КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-9616/10 Головуючий у 1-й інстанції:Подрєзова Г.О.
Суддя-доповідач: Дурицька О.М
У Х В А Л А
Іменем України
"31" серпня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого –судді Дурицької О.М.,
суддів: Бистрик Г.М., Борисюк Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України у місті Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у місті Біла Церква Київської області про зобов’язання проведення перерахунку доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2010 року позивач –ОСОБА_2 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у місті Біла Церква Київської області, в якому просила зобов’язати відповідача провести перерахунок доплати до її пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, згідно частини 2 статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року) за період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2010 року в загальній сумі 7 923,00 грн..
Крім цього, позивач просила зобов’язати відповідача в подальшому здійснювати перерахунок доплати до її пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю без будь-яких обмежень та у визначеному законом розмірі.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2010 року даний позов було залишено без розгляду в частині вимог за період з 01.10.2009 року по 19.04.2010 року як такий, що був поданий позивачем після закінчення встановленого законом шестимісячного строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Визнано протиправною відмови Управління Пенсійного фонду України у місті Біла Церква Київської області у перерахунку та виплаті доплати до пенсії ОСОБА_2 за період з 19.04.2010 року.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у місті Біла Церква Київської області провести нарахування та виплату ОСОБА_2 доплати до пенсії згідно ч.2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі мінімальної заробітної плати щомісячно, визначеної згідно із законами України про державний бюджет України на відповідні роки з урахуванням виплачених сум, починаючи з 19.04.2010 року.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог, заявлених позивачем.
Згідно із ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Враховуючи те, що апелянтом не заявлялася вимога щодо апеляційного перегляду ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.10.2010 року, якою залишено без розгляду даний позов в частині вимог за період з 01.10.2009 року по 19.04.2010 року, колегія суддів вважає за необхідним розглядати дану справу в межах вимог поданої відповідачем апеляційної скарги.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе дану справу в зв’язку з неприбуттям, належно повідомлених про дату, час і місце судового засідання, жодної з осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, розглядати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних в ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач –ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ у місті Біла Церква Київської області та отримує доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». При цьому, позивач зареєстрований та постійно проживає в АДРЕСА_1, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Крім цього, з наявних в справі доказів вбачається, що позивач ОСОБА_2 є громадянкою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1993 р.р. категорії 4, що підтверджується наявним у неї посвідченням НОМЕР_1 від 23.11.94 року (а.с. 5).
Обґрунтовуючи правомірність нарахування позивачу доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до абз. 4 ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року), громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в наступних розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю –одна мінімальна заробітна плата.
Згідно частини 2 статті 39 вказаного Закону, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»всупереч Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, були встановлені конкретні розміри таких компенсацій, зокрема:
- для доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю –520 тис. крб. (5,20 грн. га гр. реф.).
Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»не було зупинено, змінено чи скасовано дію положень окремих законів в частині надання пільг, гарантій, компенсацій окремим категоріям громадян, у тому числі встановлених ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому вказане дає підстави для висновку про наявність у позивача права на отримання щомісячної доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю за 2010 рік.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають до задоволення в частині зобов’язання проведення перерахунку доплати до її пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, передбаченого ч.2 ст. 99 КАС України, тобто з 19 квітня 2010 року у розмірі, визначеному абз. 4 ч.1 ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року).
Отже, висновки суду першої інстанції колегія суддів знаходить правильними та такими, що не спростовуються доводами апелянта.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Біла Церква Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
суддя
суддя
О.М. Дурицька
Г.М. Бистрик
Л.П. Борисюк