ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2011 року справа № 5020-1086/2011
Господарський суд міста Севастополя в складі судді Ребристої С.В. при секретарі Мутель А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»
(вул. Володарського,10, м.Севастополь, 99011)
до:
відповідача 1 –Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
(АДРЕСА_1, 99040)
відповідача 2 –Приватного підприємства «Кооператив «Херсонес»
(вул. Репіна,24, м.Севастополь, 99053)
про стягнення 93488 грн. 48 коп.
за участю представників сторін:
позивача –ОСОБА_3, представник, довіреність від 21.09.2010
відповідача 1 –не прибув
відповідача 2 –не прибув
Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути солідарно з відповідачів 93 488,48 грн. заборгованості нарахованих відсотків та пені за кредитним договором.
Також позивач просить стягнути солідарно з відповідачів понесені судові витрати по справі.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує посиланнями на умови кредитного договору №014/04-02/083-07 від 03.04.2007, положення ст.ст.543, 553, 554, 1048, 1056-1 ЦК України.
Відповідач 2 у судовому засіданні 16.08.2011 надав суду заперечення проти позову та пояснює свою правову позицію тими обставинами, що позивач просить стягнути з відповідачів загальну суму заборгованості відсотків та пені за прострочення платежу за кредитним договором №014/04-02/083-07, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та позивачем за період з 03.04.2010 до 05.2011, однак на підставі рішення господарського суду міста Севастополя у справі №5020-10/068 від 06.05.2010 на користь позивача вже було стягнуто штрафні санкції за цим кредитним договором.
Відповідач 2 вважає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання по кредитному договору від 03.04.2010 закінчилося з підстав, передбачених п.6 ст. 232 ГК України. Також відповідач 2 не погоджується із розрахунками позивача в частині актів звірки, які містять посилання на один і той же договір, але містять різний розрахунок суми позовних вимог. Дане заперечення суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.
У судових засіданнях 04.08.2011 та 16.08.2011 розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України.
29.08.2011 представником позивача подано до суду письмові пояснення на заперечення відповідача 2 в яких позивач заперечує проти доводів відповідача 2 і вважає їх такими, що не відповідають чинному законодавству. Дане пояснення суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.
У судовому засіданні 30.08.2011 представник позивача підтримала позов у повному обсязі.
Відповідач 1 у судові засідання по справі не прибув, письмового відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про причини своєї неявки суд жодним чином не інформував не зважаючи на ті обставини, що судом вживалося всіх передбачених процесуальним законом заходів для забезпечення реалізації його прав як сторони у судовому процесі і він був належним чином інформований про дату час та місце проведення судового засідання та жодним чином не був позбавлений права забезпечити у судове засідання явку уповноваженого представника. За таких обставин, розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до положень ст. 75 ГПК України.
Відповідач 2 у судове засідання 30.08.2011 не прибув але надіслав письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні.
Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечує.
З огляду на приписи ст.28 ГПК України суд відмовив відповідачу 2 в клопотанні про відкладення розгляду справи через його необґрунтованість та ту обставину, що відповідач 2 жодним чином не був позбавлений можливості забезпечити явку у судове засідання іншого повноважного представника і суд надавав для цього достатньо часу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
В С Т А Н О В И В:
Матеріали справи свідчать, що 03.04.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є позивач –Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»та відповідачем 1 –Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №014/04-02/083-07, на підставі якого відповідачу 1 надано кредит в розмірі 800 000,00 строком до 03.04.2017р. з виплатою 18% річних за користування кредитними коштами.
27.09.2007 між позивачем та відповідачем1 було укладено додаткову угоду до зазначеного кредитного договору, згідно умов якої відсоткова ставка за користування кредитними коштами була зменшена до 14% річних.
Позивач належним чином виконав свої зобов`язання перед відповідачем 1, що підтверджується належними доказами, але відповідач 1 свої договірні зобов`язання перед позивачем належним чином не виконує, не сплачує щомісячні платежі і не регулярно сплачує відсотки за користування кредитними коштами.
Відповідно до умов п.7.3 кредитного договору №014/04-02/083-07 від 03.04.2007, договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за даним договором в повному обсязі.
Положеннями п.1.4.1.1 кредитного договору передбачено, що відсотки за користування кредитом розраховуються на підставі фіксованої відсоткової ставки із розрахунку річної бази нарахування відсотків.
Плату за користування кредитом та відповідальність відповідача1 сторони взаємопогодили умовами п.1.4 розділу 1 та розділом 4 кредитного договору №014/04-02/083-07 від 03.04.2007.
Відповідач 1 продовжує користуватися кредитними коштами, в зв`язку з чим, він зобов`язаний виплачувати позивачу відсотки визначені умовами кредитного договору.
Станом на 05.07.2011 загальна сума боргу відповідача1 по виплаті нарахованих відсотків та пені за прострочення платежу за період з 03.03.2010 по 05.07.2011 становить 93488,48 грн. з якої: 70205,95 грн. нараховані і не сплачені відсотки за використання кредитних коштів; 11 189,21 грн. сума пені за прострочення платежу по тілу кредиту; 12093,32 грн. сума пені за прострочення платежу за відсотками.
З метою забезпечення виконання відповідачем 1 своїх зобов`язань за кредитним договором від 03.04.2007 між позивачем та Кооперативом «Херсонес», правонаступником якого є відповідач 2 –Приватне підприємство «Кооператив «Херсонес»(поручитель) було укладено договір поруки №1 , відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах приймає на себе зобов`язання відповідати за зобов`язаннями відповідача 1 –ФОП ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору №014/04-02/083-07 від 03.04.2007.
Матеріали справи також свідчать, що у зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором і договором поруки, 16.03.2010 позивач звернувся за захистом своїх прав до господарського суду міста Севастополя, рішенням якого від 06.05.2010 позовні вимоги було задоволено та стягнуто солідарно з відповідачів 653 335,53 грн. заборгованості.
Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства та доказами, поданими в їх обґрунтування, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.
Положеннями ст. 543 ЦК України передбачено солідарний обов`язок боржників згідно приписів якої кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого із них окремо.
Відповідно до ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.
У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Положеннями ст. 1048 ЦК України наведено правила про проценти за договором позики так, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Стаття 1056-1 ЦК України містить приписи про проценти за кредитним договором, згідно змісту якої розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст.530 ЦК України якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Станом на час вирішення спору в суді загальна сума боргу відповідача перед позивачем становить 93 488,48 грн.
Доказів сплати боргу відповідачем суду не надано.
Відповідно до положень ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені належними письмовими доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Суд відхиляє заперечення відповідача 2 через їх невідповідність як нормам матеріального права так і фактичним обставинам справи.
Понесені позивачем витрати зі сплати Державного мита в сумі 934,89 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідачів, з вини яких спір доведено до врегулювання в судовому порядку.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено представнику позивача про час складення повного рішення.
На підставі викладеного ст.ст. 525, 526, 530, 536, 543, 553, 554, 1054, 1056-1 ЦК України керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 99040, код НОМЕР_1) та Приватного підприємства «Кооператив «Херсонес»(вул. Репіна,24, м.Севастополь, 99053, код 23434557) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Центрального Севастопольського відділення Кримської республіканської дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(вул. Володарського,10, м.Севастополь, 99011, р/р 290931576 в ЦСВ КРД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, код ОКПО 20680287) заборгованість в сумі 93488,48 грн., 934,89 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.В. Ребриста
Повне рішення складено 01.09.2011.