У Х В А Л А
іменем україни
16 вересня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Ступак О.В., Амеліна В.І., Нагорняка В.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання угоди недійсною, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Кам’янобрідського районного суду м. Луганська від 9 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 26 квітня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 27 серпня 2009 року між нею та ОСОБА_5 було укладено угоду про погашення заборгованості, згідно умов якої останній в рахунок погашення заборгованості перед ОСОБА_4 зобов’язався в строк до 28 серпня 2009 року передати у її власність незавершене виробництво соняшнику (посіви), розташоване на земельній ділянці площею 300 га з мінімальним обсягом урожайності в розмірі 250 тонн соняшника. Вказана заборгованість виникла внаслідок позики 15 вересня 2008 року ОСОБА_4 грошових коштів ОСОБА_5 в розмірі 357 тис. грн. У зв’язку з тим, що відповідач не виконав зобов’язання з погашення заборгованості, позивач просив стягнути з відповідача 357 тис. грн. з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних за порушення угоди про погашення заборгованості від 27 серпня 2009 року.
Рішенням Кам’янобрідського районного суду м. Луганська від 9 листопада 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 26 квітня 2011 року, позов задоволено в повному обсязі.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 порушує питання про скасування ухвалених судових рішень першої й апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Задовольняючи позов ОСОБА_4, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дослідивши докази в справі й давши їм належну оцінку, дійшов вірного висновку та обґрунтовано виходив із законності та доведеності позовних вимог, що знайшло своє підтвердження в процесі розгляду справи. Суди вірно врахували, що між сторонами склались договірні відносини, однак, у зв’язку з невиконанням взятих за договором зобов’язань, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яку з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних - вірно стягнули з відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи рішення Кам’янобрідського районного суду м. Луганська від 9 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 26 квітня 2011 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Кам’янобрідського районного суду м. Луганська від 9 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 26 квітня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Ступак О.В. Амелін В.І. Нагорняк В.А.