Справа №11-678\2006р. Категорія: ст. 121 ч. 2 КК

Головуючий у 1 інстанції: Гура А.О. Доповідач: Моісеєнко Т.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року вересня 5 дня колегія суддів судової палати у криміняльних справах апеляційного суду Сумської області у складі:

Головуючого Лугового М.Г.

Суддів  Моісеєнко Т.М., Прокопенка ОБ.

З участю прокурора Шульги Л.О.

Захисника ОСОБА_1

Засудженого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями захисника засудженого ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2. на вирок Лебединського районного суду Сумської області від 27 квітня 2006 року яким

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимий

засуджений за ст. 121 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 8 років.

Постановлено стягнути на користь потерпілого ОСОБА_3 суму 800 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_4 суму 2363 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди ; на користь держави в особі Лебединської районної державної адміністрації суму 1103,88 грн. витрат на лікування потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Відповідно до вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за скоєння злочину за слідуючих обставин:

25 жовтня 2005 року близько 21 години ОСОБА_2 прийшов до будинкуНОМЕР_1 потерпілої ОСОБА_4 по АДРЕСА_1, яка проживала разом зОСОБА_3 Під час сумісного вживання алкогольних напоїв між підсудним та потерпілими виникла сварка, під час якої потерпіла ОСОБА_4  почала виганяти ОСОБА_2 зі своєї хати. Образившись, ОСОБА_2 умисно наніс потерпілій ОСОБА_4 декілька ударів руками та ногами по голові та тулубу, заподіяв тяжкі тілесні ушкодження у виді тупої закритої травми голови, від яких настала її смерть. Коли ОСОБА_3 також приєднався до сварки та потребував, щоб ОСОБА_2 покинув будинок, останній умисно наніс потерпілому декілька ударів кулаком в область голови, заподіяв йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у виді закритої черепно мозкової травми, забою головного мозку тяжкого ступеню.

На вирок надійшли апеляції:

захисник засудженого ОСОБА_2 просить вирок скасувати в зв'язку з недоведеністю вини засудженого ОСОБА_2. в скоєнні злочину, а справу направити на новий судовий розгляд.

2

- засуджений ОСОБА_2 просить вирок скасувати, оскільки він не вчиняв злочину, за якій засуджений, від його дій тяжкі наслідки не могли статися, на досудовому та під час судового слідства не перевірена причетність до скоєння злочину іншої особи , а справу направити на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідача, захисника засудженого ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_2, які підтримали свої апеляції, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляцій без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, то апеляції задоволенню не підлягають.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2. у скоєнні злочинів, за обставин, зазначених у вироку, відповідає фактичним обставинам, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.

Зокрема сам засуджений ОСОБА_2 під час досудового слідства підтвердив, що 25 жовтня 2005 року о 21 год., він будучи в стані алкогольного сп'яніння, зайшов до будинку потерпілої ОСОБА_4 маючи на мету попрохати у неї чарку, в будинку між ними сталася сварка, під час якої потерпілі почали виганяти його з будинку, погрожуючи вилами і він вдарив потерпілу ОСОБА_4  кулаком декілька разів в голову, ногою по тулубу та в проміжність, а потерпілого ОСОБА_3 декілька разів в область голови.

Ці покази засудженого об'єктивно підтверджуються і іншими доказами, а саме показами свідка ОСОБА_5 , яка пояснила, що 25.10.2005 року о 21 год. ОСОБА_2. переліз через паркан домоволодіння ОСОБА_4, постукався у двері будинку і остання впустила його. Коли вона почула крик ОСОБА_4 про допомогу, до підійшла до будинку та подивилася у вікно. В будинку вона бачила ОСОБА_2 який стукав ногами по меблі, лежачого на підлозі ОСОБА_3 в крові, бачила як в ніч ОСОБА_2 покинув будинок потерпілих ( ас. 82-83 ).

Із пояснень свідка ОСОБА_6  вбачається, що 25.10.2005 року ОСОБА_7  пішла від неї о 19 год. ЗО хв., що об'єктивно співпадає з показами свідка ОСОБА_5. про час скоєння злочину , а 26.10. 2005 року з ранку вона та ОСОБА_7  виявили побитих потерпілих в своєму будинку (ас. 88).

Відповідно до висновків судово медичних експертиз потерпілих, ОСОБА_3 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, ОСОБА_4 біли заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, від яких настала її смерть. ( ах. 100-101,105- 107 ).

Згідно висновків судово іммунологічної експертизи, на ватної тілогрійці та чоботах засудженого ОСОБА_2. були виявлені сліди крові, походження яких можливо від потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ( а.с. 128-133 )

Із висновків судово трасологичної експертизи вбачається , що слід взуття на шафі в будинку потерпілої залишений чоботом на праву ногу, вилученого у ОСОБА_2., другий слід, залишений взуттям того ж типу, що і чоботи, вилучені за місцем проживання ОСОБА_2.

Виходячи з висновків судово психіатричної експертизи ОСОБА_2 міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними, під час скоєння злочину знаходився в стані простого алкогольного сп'яніння. (а.с. 161 - 165)

Таким чином суд повно, всебічно і об'єктивно дослідив всі зібрані по справі докази, дав належну і об'єктивну оцінку діям ОСОБА_2., навівши належні мотиви і обгрунтовано визнав ОСОБА_2 винним в заподіянні тяжких тілесних ушкоджень небезпечних в момент заподіяння потерпілому ОСОБА_3. та умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потерпілої ОСОБА_4, що спричинили її смерть.

Твердження засудженого та захисника в апеляціях про те, що докази у справі були здобуті незаконним шляхом, є безпідставними, оскільки буд яких даних, які б свідчали про порушення органами досудового слідства норм кримінально процесуального кодексу України не виявлено.

з

Що стосується покарання, яке суд призначив засудженому ОСОБА_2, то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Як вбачається із вироку, при призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості скоєних злочинів, даних про особу засудженого, а також враховані обставини, які пом'якшують його покарання.

Призначене засудженому ОСОБА_2 покарання, на думку колеги суддів, є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів і підстав для його пом'якшення не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362, 363,366, 377 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Вирок Лебединського районного суду Сумської області від 27 квітня 2006 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляції захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2. - без задоволення.