Справа № 2-412/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

09.09.2011 Покровський районний суд Дніпропетровської області  в складі:

головуючого Лукінова К.  С

при секретарі Приходько  Н.  В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування житловим будинком з господарчими будівлями та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування житловим будинком з господарчими будівлями, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визначення порядку користування житловим будинком з господарчими будівлями, посилаючись на те, що він є власником ? частини домоволодіння з господарчими будівлями, що розташований за адресою АДРЕСА_1. Після розірвання шлюбу з відповідачкою спільне проживання стало неможливим, в зв`язку з чим постійно виникають сварки, непорозуміння з приводу спільного користування будинком, але в добровільному порядку вони домовитись не можуть. Посилаючись на норми ст.ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 319, 358, 361 ЦК України та з урахуванням доповнень до позову від 09.09.2011 року просив виділити йому кімнати 7,8,9,10,11,12 на 1 поверсі та № 2,3,4 на 2 поверсі, а також приміщення Б-1 та П-1, а решту приміщень виділити відповідачці.

          Не погодившись із позовом відповідачка направила до суду зустрічний позов, в наступному 09.09.2011 року змінивши його, в якому посилаючись на доводи, викладені в первісному позові просить виділити їй кімнати 7,8,11,10,9,12 на першому поверсі та № 2,3,4 на другому поверсі, а також споруди Б-1 та П-1.

          В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримала та просила його задовольнити, посилаючись на те, що фактично відповідачка не проживає в спірному будинку, а в кімнатах, які просить виділити позивач фактично проживає його мати та ним в даних кімнатах було проведено ремонт, до якого відповідачка не мала жодного відношення. Зустрічний позов не визнає в повному обсязі з підстав, висловлених в якості доказів задоволення первісного позову.

          Позивач в судове засідання не з`явився.

          Відповідачка в судовому засіданні первісний позов не визнала в повному обсязі, посилаючись на те, що разом з нею залишаються проживати двоє дітей, а також на те, що кімната І на першому поверсі не є житловою, а є відкритою верандою, а кімната 6 на другому поверсі не є житловою, а є лоджією. Зустрічний позов підтримала, просила його задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

          Представник відповідачки ОСОБА_4 в судовому засіданні зустрічний позов підтримав, посилаючись на доводи, викладені в ньому, первісний позов не визнав в повному обсязі, посилаючись на те, що разом з відповідачкою залишаються проживати двоє дітей, а також на те, що житлові та нежитлові приміщення повинні бути виділені в користування в рівних частках, а позивач просить виділити в користування відповідачці фактично нежитлові приміщення, тобто відкриту веранду та лоджію, а за собою залишити майже всі жилі кімнати.

          Судом було роз`яснено право сторін заявити клопотання про проведення експертизи, однак представник позивача, відповідачка та представник відповідачки відмовились від заявлення клопотання про призначення експертизи.

          Суд, заслухавши відповідачку та представників позивача і відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

          Матеріалами справи встановлене наступне:

          Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу від 21.08.2009 року серії НОМЕР_1, шлюб між сторонами розірваний (а.с. 10).

          Згідно копій договорів купівлі-продажу будинку та земельної ділянки від 07.12.2005 року та копій витягів з реєстрів прав власності на нерухоме майно від 07.12.2005 року, копій державних актів від 15.01.2008 року, копії технічного паспорту на житловий будинок співвласниками житлового будинку в АДРЕСА_1 по ? частині та земельної ділянки є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 11-19).

          З пояснень учасників процесу вбачається, що добровільно дійти згоди щодо порядку користування спірним житловим будинком сторони не можуть, в зв`язку з чим суд приходить до висновку про наявність спору.

          Згідно ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

           Відповідно до ст.358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має права вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

   Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні  ним права користування та розпорядження своїм майном.

 Відповідно до ст.361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Стаття 364 ч.1 ЦК України передбачає, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Пункт 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" передбачає, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо при умові, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартири). Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

За таких обставин, та враховуючи небажання учасників процесу заявляти клопотання про призначення експертизи, суд вважає за необхідне виділити у користування сторонам наступне: нежитлові приміщення –по 1 кухні, по 1 ванній, по 1 вбиральні, по 1 підсобній кімнаті, по 1 веранді (лоджії); житлові приміщення - по 3 кімнати, а також сарай, гараж та погріб.

