Справа № 22ц-1115\2007 р.

Головуючий у 1-й інстанції: Цибенко І.В. Доповідач: Лазоренко МЛ.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

10 липня 2007 року                                                                   місто Чернігів

Апеляційний    суд    Чернігівської   області у складі:

головуючого - судді їваненко Л.В.,  суддів - Шарапової О.Л.,  Лазоренко М. І.,

при секретарі - Івановій Н.Б.,

за участю - ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.  Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м.  Чернігова від 24 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина,  який продовжує навчання,

встановив:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Новозаводського районного суду від 24 травня 2007 року та ухвалити нове,  яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову.

Даним рішенням позов ОСОБА_2 задоволено частково,  стягнено з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3,  який навчається,  в розмірі 1/8 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно,  починаючи з 4 квітня 2007 року і до закінчення навчання,  тобто до ЗО червня 2010 року

Апелянт вказує на те,  що рішення є незаконним у зв"язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та наданим доказам,  а також неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. При винесенні рішення суд не врахував того,  що відповідач на даний час не працює,  в нього немає житла,  на утриманні має дружину,  її неповнолітню дитину та свого неповнолітнього сина,  має серцево-судинну хворобу,  а тому    не       в змозі   надавати       матеріальну      допомогу.  Апелянт   також

зазначає,       що      йому незрозуміло,  чому саме 1/8 частину заробітку стягнув суд,  а не якусь іншу частину чи фіксовану суму.

Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення сторін,  перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга підлягає відхиленню,  а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи,  ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 ,  03.04.1989 року народження,  який відповідно до довідки № 431 від 20.03.2007 року є студентом 1 курсу історичного факультету Чернігівського державного педагогічного університету ім.  Т.Г. Шевченка,  денної форми навчання. Термін навчання складає з 01.09.2006 р. по 30.06.2010 р.. ОСОБА_3 проживає з матір"ю,  доходів,  крім стипендії,  не має,  а тому потребує матеріальної допомоги.

ОСОБА_1 є працездатною особою,  з роботи звільнився за власним бажанням,  мешкає разом з сім"єю у квартирі за яку щомісячно сплачує кошти,  за рішенням Новозаводського районного суду М. Чернігова від 25 грудня 2006 року отримує грошову компенсацію замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно в сумі 5641 грн.. Оцінюючи у сукупності наведені обставини суд вважає,  що ОСОБА_1 має дохід,  який надає можливість сплачувати аліменти.

Відповідно до ч.1  ст.  199 Сімейного кодексу України,  якщо повнолітні дочка,  син продовжують навчання і у зв"язку з цим потребують матеріальної допомоги,  батьки зобов"язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови,  що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Зважаючи на наведене апеляційний суд погоджується з обґрунтованістю судового висновку,  що у зв'язку з навчанням повнолітній син потребує матеріальної допомоги.

Також вірним є висновок суду першої інстанції про те,  що ОСОБА_1 має можливість надавати таку допомогу.

Враховуючи викладене,  апеляційний суд не бере до уваги доводи апелянта про те,  що у нього немає можливості утримувати сина.

Посилання апелянта на те,  що суд зменшив суму аліментів і призначив саме таку частку,  вийшовши за межі позову є безпідставним,  оскільки відповідно до  ст.  200 СК України суд визначає розмір аліментів з урахуванням обставин  ст.  182 СК України,  тобто оцінивши обставини справи,  суд зменшив розмір аліментів до 1/8 частини. Суд не міг призначити аліменти в твердій грошовій сумі,  оскільки цього не просила позивачка.

Таким чином,  суд обґрунтовано виніс рішення про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання сина з врахуванням обставин справи у розмірі 1/8 заробітку ( доходу ).

За даних обставин відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись  ст.  ст.  209,  218,  303,  307,  308,  313,  314,  315,  317,  319 ЦПК України,  апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м.  Чернігова від 24 травня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.