КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-1158/10/1012 Головуючий у 1-й інстанції: Гавриленко В.Г.
Суддя-доповідач: Дурицька О.М
У Х В А Л А
Іменем України
"31" серпня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого –судді Дурицької О.М.,
суддів: Бистрик Г.М.,Борисюк Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області на постанову Іванківського районного суду Київської області від 30 листопада 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання проведення перерахунку доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні гарантованого добровільного відселення,-
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до Іванківського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення перерахунку доплати до його пенсії як інваліду ІІ групи захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі значно нижчому, ніж визначено частиною 2 статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року) та зобов’язати УПФУ в Іванківському районі Київської області провести перерахунок доплати до його пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі двох мінімальних заробітних плат згідно абзацу 3 частини 1 статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року), за період з 01 квітня 2010 року по 30 вересня 2010 року у відповідності до розміру мінімальної заробітної плати, визначеного Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік».
Постановою Іванківського районного суду Київської області від 30 листопада 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області при нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 доплати як особі, що проживає на території зони радіоактивного забруднення, в менших розмірах, ніж передбачено ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області зробити ОСОБА_2 перерахунок та виплату доплати, передбаченої ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 28 квітня 2010 року, з урахуванням вже виплачених сум, виходячи із того, що щомісячний розмір доплати повинен складати дві мінімальні заробітні плати, та в подальшому проводити ці доплати у відповідності до чинного законодавства.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасувати постанову Іванківського районного суду Київської області від 30 листопада 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.
Згідно із ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Враховуючи те, що апелянтом не заявлялася вимога щодо апеляційного перегляду постанови Іванківського районного суду Київської області від 30 листопада 2010 року в частині відмови в задоволенні заявлених позивачем вимог, колегія суддів вважає за необхідним розглядати дану справу в межах поданої відповідачем апеляційної скарги.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе дану справу в зв’язку з неприбуттям, належно повідомлених про дату, час і місце судового засідання, жодної з осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, розглядати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних в ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач –ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ в Іванківському районі Київської області та отримує доплату до пенсії як інвалід ІІ групи захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач зареєстрований та постійно проживає в смт Іванків, Київської області, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Крім цього, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 (посвідчення Серії НОМЕР_1 від 18.07.06 р.) та являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, що підтверджується вкладкою до посвідчення № НОМЕР_2 (а.с. 6).
Обґрунтовуючи правомірність нарахування позивачу доплати до його пенсії як інваліду ІІ групи захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні гарантованого добровільного відселення, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до абз. 3 ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року), громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в наступних розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення –дві мінімальні заробітні плати.
Згідно частини 2 статті 39 вказаного Закону, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»всупереч Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, були встановлені конкретні розміри таких компенсацій, зокрема:
- для доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення –1050 тис. крб. (10,50 грн. га гр. реф.).
Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»не було зупинено, змінено чи скасовано дію положень окремих законів в частині надання пільг, гарантій, компенсацій окремим категоріям громадян, у тому числі встановлених ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому вказане дає підстави для висновку про наявність у позивача права на отримання щомісячної доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні гарантованого добровільного відселення за 2010 рік.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають до задоволення в частині визнання неправомірними дій та зобов’язання проведення перерахунку доплати до його пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні гарантованого добровільного відселення в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, передбаченого ч.2 ст. 99 КАС України, тобто за період з 28 квітня 2010 року по 30 вересня 2010 року (в межах заявлених позивачем вимог) у розмірі, визначеному абз. 3 ч.1 ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року).
Отже, висновки суду першої інстанції колегія суддів знаходить правильними та такими, що не спростовуються доводами апелянта.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області –залишити без задоволення.
Постанову Іванківського районного суду Київської області від 30 листопада 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
суддя
суддя
О.М. Дурицька
Г.М. Бистрик
Л.П. Борисюк