КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-4839/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Сауляк Ю.В.
Суддя-доповідач: Дурицька О.М
У Х В А Л А
Іменем України
"17" серпня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого –судді: Дурицької О.М.,
суддів: Бистрик Г.М., Борисюк Л.П.,
при секретарі: Леонтовичі М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Теплицької дитячо-юнацької спортивної школи на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року по справі за адміністративним позовом Теплицької дитячо-юнацької спортивної школи до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області про скасування постанови № 862 від 13.10.2009 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, -
ВСТАНОВИВ :
У листопаді 2009 року Теплицька дитячо-юнацької спортивна школа (далі - позивач, Теплицька ДЮСШ) звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області, в якому просила скасувати постанову відповідача № 862 від 13 жовтня 2009 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування в сумі 14 096,20 грн..
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року в задоволенні адміністративного позову Теплицької дитячо-юнацької спортивної школи відмовлено.
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у спільну власність територіальних громад Теплицького району в оперативне управління та на баланс Теплицької ДЮСШ було передано об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Вінницька область, смт. Теплик, вул. Незалежності, 1-А, до якого увійшли стадіон «Старт»на 3000 місць зі спортивним павільйоном, майданчиком та туалет. Вказане підтверджується Актом приймання-передачі від 06 червня 2009 року.
В результаті огляду та випробувань зазначених об’єктів комісією було встановлено, що стадіон «Старт»знаходиться у задовільному стані, однак потребує незначного ремонту. Згідно із п. 6 цього Акту комісія внесла пропозицію про виділення коштів на ремонт вищевказаного об'єкту, тобто споруд, які входять до його складу.
На підставі наказу першого заступника інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області від 01.10.2009 року №283-ПП, службовими особами Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю України у Вінницькій області 07.10.09 року було проведено позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог чинного законодавства у сфері містобудування при виконанні капітального ремонту туалету Теплицької ДЮСШ в селищі Теплик, Вінницької області по вул. Незалежності, 1-а.
В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог ст. 29 Закону України «Про планування та забудову територій», суть якого порушення полягає в тому, що будівельні роботи з капітального ремонту приміщення туалету позивачем були виконані без затвердженої у визначеному законом порядку проектної документації та без дозволу на їх виконання.
За результатами проведення перевірки відповідачем було складено акт перевірки №283 від 07.10.2009 року та протокол про правопорушення у сфері містобудування, в якому між іншим було зафіксовано проведення ремонтних робіт без затвердження проектної документації та дозволу інспекції Держархбудконтролю.
На підставі зазначених документів та за наявності вищевказаних порушень, першим заступником начальника інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області Гужвою Л.П. було винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування №862 від 13 жовтня 2009 року, згідно якої на позивача було накладено штраф в розмірі 14 096,2 гривень за невиконання ним вимог ст. 29 Закону України «Про планування та забудову територій».
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, передбачений Законом України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»та Положенням про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.95 №244.
Згідно статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» вiд 20.05.1999 № 687-XIV, будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України «Про планування і забудову територій».
Згідно статті 24 Закону України «Про планування і забудову територій»від 20 квітня 2000 року № 1699-III (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта; дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом; дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
За змістом пункту 5.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 №273, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2000 р. за № 945/5166 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), виконання будівельних робіт на об'єктах без одержання дозволу або його завчасної перереєстрації, а також виконання не зазначених у дозволі будівельних робіт уважається самовільним і тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.
У відповідності до ч. 10 ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ і організацій за правопорушення в сфері містобудування»від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР, підприємства, їх об'єднання, установи та організації незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту, виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт.
Отже, аналіз норм діючого законодавства дає підстави для висновку, що будівельні роботи можуть здійснюватися виключно на підставі дозволу.
Так, з наявних у справі доказів вбачається, що позивач здійснював будівельні роботи з капітального ремонту приміщення туалету Теплицької ДЮСШ без попереднього погодження проектної документації та отримання дозволу на виконання будівельних робіт інспекції Держархбудконтролю.
Підсумовуючи вищевикладені обставини вказаної справи, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач при проведенні перевірки та винесенні оскаржуваної постанови № 862 від 13 жовтня 2009 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Теплицької дитячо-юнацької спортивної школи на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року –залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
суддя
суддя
О.М. Дурицька
Г.М. Бистрик
Л.П. Борисюк
Повний текст ухвали складено та підписано –22.08.11 р.