Справа №  2-443/11

   20.09.2011    

Р І Ш Е Н Н Я   

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

17 серпня 2011 року                                                                                                                  Драбівський районний суд

                                                                                                                                                     Черкаської області

в складі:                          

головуючого-судді –                        Задорожнього В.П.,

при секретарі -                                   Волошіну О.А.,

за участі представника

відповідача –                                     Жадан В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Драбів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Драбове-Барятинської сільської ради про захист честі, гідності та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача моральну шкоду, спричинену постійним обманом в розмірі 1699 грн. 99 коп. та стягнути судові витрати.

В судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задоволити, до розгляду справи по суті позивач доповнив позов вимогами, в яких просив зобов»язати відповідача усно вибачитись за обман, який було здійснено 25 січня 2011 року в судовому засіданні під час розгляду справи № 2-а –4/11, зобов»язати відповідача письмово вибачитись за обман, який було здійснено під час видачі довідки № 224 від 28 грудня 2010 року та № 28 від 03 лютого 2011 року. Позивач пояснив, що 25 січня 2011 року Драбівським районним судом Черкаської області розглядалсь адміністративна справа 2-а-4/11 за його позовом до Драбове-Барятинської сільської ради про визнання рішення Драбове-Барятинської сільської ради  № 21-3 /У від 07 липня 2009 року протизаконним та його скасування. Під час розгляду справи представник відповідача дала пояснення про те, що ніхто із мешканців с.Драбове-Барятинське більше 1 гектара земель для ведення особистого селянського господарства не отримав. Таку ж інформацію було надано в довідках від 28.12.2010 року та в довідці від 03.02.2011 року. Проте коли він письмово звернувся до відповідача, 11 лютого та 21 лютого 2011 року йому надали інформацію про те, що 30 січня 2006 року для ведення особистого селянського господарства було виділено земельні ділянки площею більше 1 га. Тому вважає, що відповідачем йому було надано неправдиву інформацію, представник відповідача ввів його в оману в суді. На його думку це свідчить про те, що його сприймають за ледаря та особу, яка та не має розумових здібностей щоб перевірити подану інформацію. Цими діями було посягання на його честь та гідність і заподіяно моральної шкоди, яку він оцінює в сумі 1699 грн.99 коп. Пояснив також, що після вчинення щодо нього обману він ніде не лікувався і психічних травм не зазнав.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила суд в позові відмовити, пояснила, що ніякого обману вчинено не було, тому заподіяння позивачу моральної шкоди є надуманим. В 2006 році працівникам соціальної сфери  було дійсно виділено 47,54 га, питання розподілу земельних ділянок між ними вирішувала не сесія сільської ради а вони самі, а потім рішення приймалось Драбівською райдержадміністрацією. При цьому в окремих випадках було вирішено що фактично земля виділась двом працівникам по 1 гектару (наприклад матері та дочці, які є вчителями), але акт оформлявся на одну із них. В одному випадку земельну ділянку площею 0,54 га ніхто не хотів отримувати, так як вона знаходиться поблизу електроопори і значна її частина була непридатна для використання. Тому за згодою всіх працівників соцсфери, які отримували по 1 га, цю ділянку вирішили добавити  одному з працівників, якій виділялось 1 га.  Проте на той час не було рішення сесії сільської ради про обмеження у видачі землі для особистого селянського господарства не більше 1 га. Таке рішення було прийняте лише у липні 2009 року. Тому ніяких зазіхань на честь та гідність позивача не було.

        Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення  з наступних підстав.

        Згідно ч.1 ст.270 ЦК України, фізична особа має право на повагу до гідності та честі як різновиду особистих немайнових прав.

         Згідно п.п.3.4,9 ч.2 ст.16 ЦК України одними із способів захисту цивільного права чи інтересу є припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодуання моральної шкоди.

        Відповідно ч.3 ст.16 ЦК України, суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частини 2-5 статті 13 цього Кодексу. Частино 3 ст.13 ЦК України передбачено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

          Із пояснень позивача вбачається, що причиною звернення до суду були особисті амбіції, як склались від власних уявлень та висновків про дії відповідача. При цьому він заявив про те, що внаслідок дій відповідача ніяких психічних травм він не отримав. Із досліджених двох довідок Драбове-Барятинської сільської ради, датованих 11.02.2011 року та 21.02.2011 року вбачається, що позивачу письмово було надано інформацію на всі його запити щодо площ земельних ділянок розміром більше 1 га.    

          Як встановлено під час розгляду справи, представник відповідача по справі здійснила повідомлення, які на думку позивача є недостовірними, в судовому засіданні 25 січня 2011 року, тобто повідомляла їх суду, а тому відсутні будь-які підстави вважати, що вона мала намір якимось чином посягнути на особисті немайнові права позивача.

        При цьому пояснення сторін та надані ними документи було предметом дослідження під час розгляду справи судом, а тому їх вплив на рішення суду, а за необхідності і питання їх достовірності, було враховано при оцінці доказів та постановленні рішення. А вказані вище довідки позивач може використовувати як докази при оскарженні рішення Драбівського райсуду від 25 січня 2011 року в суді апеляційної інстанції.      

         За таких обставин суд розцінює дії позивача як зловживання правом, оскільки він оцінив конкретні висловлювання представника відповідача на свій розсуд, без отримання відповідних роз»яснень, без загального контексту з»ясування обставин, без врахування значимості відповідних висловлювань та повідомлень.

         Відповідно ч.1 ст.275 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.

         Із змісту вказаної норми вбачається, що підставою для захисту свого особистого права є протиправне посягання на нього з боку інших осіб.

        У зв»язку з цим необхідно врахувати, що ухвалою Драбівського районного суду від 5 травня 2011 року було відмовлено у відкритті провадження за позовом позивача ОСОБА_2 до Драбове-Барятинської сільської ради про визнання неправомірним введення в оману, який заявлявся з цього ж приводу та підстав. Ухвала набрала чинності.

         Відповідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

         Таким чином, вини відповідача по справі у посяганні на честь та гідність позивача судом не встановлено, а тому в позові слід відмовити.    

        Керуючись  ст.ст. 57 ч.2, 88, 208,209,210,212,214,215  ЦПК України, с у д,-

в и р і ш и в :

         В задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

         Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду до апеляційного суду Черкаської області через Драбівський районний суд.

              Головуючий :