Справа № 1-139/2007
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2007 року Святошинський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого судді: Бандури І.С.
при секретарі: Ніколаєнку М. М. , Завальнюк О.І.,
Загірній Л.П.,
з участю прокурора: Деркача Я.А., Ковтонюка П.А.
захисників: ОСОБА_1
ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, гр. України, освіта неповна середня, не одруженого, не судимого, не працюючого, за ст. 187 ч.2 КК України;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та житель АДРЕСА_1, українця, гр. України, освіта неповна середня, не одруженого, не судимого, не працюючого за ст. ст. 187 ч.2, 357 ч.3 КК України;
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Бровари Київської обл., зареєстрованого в м. Бровари, вул. Челюскіна, 84, п/б, Київської обл., тимчасово проживаючого АДРЕСА_2, українця, гр. України, освіта неповна середня, не одруженого, не судимого, працюючого комірником на фірмі „Нільс", за ст. 187 ч.2 ККУкраїни, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_5 25 жовтня 2006 року приблизно в 2 год. 30 хв. разом з ОСОБА_3 та невстановленою слідством особою, знаходився неподалік зупинки громадського транспорту "вул. Верховинна" в м. Києві, яка розташована по вул. Котельникова, 87, в м. Києві, де побачили раніше незнайомих їм ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9
Тоді невстановлена слідством особа запропонувала пограбувати вищевказаних громадян, на що ОСОБА_5 та ОСОБА_3
погодились, чим вступили з невстановленою слідством особою в попередню злочинну змову.
У виконання свого злочинного умислу ОСОБА_5, ОСОБА_10 та невстановлена слідством особа , підійшли до гр. ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і невстановлена слідства особа стала вимагати у них гроші на пиво, в результаті чого ОСОБА_12 злякавшись їх, віддав їм 5 грн., після чого ОСОБА_8 і ОСОБА_9 віддали по 5 грн., ОСОБА_7 віддав 10 грн. Після цього невстановлена слідством особа став запитувати чи є у них мобільні телефони, а коли ті відповіли, що телефонів в них немає, то ОСОБА_3, невстановлена слідством особа на разом зі ОСОБА_5 стали погрожувати гр. ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у разі невиконання останніми їх вимог щодо передачі їм свого майна.
Сприймаючи погрози ОСОБА_5, ОСОБА_3 та невстановленої слідством особи, як реальні, ОСОБА_6 і ОСОБА_8 були вимушені віддати вказаним особам свої мобільні телефони „Моторола С 380" та „Нокіа 1110".
Заволодівши мобільним телефоном, що належить ОСОБА_6, а саме „Моторола С 380", ціною 400 грн., зі стартовим пакетом „Ді-джус", ціною 40 грн., на рахунку якого коштів не було, а також мобільним телефоном ОСОБА_8 „Нокіа-1110", ціною 150 грн., без стартового пакету, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа з місця вчинення злочину зникли, завдавши ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 450 грн., ОСОБА_8 - 155 грн., ОСОБА_7 -10 грн., ОСОБА_9 - 5 грн.
Крім того, ОСОБА_4, 20 жовтня 2006 року, приблизно в 1 год. 50 хв., разом рідним братом ОСОБА_3 і невстановленою слідством особою знаходились поблизу магазину „Каскад", який розташований на території автостанції „Дачна", що по пр-ту Перемоги, 142, в м. Києві, де побачили раніше їм незнайомого гр. ОСОБА_13, який заходив в магазин. Тоді ОСОБА_4 запропонував своєму брату та невстановленій слідством особі заволодіти майном ОСОБА_13, на що останні погодились, чим вступили з ОСОБА_4 попередню злочинну змову,
Коли ОСОБА_13 через декілька хвилин вийшов з приміщення магазину та направився в сторону вул. Ф. Пушиної в м. Києві, то ОСОБА_3, приблизно в 2 год. 00 хв., реалізуючи свій злочинний умисел, наздогнав останнього та застосовуючи насильство, штовхнув його на асфальт, внаслідок чого заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на кремній вирізці та передній поверхні правого колінного суглобу, які згідно висновку удово-медичної експертизи № 931/И від 14.11.2006 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Продовжуючи далі свої злочинні дії та діючи погоджено з
ОСОБА_3 та невстановленою слідством особою, ОСОБА_4 став обшукувати сумку ОСОБА_13 В цей час невстановлена слідством особа зняв з ОСОБА_13 кросівки, а ОСОБА_4 в цей час розвів багаття з журналів, які виявив в сумці гр. ОСОБА_13, а потім зняв з останнього куртку. Відкрито викравши майно гр. ОСОБА_13, а саме куртку чоловічу, ціною 250 гривень; кросівки шкіряні „ОБОХ", ціною 600 грн.; сумку чоловічу, ціною 50 грн.; кофту спортивну чоловічу ціною 250 грн.; гроші в сумі 70 словацьких крон, що згідно курсу Національного банку України із розрахунку 0.17 грн. за 1 словацьку рону, складає 11 грн. 90 коп., гроші в сумі 20 грн.; одеколон „GEOX", ціною 300 грн.; ключ від автомобіля, відновлення якого коштує 150 грн.; свідоцтво про реєстрацію автомобіля Шевроле-Лачетті", д.н. НОМЕР_1 на прізвище ОСОБА_14, яке для нього матеріальної цінності не представляє, посвідчення водія на прізвище ОСОБА_13, паспорт громадянина України на прізвище ОСОБА_13, посвідчення кореспондента на прізвище ОСОБА_13, дві банківські картки „Райффайзен-банку", банківську картку банку „УРП", які не представляють для останнього матеріальної цінності, а всього на загальну суму 1900 грн. і з місця скоєння злочину зникли.
