Судове рішення #18016042

             

     

Р І Ш Е Н Н Я

                                                          І М Е Н Е М             У К Р А Ї Н И

                                                                                                      Справа № 2 –788/2011

13 вересня 2011 року      Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області

                                                   в складі:

                                                  головуючого судді:           Апалькової О.М.                                                                                                                                                  при секретарі:           Мирошниченко О.Л.

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1,ОСОБА_2  до Макіївської міської Ради, 3-я особа інспекція  Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання права власності на  нерухоме майно,

встановив:

          У лютому 2011 р. позивачі,  ОСОБА_1  та ОСОБА_2 . звернулися до суду з позовом до Макіївської міської Ради , 3-я особа інспекція  Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання права власності на  нерухоме майно.

          В обгрунтування позову посилаються на наступні обставини:                                                  

          На підставі свідоцтва про право  на спадщину за законом вони, а саме : матір та син   є спадкоємцями майна в рівних частках, а саме по ? частки кожний після смерті ОСОБА_3,померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на жилий  будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці розміром 500 кв. м.                                                                      Крім того,на підставі свідоцтва про право власності від 25.01.2000 року,позивач ОСОБА_1 є пережившою дружиною ОСОБА_3,померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 і їй належить право власності на ? частину в спільному майні,набутому названим подружжям за час шлюбу.                                                                      На земельній ділянці садибного типу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ,а саме  ОСОБА_1 зі своїм чоловіком, ОСОБА_3, який на тепер помер, а ні сином , збудували у 1995 році: прибудову у вигляді тамбуру під літерою «а4». На підставі рішення виконкому Макіївської міської ради від 30.05.1956 р. №373, померлому ОСОБА_3 була надана в постійне користування  земельна ділянка,площею 500 кв. м.  в межах відповідно  плану для будівництва та обслуговування індивідуального жилого будинку, у зв’язку з чим був наданий державний акт про право постійного користування землею.                              

          Після проведення інвентаризації з'ясувалося, що збудовані ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 об'єкт нерухомості прибудова у вигляді тамбуру під літерою «а4», є самовільно забудованою, так як будувалась вона без проектної документації, на свій власний розсуд  у зв’язку  чим  загальна площа житлового будинку збільшилася на 6,1 кв. м. і складає -52,20 кв. м., а житлова  площа  залишилась колишня -25,10 кв. м

          На тепер у позивачів має намір узаконити самовільну забудову. Вважають, що перешкод до цього не існує, оскільки на тепер самовільна забудова узгоджена з міськими службами і місцева влада будь яких претензій з цього приводу не пред'являла. Вважає що не порушуються вимоги ДБН «планування та забудова міст та населених пунктів». Тому просять суд визнати за ними  право власності на нерухоме майно , а саме за ОСОБА_1 в розмірі ? частки та ОСОБА_2 в розмірі ? частки ,яке складає у вигляді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1з урахуванням  прибудови  літ «а4»,а також внести зміни в реєстраційні документи у зв’язку  з зміною загальної площі будинку на 6,10 кв. м,а саме : загальна площа -52,20 кв. м.. в тому числі житлова-25,10 кв. м. ;

          В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала, посилаючись на ті ж самі підстави.                              В судове засідання позивач,ОСОБА_2 не з’явився  , хоча належним чином був повідомлений  про день та час розгляду справи надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність,позов підтримує та просить його задовольнити.                                                  

          Представник відповідача, Макіївська міська Рада, до суду не з'явився, хоча належним чином повідомлений про день та час розгляду справи судовою повісткою,надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника,проти позову не заперечує.

          Представник третьої особи, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю до суду також не з'явився, хоча належним чином повідомлений про день та час розгляду справи судовою повісткою,надав письмове пояснення по справі в якому проти позову заперечує .

          Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи встановив наступні фактичні обставини :                                                                                                    

          згідно повідомлення Макіївського КП БТІ від 22.10.2010р. (а. с.        )  видно, що за адресою і АДРЕСА_1 забудоване самовільно: прибудова літ »а4»,яка  збудована без дозволу на виконання будівельних робіт ;

          згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.01.2000 р. (а. с.        ) видно, що спадкоємцями майна,ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1., є його дружина ОСОБА_1 та син, ОСОБА_2 є спадкоємицями в рівних частках кожний на жилий будинок з надвірними будівлями  , який   розташований за адресою : АДРЕСА_1, належному померлому на підставі договору про надання в безстрокове користування земельною ділянкою для будови індивідуального жилого будинку на право особистої власності,посвідченого 05.02.1957 року Макіївською державною нотаріальною конторою ,за реєстровим № 1-1122,та зареєстрованого в Макіївському міському БТІ 10.01.2000 р., в реєстровій книзі № 273 за № 59445 ;                    згідно свідоцтва про право власності від 25.01.2000 р.( а. с. ) видно,що позивач ОСОБА_1 є пережившою дружиною ОСОБА_3,померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 і їй належить право власності на ? частину в спільному майні,набутому названим подружжям за час шлюбу;                                                                      згідно державного акту на право постійного користування землею ( а. с. ) видно,що на підставі рішення виконкому Макіївської Міської ради від 30.05.1956 р., № 373  ОСОБА_3. надана земельна ділянка площею 500 кв. м. в межах згідно з планом ;                    

          згідно висновку спеціаліста  будівельно –технічної експертизи від 2011 р. (а. с.       )  видно, що прибудова під літерою«а4»не зачіпає несучих  конструкцій та відповідає вимогам ДБН.                                                  Відповідно до ч.2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила, або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

          Судом встановлено, що спадкоємцями  ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є його дружина та син, згідно свідоцтва про право спадщини за законом, виданого 25.01.2000 р. П’ ятою Макіївською державною нотаріальною конторою (а. с.        ).                              

          Згідно статей 116,120 Земельного кодексу України набуття права власності здійснюється шляхом передачі земельних ділянок  у власність або надання їх у користування,та право власності чи право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем відповідного документу та його реєстрації.                                                                                                               Із матеріалів справи вбачається,що позивачі набули право користування земельною ділянкою на підставі свідоцтва про право на спадщину.                                                             

          Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 376 ЦК України будівля, споруда,інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом ,якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці,що не була відведена для цієї мети,або без належного дозволу чи належного затвердження проекту,або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

          Згідно до ст. 23 п. б. ЗУ «Про планування і забудову територій» передбачено, що будівництво об’єктів містобудування здійснюється з вимогами законодавства та відповідно до затвердженої проектної документації.

          Згідно до ст. 24 цього ж Закону право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього закону.

          Відповідно до ст.ст. 28,29 того ж Закону передбачено, що на будівництві на зазначені позивачами об'єкту мав бути наданий дозвіл на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земельних робіт, що надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

          Здійснення будівельних робіт на об'єкт містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

          Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про архітектурну діяльність»будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.

          Ст. 29 ЗУ «Про планування і забудову територій»здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт, його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом.

          Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

          Судом було встановлено, що позивачі до інспекції  державного архітектурно-будівельного контролю щодо отримання дозволу на будівництва не зверталися.

          Крім того, основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначені постановою КМУ «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів»від 08.10.2008 р. № 923.

          Згідно з цим Порядком прийняття в експлуатацію полягає у підтвердженні готовності об'єкта нового будівництва та реконструкції до експлуатації. Цей факт –готовність об'єкта до експлуатації установлюється шляхом видачі інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю свідоцтво про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів будівельних норм і правил.

          Відповідно до приписів до ст. 30-І ЗУ «Про планування і забудову територій», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється приймальними комісіями на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно - будівельного контролю.                                                   

          Матеріали справи не містять такого свідоцтва.

          Також не доведено позивачем дотримання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил при споруджені спірного об'єкту.

          Згідно Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків,садових, дачних будинків,господарських (присадибних) будівель і споруд,прибудов до них,громадянських будинків 1 та 11 категорій складності,які збудовані  без дозволу на виконання будівельних робіт , і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж»,який затверджений  Наказом № 91 від 24.06.2011 року          ,зареєстрованого в МЮУ 11.07.2011 р. з № 19568, інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області виступає органом,уповноваженим державою здійснювати  додержання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.                                                   Відповідно до положень ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків установлених ст. 61 цього кодексу.

          Матеріали справи не містять жодного доказу стосовно того, що позивачі набули право власності на нерухоме( самочинне) майно у вигляді прибудови,літ «а4».                              

          Отже по справі відсутні підстави для задоволення позову.                                                   

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 10, 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 23 п. 6, 24, 28, 29, 30-І ЗУ «Про планування і забудову територій», ст. 9 ЗУ «Про архітектурну діяльність», Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків,садових, дачних будинків,господарських (присадибних) будівель і споруд,прибудов до них,громадянських будинків 1 та 11 категорій складності,які збудовані  без дозволу на виконання будівельних робіт , і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж»,який затверджений  Наказом № 91 від 24.06.2011 року          ,зареєстрованого в МЮУ 11.07.2011 р. з № 19568, суд

                                                      ВИРІШИВ:

          Відмовити в позові ОСОБА_1,ОСОБА_2   до Макіївської міської Ради,3-я особа інспекція  Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання права власності на нерухоме майно.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація