Полтави протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на заочне рішення суду подається до Ленінського районного суду м. Полтави протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.