КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-502/10                                         Головуючий у 1-й інстанції:  Орендарчук М.П.

Суддя-доповідач:  Дурицька О.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

"31" серпня 2011 р.                                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

                    головуючого –судді                    Дурицької О.М.,    

                                        суддів:                      Бистрик Г.М., Борисюк Л.П.   

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області на постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 08 грудня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області про визнання незаконними дій та зобов’язання проведення нарахування недоплаченого щомісячного державного 30-відсоткового підвищення до пенсії як дитині війни,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року позивач –ОСОБА_2 звернувся до Христинівського районного суду Черкаської області із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області, в якому просив визнати незаконними дії відповідача по нарахуванню та виплаті йому щомісячного державного 30-відсоткового підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі, що є значно нижчим від встановленого Законом України «Про соціальний захист дітей війни»розміру та зобов’язати УПФУ в Христинівському районі Черкаської області провести перерахунок та здійснити виплату недоотриманої ним суми щомісячного державного 30-відсоткового підвищення до пенсії як дитині війни, починаючи з 19 травня 2020 року.

Ухвалою Христинівького районного суду Черкаської області від 25 листопада 2010 року даний позов в частині вимог про визнання незаконними дій та зобов’язання проведення перерахунку і виплати недоотриманої суми щомісячного державного 30-відсоткового підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2010 року по 22.05.2010 року залишений без розгляду як такий, що був поданий позивачем після закінчення встановленого законом шестимісячного строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.

Постановою Христинівського районного суду Черкаської області від 08 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області по невиконанню в період з 23 травня 2010 року по 30 листопада 2010 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела  до порушення прав позивача на отримання ним підвищення до пенсії в належному розмірі.

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок його пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум за період з 23 травня по 30 листопада 2010 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, у зв’язку з чим просить скасувати постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 08 грудня 2010 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Згідно із ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Враховуючи те, що апелянтом не заявлялася вимога щодо апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 та в частині залишення його без розгляду, колегія суддів вважає за необхідним розглядати дану справу в межах вимог поданої відповідачем апеляційної скарги.  

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе дану справу в зв’язку з неприбуттям, належно повідомлених про дату, час і місце судового засідання, жодної з осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, розглядати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних в ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції –змінити, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 2, 201 ч. 1 п. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.  

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач –ОСОБА_2 є дитиною війни, що підтверджується наявним у нього пенсійним посвідченням, з відміткою про присвоєння йому статусу «Дитина війни»(а.с. 7).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Положенням частини 3 статті 28 вказаного Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

За таких обставин, положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Згідно статті 70  Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»,  Кабінету Міністрів України на 2010 рік надано право встановлювати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, лише розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати.

Дія вказаної норми бюджетного закону не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат, згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни», залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн..  

Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 року № 530.

Отже, відповідач в період з 23 травня 2010 року по 23 листопада 2010 року винесення проводив нарахування та виплату позивачу щомісячного державного 30-відсоткового підвищення до його пенсії як дитині війни в розмірі значно нижчому від встановленого ст. 6 зазначеного Закону розміру.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, правильно по суті вирішив справу, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, що є підставою  для  зміни  судового рішення в частині визначення ним періоду проведення нарахування та виплати позивачу щомісячного державного 30-відсоткового підвищення до його пенсії як дитині війни.

У такому разі, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області слід задовольнити частково, а постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 08 грудня 2010 року - змінити, виклавши абзаци 2,3 резолютивної частини постанови в наступній редакції:

«Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області по невиконанню в період з 23 травня 2010 року по 23 листопада 2010 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивача на отримання ним підвищення до пенсії в належному розмірі».

«Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок його пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум за період з 23 травня по 23 листопада 2010 року».

Згідно п.2  ч.1 ст. 198  КАС  України за  наслідками розгляду апеляційної  скарги  на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити  постанову  суду.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області –задовольнити частково.

Постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 08 грудня 2010 року - змінити, виклавши абзаци 2,3 резолютивної частини постанови в наступній редакції:

«Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області по невиконанню в період з 23 травня 2010 року по 23 листопада 2010 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивача на отримання ним підвищення до пенсії в належному розмірі».

«Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Христинівському районі Черкаської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок його пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум за період з 23 травня по 23 листопада 2010 року».

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту прийняття, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

                      суддя

                      суддя      

      О.М. Дурицька

Г.М. Бистрик

Л.П. Борисюк