КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-4789/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Іващук О.І.
Суддя-доповідач: Дурицька О.М
У Х В А Л А
Іменем України
"17" серпня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого –судді: Дурицької О.М.,
суддів: Бистрик Г.М., Борисюк Л.П.,
при секретарі: Леонтовичі М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою представника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про визнання неправомірними дій та скасування наказів про перевід на іншу посаду, -
ВСТАНОВИВ :
У листопаді 2009 року ОСОБА_2 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача в частині винесення наказу № 141 о/с від 17 серпня 2009 року про переведення ОСОБА_2 на посаду дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Немирівського районного відділу ГУМВС України у Вінницькій області, змінити формулювання наказу начальника УМВС України у Вінницькій області № 143 о/с від 19 серпня 2009 року, зазначивши причину звільнення позивача у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та зобов’язати ГУМВС України у Вінницькій області провести перерахунок вихідної допомоги позивача, що надається працівникові при виході на пенсію та перерахунок його грошового атестату.
В ході розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив свій позов та просив суд окрім раніше заявлених ним вимог скасувати наказ начальника УМВС України у Вінницькій області № 141 о/с від 17 серпня 2009 року про переведення його на посаду дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Немирівського районного відділу ГУМВС України у Вінницькій області.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Визнано протиправними дії начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області щодо винесення наказу №141 о/о від 17 серпня 2009 року про призначення ОСОБА_2 на посаду дільничого інспектора Немирівського районного відділу ГУМВС України у Вінницькій області.
Скасувано наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області №141 о/с від 17 серпня 2009 року про призначення ОСОБА_2 на посаду дільничого інспектора Немирівського районного відділу ГУМВС України у Вінницькій області.
Зобовязано привести наказ начальника ГУМВС України у Вінницькій області №143 о/с від 19 серпня 2009 року про звільнення ОСОБА_2 з органів МВС у відповідність до посади займаної ним на час звільнення.
Зобов'язано ГУМВС України у Вінницькій області зробити перерахунок вихідної допомоги ОСОБА_2, яка надається працівникові по виходу на пенсію.
Зобов'язано ГУМВС України у Вінницькій області зробити перерахунок грошового атестату ОСОБА_2.
Представник відповідача не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2010 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно наказу Одеського училища міліції від 30 вересня 1992 року № 90 о/с позивач –ОСОБА_2 з 1 жовтня 1992 року був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ.
6 квітня 2009 року Міністерством внутрішніх справ України було видано наказ №153 «Про підвищення ефективності боротьби зі злочинністю та забезпечення громадської безпеки на територіях Вінницької та Сумської областей», у відповідності до якого було проведено реорганізацію УМВС України у Вінницькій області в Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області. Згідно довідки з ЄДРПОУ Головного управління статистики у Вінницькій області серії АА №022277, ГУМВС України у Вінницькій області є юридичною особою, зареєстроване 08 вересня 2009 року та являється органом державної влади за організаційно-правою формою КОПФГ.
16 квітня 2009 року наказом УМВС України у Вінницькій області №154 «Про організаційно-штатні зміни в УМВС України у Вінницькій області», було оголошено наказ Міністра внутрішні справ України від 6 квітня 2009 року №153 «Про підвищення ефективності боротьби зі злочинністю та забезпечення громадської безпеки на територіях Вінницької та Сумської областей»(а.с. 114).
На виконання зазначених наказів, ГУМВС України у Вінницькій області 1 червня 2009 року було видано наказ №93, яким затверджено штатний розклад апарату, підпорядкованих підрозділів, Вінницького міського управління, районних та міських відділів Головного управління МВС України у Вінницькій області, в тому числі Немирівського РВ ГУМВС України у Вінницькій області. Даний наказ введено в дію з 1 червня 2009 року.
Займаючи посаду начальника сектору дільничних інспекторів міліції Немирівського РВ УМВС України у Вінницькій області та перебуваючи в цей час на лікарняному, позивач –ОСОБА_2 подав рапорт від 21 травня 2009 року про переведення його на посаду дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Немирівського районного відділу ГУМВС України у Вінницькій області у зв'язку із сімейними обставинами.
На підтвердження факту перебування позивача на лікарняному в період з 27 квітня по 22 травня 2009 року, свідчать наявні в справі копії листків непрацездатності № 404085 від 27 квітня 2009 року та № 404206 від 13 травня 2009 року (а.с. 78).
Окрім зазначеного періоду, позивач також знаходився на лікарняному у період з 12 червня по 6 липня 2009 року, що підтверджується листом відділу медичного забезпечення ГУМВС України у Вінницькій області від 06.07.2009 року, що відповідно і послужило підставою про не включення його до затвердженого після реорганізації штатного розкладу.
