Сколівський районний суд Львівської області

                                                                                                             Справа № 2-438/11

30.08.2011

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  30 серпня 2011 року                  Сколівський районний суд Львівської області

  в складі: головуючого –судді   Микитина В.Я.;

                  при секретарі             Корнуті Т.Б.               

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

  Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою, у якій просить стягнути у свою користь з відповідача ОСОБА_2 пеню за договором позики у розмірі 63925 грн. 77 коп. за період з 29.04.2010 року по день, що передував дню звернення до суду, тобто 17.05.2011 року, а також судові витрати у справі у розмірі 759 грн. 26 коп.. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 16.02.2009 року між ним та відповідачем укладено договір позики, згідно якого остання взяла у нього в борг 2200 доларів США із зобов’язанням повернути таку ж суму до 16.09.2009 року включно. При цьому, за прострочення виконання зобов’язання відповідач повинна виплатити пеню у розмірі одного відсотка від простроченої суми за кожен день прострочення. Однак відповідач, незважаючи на вже ухвалене рішення суду про стягнення з неї суми боргу за договором позики, до цього часу суми позики не повернула, добровільно це зробити відмовляється, у зв’язку з чим він змушений звернутись до суду із даним позовом про стягнення пені.

  Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить поданий позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві (а. с. 2).

  Відповідач ОСОБА_2, будучи кожного разу належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення їй поштового відправлення від 29.06.2011 року (а. с. 22), від 01.07.2011 року (а. с. 24) та від 19.08.2011 року (а. с. 28), у судове засідання не з’явилася, про причини неявки суд не повідомила і заяви про розгляд справи у її відсутності не подала.

  З огляду на вказане, суд визначив причини неявки відповідача не поважними і у відповідності до ч. 1 ст. 224 та ч. 1 ст. 225 ЦПК України, з урахуванням думки позивача та його представника, ухвалив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.  

  Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, давши належну оцінку доказам по справі, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення з наступних підстав.

  Так, судом встановлено, що 16.02.2009 року сторони уклали між собою договір безпроцентної позики грошей (а. с. 5), згідно з яким позивач надав, а відповідач прийняла у борг грошові кошти у розмірі 2200 доларів США, які зобов’язувалася повернути до 16.09.2009 року включно. У разі неповернення зазначених коштів протягом визначеного часу, відповідач за прострочення такого зобов’язання  має виплатити пеню у розмірі одного відсотка від простроченої суми за кожен день прострочення, про що безпосередньо йдеться у п. 8 вказаного договору.

  Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику, у даному випадку грошові кошти, у строки та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч. 1 ст. 1050 зазначеного Кодексу, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

  Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.  

  Відповідач ОСОБА_2, яка виступає у вказаному вище договорі позичальником, грошові кошти у розмірі 2200 доларів США у визначеному порядку та у встановлений договором строк не повернула і, таким чином, прострочила виконання зобов’язання, не виконавши його до цього часу.

  Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і сплата неустойки.

  Оскільки договором безпроцентної позики грошей від 16.02.2009 року передбачено настання таких правових наслідків, як сплата пені у розмірі одного відсотка від простроченої суми за кожен день прострочення, а відповідач ОСОБА_2 порушила вказане вище зобов’язання, відтак така пеня підлягає сплаті.

 З копії заочного рішення суду, ухваленого Сколівським районним судом Львівської області 21.06.2010 року у справі № 2-258/10 р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу (а. с. 4) вбачається, що з відповідача підлягає стягненню основна сума боргу за договором позики у розмірі 17424 грн., розрахована станом на 28.04.2010 року по відношенню курсу долара США, встановленого Національним банком України до гривні. Станом на зазначену дату була стягнена і пеня за прострочення виконання зобов’язання у розмірі 38855 грн.. Вказане вище заочне рішення суду набрало законної сили і скероване до виконання.

  Таким чином, враховуючи той факт, що договір безпроцентної позики грошей від 16.02.2009 року станом на дату ухвалення даного заочного рішення суду не розірвано у встановленому законодавством порядку, з відповідача у користь позивача підлягає стягненню пеня за таким договором, починаючи з 29.04.2010 року, тобто з наступного дня після того, за який уже згаданим вище заочним рішенням суду пеню було стягнено.

  Судом також встановлено, що після набрання законної сили заочним рішенням суду, ухваленим Сколівським районним судом Львівської області 21.06.2010 року у справі № 2-258/10 р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу (а. с. 4), відповідачем частково погашалася основна сума боргу, зокрема 28.01.2011 року –1500 грн., 15.02.2011 року –870 грн. 88 коп., 10.03.2011 року –620 грн., 12.04.2011 року –771 грн. 18 коп., що підтверджується клієнтською випискою по банківському договорі позивача (а. с. 6). З огляду на вказане, пеня підлягає стягненню з урахуванням зазначених виплат відповідачем для погашення основного боргу за договором позики.

  З урахуванням вказаних вище виплат, розмір пені за договором безпроцентної позики грошей від 16.02.2009 року, починаючи з 29.04.2010 року по 17.05.2011 року включно складає 63925 грн. 77 коп., а тому позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

  У зв’язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі з відповідача у користь позивача підлягають також стягненню і всі документально підтверджені судові витрати у справі, зокрема 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи згідно квитанції № 2 від 30.08.2011 року (а. с. 30) та 639 грн. 26 коп. державного мита за подання позовної заяви згідно квитанції № 3 від 30.08.2011 року (а. с. 31), а всього –759 грн. 26 коп..    

  Керуючись ст. ст. 10, 62, 64, 79, 88, 209, 212- 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

  ВИРІШИВ:

  Позовні вимоги задовольнити.

  Стягнути з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 63925 (шістдесят три тисячі дев’ятсот двадцять п’ять) грн. 77 коп. пені за договором позики та 759 (сімсот п’ятдесят дев’ять) грн. 26 коп. судових витрат у справі, а всього –64685 (шістдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят п’ять) грн. 03 коп..

  Заочне рішення суду може бути переглянуте Сколівським районним судом Львівської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення суду.  

  Рішення суду може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подання до апеляційного суду Львівської області через Сколівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                                                  В.Я. Микитин