ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2006 р. | № 2/243 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів : | Невдашенко Л.П., Михайлюка М.В., |
Кота О.В. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю “Пента-Тек Україна” |
на постанову | від 13.06.2006 Київського апеляційного господарського суду |
у справі | № 2/243 |
господарського суду міста Києва |
за позовом | ТОВ “Тамбрандс-Україна” |
до | ТОВ “Пента-Тек Україна” |
про | стягнення 1597492,97 грн. |
в судовому засіданні взяли участь представники : |
позивача | Махиня М.В., |
відповідача | не з’явились, |
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.04.2006р. у справі №2/243 (суддя: Домнічева І.О.) клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі 1613 585,93 грн. було задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2006р. у справі № 2/243 (судді: Отрюх Б.В., Бондар С.В., Тищенко А.І.) була залишена без змін ухвала господарського суду м. Києва від 28.04.2006 р. у справі № 2/243 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Тамбрандс-Україна” до товариства з обмеженою відповідальністю “Пента-Тек Україна” про стягнення 1 597 492,97 грн., якою було задоволено клопотання позивача про забезпечення позову і був накладений арешт на грошові кошти в розмірі 1 613 585,93 грн., що належать товариству з обмеженою відповідальністю “Пента-Тек Україна” і знаходяться на його рахунках.
Відповідач –ТОВ “Пента-Тек Україна”, не погоджуючись з вказаною постановою, звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України у якій, посилаючись на невірну юридичну оцінку обставин справи та порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановив та зазначив апеляційний господарський суд, позивач звернувся з позовом до господарського суду м. Києва про стягнення з відповідача 1 597 492,97 грн. на відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язань за договором № ТМ501РNТ6 від 17.08.2004 р. на виконання підрядних робіт з будівництва заводу.
При зверненні до суду із позовною заявою позивачем одночасно було заявлено клопотання про забезпечення позову відповідно до ст.ст.66, 67 ГПК України, в якому він просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову та судових витрат.
Ухвалою суду від 28.04.2006р. зазначене вище клопотання позивача було задоволено.
У своїй касаційній скарзі відповідач звертає увагу суду на ту обставину, що ухвала суду про забезпечення позову не містить мотивованого висновку про те, як невжиття заходів до забезпечення позову можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відповідач також зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що майно відповідача може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Як зазначив апеляційний господарський суд, до матеріалів справи залучено копію листа відповідача від 15.08.2005р. №96, в якому відповідач повідомляє позивачу про наявність в нього фінансових труднощів, неспроможність сплачувати податки, звільнення відповідачем всіх працівників та розірвання договорів з офісами.
До матеріалів справи залучено також копію рішення господарського суду м. Києва від 05.04.2006 р. у справі №39/2, згідно якого з ТОВ “Пента-Тек Україна” на користь ТОВ “Фірма “Рубіж” стягнуто прострочену заборгованість в сумі 15 945,26 грн., що свідчить про невиконання відповідачем зобов'язань щодо розрахунків перед своїми контрагентами. В ході накладення арешту на кошти відповідача на виконання оспорюваної ухвали, Державною виконавчою службою Голосіївського району в м. Києві отримано листа від АКБ “Райффайзенбанк України” від 22.05.2006 р. №003-2/831, яким банк повідомляє про те, що виконати постанову про накладення арешту на кошти ТОВ “Пента-Тек Україна” неможливо у зв'язку з недостатністю грошей на рахунку № 26004301303307 цього підприємства. Банк також повідомив про відсутність рахунку № 26002014180001, який ще у лютому 2006р. був заявлений відповідачем як не діючий.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду, оскільки наведені вище обставини та матеріали справи свідчать про існування незадовільного фінансового стану відповідача та про припинення підприємством відповідача господарської діяльності.
Відповідач доказів наявності у нього грошових коштів в обсязі, достатньому для забезпечення погашення його заборгованості перед позивачем за договором № ТМ501РNТ6 від 17.08.2004р. на виконання підрядних робіт з будівництва заводу суду не надав.
Зауваження відповідача з приводу того, що суд першої інстанції безпідставно наклав арешт на грошові кошти відповідача в розмірі, який перевищує ціну позову, також не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.
Відповідно до п. 6.1 Роз’яснення Президії Вищого арбітражного господарського суду України від 23.08.1994р. №02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” у позовному провадженні при накладанні арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати піддані арешту кошти розміром суми позову та можливих судових витрат.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.04.2006р. було накладено арешт на грошові кошти відповідача в межах суми позову (1 597 492,97 грн. збитків) та судових витрат (державне мито 15 974,93 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118,00 грн.), що разом складає 1 613 585,93 грн. (сума грошових коштів, яка була піддана арешту).
Наведені в касаційній скарзі доводи про порушення судом процесуального законодавства, оскільки суд здійснив оцінку доказів, чим порушив ст. 101 ГПК України не заслуговують на увагу, адже судовий акт підлягає скасуванню лише за умови, якщо таке порушення призвело до прийняття неправильного судового рішення, або мало місце неповне з’ясування обставин які мають значення для правильного вирішення спору. Однак відповідач у своїй скарзі не навів таких доводів, а ті що наведені не призвели до прийняття неправильного рішення.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування постанови апеляційного суду відсутні, оскільки вона є законною та обгрунтованою.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2006 у справі № 2/243 залишити без змін.
Головуючий Л.Невдашенко
Судді М.Михайлюк
О.Кот