Згодом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були затримані працівниками міліції.
Крім того, ОСОБА_4 20.10.2006 року, приблизно в 1 год. 50 хв., в ході грабежу за попередньою змовою з ОСОБА_3 та невстановленою слідством особою відносно гр. ОСОБА_13, знаходячись поблизу магазину „Каскад", який розташований на території автостанції „Дачна", що по пр-ту Перемоги, 142, в м. Києві, незаконно заволодів важливими особистими документами, а саме, посвідченням водія, талоном попереджень до нього, двома банківськими картками " Райфайзен банку", банківською карткою банку " УРП", посвідченням журналіста на прізвище останнього, свідоцтвом про реєстрацію автомобіля " Шевроле-Лачетті", д.н. НОМЕР_1 на прізвище ОСОБА_14, а також паспортом гр. України на прізвище ОСОБА_13
В судовому засіданні підсудні ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 повністю визнали себе винними у вчиненні відкритого викрадення чужого майна, пояснивши що вони 25 жовтня 2006 року в м. Києві відкрито заволоділи чужим майном у неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ОСОБА_13 та заперечили розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, а також заперечили використання ножа при заволодінні чужим майном.
У вчиненому розкаюються і просять не призначати суворе покарання.
Крім повного визнання вини підсудними у вчиненні відкритого викрадення чужого майна їх вина в судовому засіданні повністю доведена показами потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ОСОБА_13, свідків та іншими дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.
Так потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9, пояснили, що 25 жовтня 2006 року біля 2 год. ЗО хв. по вул. Котельникова, 87 в м. Києві у них підсудними ОСОБА_5 та ОСОБА_15 та іншою невідомою особою було викрадено їх майно, однак розбійного нападу на них ніхто не вчиняв і не застосовував насильства, яке б було небезпечне для їхнього життя та здоров'я, а також не було використання ножа, як це зазначалося на досудовому слідсві, оскільки тоді вони не читали своїх пояснень а лише їх підписали, а правдиві показання вони дають в судовому засіданні.
Просять не призначати підсуднім покарання повязане з позбавленням волі.
Потерпілий ОСОБА_13 пояснив, що відносно нього 20 жовтня було вчинено грабіж, викрадено його майно. Однак хто це вчинив він пояснити не може, а також не може ствердити, що це були підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_3
Просить не призначати підсудним суворе покарання.
Вина підсудних доведена також іншими матеріалами справи, зокрема, протоколом огляду місця події від 20 жовтня 2006 року, згідно якого було оглянуто місце події біля автостанції " Дачна" ( а.с. 16), протоколом огляду і вилучення від 25 жовтня 2006 року, згідно якого у ОСОБА_4 вилучено речі, які належать ОСОБА_13 ( а.с. 73-75), протоколом очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_13 (а.с. 142), протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_13 (а.с. 169-171), протоколом очної ставки від 27 жовтня 2006 року між ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_6 ( а.с. 211-212), протоколом очної ставки від 27 жовтня 2006 року між ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_6 ( а.с. 167-168), висновком судово-медичної експертизи № 931 / и від 14 листопада 2006 року, згідно якого гр. ОСОБА_13 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на яремній вирізці та передній поверхні правого колінного суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень ( а.с. 223 -224).
Органи досудового слідства кваліфікують злочинні дії підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_5 за ст. 187 ч.2 КК України, що вони за попередньою змовою групою осіб, із погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я, здійснили розбійний напад на гр. ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 погрожуючи ножем з метою заволодіння чужим майном, яке належить останнім і заволоділи ним , а злочинні дії ОСОБА_4 і ОСОБА_3 за ст. 187 ч.2 КК України, що вони за попередньою
змовою з невстановленою слідством особою із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я та із погрозою застосуванням такого насильства, здійснили розбійний напад на гр. ОСОБА_13 з метою заволодіння майном останнього і заволоділи ним.