Враховуючи роз`яснення ППВСУ, та враховуючи наявність в будинку двох окремих виходів (на що вказано самими сторонами), а саме в приміщеннях І та 1-12, а також можливість відокремення частини будинку із самостійним виходом та можливість переобладнання приміщення в ізольовані квартири, а також побажання сторін, висловлені в ході судового розгляду, та можливість нерозривного користування цими приміщеннями, суд дійшов до висновку про необхідність виділення в користування позивачу:

- котельну 1-12 (1 поверх) 7,80 кв.м.;

- кімнату 1-7 (1 поверх) 21,5 кв.м.;

- кімнату 1-8 (1 поверх) 20,0 кв.м.;

- кухню 1-11 (1 поверх) 17,20 кв.м.;

- ванну 1-10 (1 поверх) 3,30 кв.м.;

- вбиральню 1-9 (1 поверх) 1,0 кв.м.;

- кімнату 2 (2 поверх) 21,70 кв.м.;

- лоджію 6 (2 поверх) 20,10 кв.м.;

- погріб П-1;

- сарай Б-1;

та виділення в користування відповідачу:

- откриту веранду І (1 поверх) 23,8 кв.м.;

- кладову 1-6 (1 поверх) 3,40 кв.м.;

- кухню 1-4 (1 поверх) 18,0 кв.м.;

- ванну 1-2 (1 поверх) 4,40 кв.м.;

- вбиральню 1-3 (1 поверх) 2,60 кв.м.;

- кімнату 3 (2 поверх) 21,70 кв.м.;

- кімнату 4 (2 поверх) 20,80 кв.м.;

- кімнату 5 (2 поверх) 30,10 кв.м.;

- гараж В-1;

та залишити в загальному користуванні:

- огорожу № 1.2;

- сіни 1-1 (1 поверх) 7,80 кв.м.;

- сходну клітину 1-5 (1 поверх) 2,70 кв.м.;

- сходну клітину 1 (2 поверх) 11,70 кв.м.

          В задоволенні ж зустрічного позову слід відмовити, оскільки обраний відповідачем спосіб захисту своїх цивільних прав та інтересів не відповідає ч. 2 ст. 16 ЦК України, фактично підстави зустрічного позову становлять заперечення проти первісних позовних вимог.            

          На підставі наведеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 358, 391, 361, 364 ЦК України, Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", ст.ст. 209-218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування житловим будинком з господарчими будівлями –задовольнити частково.

          В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування житловим будинком з господарчими будівлями –відмовити.

          Визначити наступний порядок користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1:

виділити в користування ОСОБА_1 відповідно до технічного паспорту на житловий будинок від 22.04.2008 року наступні приміщення:

- котельну 1-12 (1 поверх) 7,80 кв.м.;

- кімнату 1-7 (1 поверх) 21,5 кв.м.;

- кімнату 1-8 (1 поверх) 20,0 кв.м.;

- кухню 1-11 (1 поверх) 17,20 кв.м.;

- ванну 1-10 (1 поверх) 3,30 кв.м.;

- вбиральню 1-9 (1 поверх) 1,0 кв.м.;

- кімнату 2 (2 поверх) 21,70 кв.м.;

- лоджію 6 (2 поверх) 20,10 кв.м.;

- погріб П-1;

- сарай Б-1;

          виділити в користування ОСОБА_2 відповідно до технічного паспорту на житловий будинок від 22.04.2008 року наступні приміщення:

- откриту веранду І (1 поверх) 23,8 кв.м.;

- кладову 1-6 (1 поверх) 3,40 кв.м.;

- кухню 1-4 (1 поверх) 18,0 кв.м.;

- ванну 1-2 (1 поверх) 4,40 кв.м.;

- вбиральню 1-3 (1 поверх) 2,60 кв.м.;

- кімнату 3 (2 поверх) 21,70 кв.м.;

- кімнату 4 (2 поверх) 20,80 кв.м.;

- кімнату 5 (2 поверх) 30,10 кв.м.;

- гараж В-1;

          залишити в загальному користуванні:

- огорожу № 1.2;

- сіни 1-1 (1 поверх) 7,80 кв.м.;

- сходну клітину 1-5 (1 поверх) 2,70 кв.м.;

- сходну клітину 1 (2 поверх) 11,70 кв.м.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: 8,50 грн. судового збору та 37,00 грн. ІТЗ розгляду справи.

          В решті позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування житловим будинком з господарчими будівлями –відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:К. С. Лукінова