7 липня 2009 року позивач звернувся до начальника ГУМВС України у Вінницькій області з рапортом про звільнення та просив видати йому направлення для проходження військово-лікарської комісії. Даний рапорт був підписаний начальником сектору дільничних інспекторів міліції Немирівського РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_2
На підставі вказаного рапорту позивачу 08.07.2009 року було видано направлення на проходження військово-лікарської комісії №853 (а.с. 12), в якому, серед іншого, зазначена посада позивача - начальник СДІМ Немирівського РВ УМВС України у Вінницькій області та мета проходження ним військово-лікарської комісії - «вихід на пенсію».
За результатами військово-лікарської комісії позивачу 12.08.2009 року було видано свідоцтво про хворобу №В-648, згідно якого начальника СДІМ Немирівського РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_2 було визнано обмежено придатним до військової служби.
Наказом начальника УМВС України у Вінницькій області від 17 серпня 2009 року № 141 о/с позивач був призначений на посаду дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Немирівського районного відділу ГУ МВС України у Вінницькій області, увільнивши від посади начальника сектору дільничних інспекторів міліції Немирівського районного відділу УМВС України у Вінницькій області з 16 червня 2009 року (а.с. 8). При цьому, позивач одночасно був звільнений з посади начальника сектору дільничних інспекторів міліції.
Наказом начальника УМВС України у Вінницькій області від 19.08.2009 року №143 о/с позивач був звільнений з органів внутрішніх справ за станом здоров'я з посади дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Немирівського РВ ГУМВС України у Вінницькій області.
Як вбачається з наказу начальника УМВС України у Вінницькій області від 19.08.2009 року №143 о/с, підставою для звільнення позивача з посади дільничного інспектора міліції СДІМ Немирівського РВ ГУМВС України у Вінницькій області став рапорт ОСОБА_2 та свідоцтво про його хворобу від 12.08.2009 року №В-648, яке було видане позивачу за результатами військово-лікарської комісії.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
За правилами частини першої статті 18 Закону України «Про міліцію», порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114 (далі по тексту –Положення).
Згідно пункту 10 Положення, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Пунктом 64 Положення визначено умови звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу зі служби.
Так, підпунктом «в»пункту 64 Положення передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через обмежений стан здоров'я - у разі визнання їх придатними до військової служби поза строєм у мирний час (у військовий час - обмежено придатними 1-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії при неможливості використання їх на службі у зв'язку з відсутністю відповідних вакантних посад.
Обговорюючи питання щодо правомірності дій відповідача по винесенню наказу № 141 о/с від 17 серпня 2009 року про про призначення ОСОБА_2 на посаду дільничого інспектора Немирівського районного відділу ГУМВС України у Вінницькій області, колегія суддів зважає на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, з моменту подачі позивачем рапорту про призначення його на посаду дільничного інспектора Немирівського РВ УМВС України у Вінницькій області до його звільнення з органів внутрішніх справ, ОСОБА_2 не виконував службових обов’язків на вказаній посаді та фактично не займав її. Крім цього, в період з 16 червня 2009 року до 17 серпня 2009 року позивач отримував заробітну плату з розміру грошового забезпечення начальника СДІМ Немирівського РВ УМВС України у Вінницькій області, у зв’язку з чим перерахунок заробітної плати ОСОБА_2 було проведено лише після призначення його на посаду дільничного інспектора Немирівського РВ УМВС України у Вінницькій області.
З огляду на це, колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача про дотримання ним п.п. 15.3. Положення про порядок виплати грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженого Наказом МВС України від 31.12.2007 року, оскільки даним пунктом Положення передбачено, що призначення на посади у разі зміни штату має бути проведено не пізніше ніж у двомісячний строк, якщо в наказі про затвердження штату не зазначено інший строк. З цих підстав, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про порушення відповідачем п. 15.3. Положення про порядок виплати грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, оскільки призначення на посаду ОСОБА_2 було проведено фактично 17.08.2009 року.
У зв’язку з протиправністю дій відповідача по призначенню позивача на посаду дільничного інспектора міліції Немирівського РВ ГУМВС України у Вінницькій області, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності приведення наказу начальника УМВС України у Вінницькій області від 19.08.2009 №143 о/с про звільнення ОСОБА_2 з органів МВС у відповідність до займаної ним посади на час звільнення.
Таким чином, викладені обставини свідчать про правомірність заявлених позивачем вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що підлягають до задоволення.
Отже, висновки суду першої інстанції колегія суддів знаходить правильними та такими, що не спростовуються доводами апелянта.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу представника Головного управління міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2010 року –залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
суддя
суддя
О.М. Дурицька
Г.М. Бистрик
Л.П. Борисюк
Повний текст ухвали складено та підписано –22.08.11 р.