Однак в судовому засіданнні потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_9 заперечили застосування ОСОБА_3, ОСОБА_5 відносно них нападу та насильства, погроз, які є небезпечними для життя та здоров'я, а також використання ножа і ствердили, що підсудні групою осіб вчинили відносно них лише відкрите викрадення їх майна ( грабіж), ножа при цьому не було і його вони не бачили, а покази, які вони давали на досудовому слідстві вони не читали, а лише підписали і правдиві покази вони дають в судовому засіданні. Потерпілий ОСОБА_13 також не може ствердити, що саме вказані особи вчинили відносно нього насильство та погрози застосування насильства при викраданні у нього майна і що дане насильство було небезпечним для його життя. Також в судовому засіданні не встановлено використання підсудними ножа, його особливостей, родових ознак і дане питання не з'ясовувалось на досудовому слідстві, а тому суд вважає, що злочинні дії підсудніх ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 слід перекваліфікувати із статті 187 ч.2 на ч. 2 ст. 186 КК України та кваліфікувати дій підсудного ОСОБА_5 за ст. 186 ч.2 КК України за ознакою " відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб", ОСОБА_4 і ОСОБА_3 за ст. 186 ч.2 КК України за ознакою "відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, з погрозою застосування такого насильства, за попередньою змовою групою осіб", ОСОБА_4 за ст. 357 ч.3 КК України " незаконне заволодіння паспортом та іншим важливим особистим документом".
Призначаючи міру покарання підсудним ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудних, що вони раніше не судимі, вперше притягуються до кримінальної відповідальності, обставини, які пом'якшують покарання, що повністю визнали себе винним у вчиненні злочину передбаченому ст. 186 ч.2 КК України і щиро розкаялися у вчиненому, позитивно характеризуються, їх молодий вік, що матеріальна шкода відшкодована, потерпілі претензій до них не мають і просять не призначати підсудним покарання пов'язане з позбавленням волі, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 виховувалися в неблагополучній сім'ї, знаходились на утриманні брата, не знаходячи обставин, які обтяжують покарання, та з врахуванням в сукупності всіх обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає, що слід застосувати ст. 69 КК України та перейти до більш м'якого виду виду покарання, не зазначеного в санкції ст. 186
ч.2 КК України - у виді обмеження волі, оскільки таке покарання буде необхідне та достатнє для їх виправлення і попередження нових злочинів.
Речові докази по справі - вирішити у відповідності до ст. ст. 81, 330 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченому ст. 186 ч.2, 357 ч.3 КК України і призначити йому покарання:
за ст. 357 ч.3 КК України - 1 ( один) рік обмеження волі;
за ст. 186 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 1 ( одного) року 6 ( шість) місяців 2 (двох) днів обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточне покарання ОСОБА_4 призначити у виді 1 ( одного) року 6 ( шести) місяців 2 ( двох) днів обмеження волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня його затримання, тобто з 26 жовтня 2006 року.
На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення в період з 26 жовтня 2006 року по 27 липня 2007 року перевівши покарання виходячи із співвідношення 1 день позбавлення волі на 2 дні обмеження волі.
Міру запобіжного заходу - тримання під вартою в слідчому ізоляторі Держдепартаменту України з питань виконання покарань №13 м. Києва до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_4 змінити на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з під варти із залу суду негайно.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченому ст. 186 ч. 2 КК України і призначити йому покарання за цією статтею із застосуванням статті 69 КК України у виді 1 ( одного) року 6 ( шість) місяців 2 (двох) днів обмеження волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня його затримання, тобто з 26 жовтня 2006 року.
На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення в період з 26 жовтня 2006 року по 27 липня 2007 року
перевівши покарання виходячи із співвідношення 1 день позбавлення волі на 2 дні обмеження волі.
Міру запобіжного заходу - тримання під вартою в слідчому ізоляторі Держдепартаменту України з питань виконання покарань №13 м. Києва до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_3 змінити на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з під варти із залу суду негайно.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину передбаченому ст. 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання за цією статтею із застосуванням статті 69 КК України у виді 1 ( одного) року 6 ( шість) місяців 2 (двох) днів обмеження волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня його затримання, тобто з 26 жовтня 2006 року.
На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення в період з 26 жовтня 2006 року по 27 липня 2007 року перевівши покарання виходячи із співвідношення 1 день позбавлення волі на 2 дні обмеження волі.
Міру запобіжного заходу - тримання під вартою в слідчому ізоляторі Держдепартаменту України з питань виконання покарань №13 м. Києва до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_5 змінити на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з - під варти із залу суду негайно.
Речові докази по справі - гроші в сумі 70 словацьких крон, посвідчення водія, посвідчення журналіста, свідоцтво про реєстрацію транспортногот засобу "Шевроле-Лачетті" д.н. НОМЕР_1, трикотажну чоловічу кофту коричневого кольору з капюшоном, одеколон " DKNY", які повернуті потерпілому ОСОБА_13 - повернути потерпілому ОСОБА_13, а мобільний телефон " Моторолла С - 380 ", який повернутий під розпизку потерпілому ОСОБА_6 - повернути потерпілому ОСОБА_6.
Апеляція на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Святошинський районний суд м. Києва.