ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2006 р. товариство з обмеженою відповідальністю “СНС-ЛТД” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Витрен” 77435,40 грн. боргу та 375883,37 грн. пені.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.06.2006 р. (суддя           Подколзіна Л.Д.) позов задоволено частково шляхом стягнення 77435,40 грн. боргу, 15487,08 грн. пені, 929,22 грн. витрат по сплаті державного мита та 24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, в частині стягнення пені,  позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить його в цій частині скасувати і прийняти нове рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Стягуючи з відповідача на користь позивача пеню в сумі 15487,08 грн. місцевий господарський суд виходив з того, що нарахування штрафних санкцій необхідно розраховувати з дня отримання вимоги про повернення суми попередньої оплати, оскільки із-за порушення позивачем умов договору та вимог постанови НБУ №22 від 21.01.2004р. “Про затвердження Інструкції про безкоштовні розрахунки в Україні в національній валюті”  не можливо встановити строки порушення зобов’язання.

Однак, погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки в п. 4.2.2 додаткової угоди №1 до договору №16/02/04 сторони визначили, що поставка товару відбувається протягом 3-х банківських днів з моменту передоплати, а отже від даного моменту і починається строк нарахування пені.

Суду належало з’ясувати момент виникнення зобов’язання відповідача по поставці товару за кожним платіжним дорученням і виходячи з даної дати визначити строк нарахування пені.

При цьому, в силу ст. 38 ГПК України, в разі недостатності документів для визначення строку, суд мав право витребувати від сторін додаткові докази: зокрема, детальний, обґрунтований розрахунок пені по кожній поставці.

Також суду, виходячи з вимог ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” щодо обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України, слід було перевірити обґрунтованість нарахування пені за ставками, визначеними в п.5.2  договору.

За таких обставин, визнати рішення в частині стягнення пені законним та обґрунтованим не можна, оскільки судом порушено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності.

З огляду на викладене та враховуючи, що відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що судове рішення, в частині стягнення пені підлягає скасуванню, з передачею справи в цій частині  на новий розгляд місцевому господар ському суд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об’єктивно з’ясувати всі обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 20.06.2006р. у справі №6/71 в частині стягнення пені скасувати, а матеріали справи в цій частині передати місцевому господарському суду для нового розгляду.

Головуючий                                                                          Л.Невдашенко

Судді:                                                                                М.Михайлюк

                                                                                         О.Кот