ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
09 жовтня 2006 р. | № АС-04/189-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кравчука Г.А.–головуючого, |
Мачульського Г.М., Шаргало В.І., |
перевіривши касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства “Турбоатом” |
на ухвалу | Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2006р. |
у справі | № АС-04/189-06 |
господарського суду | Харківської області |
за позовом | Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові |
до | Відкритого акціонерного товариства “Турбоатом” |
про | стягнення 1 361 745, 50 грн., - |
В С Т А Н О В И В:
До Вищого господарського суду України через відділення поштового зв’язку 28.09.2006р. подана касаційна скарга Відкритого акціонерного товариства “Турбоатом” на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2006р. у справі № АС-04/189-06 Господарського суду Харківської області.
Однак спір в даній справі виник у зв’язку з адміністративними, а не господарськими відносинами.
Як вбачається з матеріалів зазначеної касаційної скарги, спір по справі виник у зв’язку із стягненням з відповідача заборгованості перед бюджетом, що виникла внаслідок порушення відповідачем вимог чинного валютного законодавства, що було виявлено в ході виїзної перевірки відповідача, здійсненої позивачем.
Позивачем у даній справі є орган державної податкової служби.
Згідно ст.10 п.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 № 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, як подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом.
Підвідомчість справ господарським судам визначено ст.12 Господарського процесуального кодексу України.
В частині 1 п.1 вказаної статті цього кодексу зазначено зокрема, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Однак, 01.09.2005р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, який суттєво змінив перелік категорій спорів, підвідомчих господарським судам.
У пункті 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що справа адміністративної юрисдикції –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Пунктом 7 статті 3 цього Кодексу вичерпно визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Виходячи з положень п. 1 ст. 3, п. 4 ч.1 ст. 17 вказаного Кодексу, справа за позовом суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).
Із частини четвертої статті 50 цього кодексу вбачається що юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень крім випадків, визначених у цій нормі, також у випадках, встановлених законом.
Також судами першої та апеляційної інстанції справу розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, в самій касаційній скарзі містяться посилання на порушення судами виключно норм Кодексу адміністративного судочинства України, а в оскарженій ухвалі суд апеляційної інстанції роз’яснив, що сторони мають право подати на дану ухвалу касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.
Статтею 210 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України.
Таким чином спір в даній справі виник у зв’язку з адміністративними, а не господарськими відносинами.
Також Вищий господарський суд України позбавлений правових підстав передати касаційну скаргу в цій справі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Так, пункт 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України надає повноваження Вищому господарському суду України передавати до Вищого адміністративного суду України лише ті касаційні скарги, які були подані до набрання чинності вказаним кодексом і не розглянуті Вищим господарським судом України.
При цьому Прикінцеві та перехідні положення вказаного кодексу не надають повноважень Вищому господарському суду України передавати до Вищого адміністративного суду України ті касаційні скарги, які були подані після набрання чинності вказаним кодексом.
Відповідно до абзацу 2 пункту 6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 06.10.2005р. №2953-ІV, який набрав чинності 01.11.2005р., касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Касаційна скарга в цій справі була подана після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, а тому з врахуванням Прикінцевих та перехідних положень вказаного кодексу не може бути передана з Вищого господарського суду України безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Крім того вказаний кодекс визначає порядок подачі касаційної скарги та вимоги до неї.
Так, з аналізу вказаних норм Кодексу адміністративного судочинства України, а також відповідно до вимог ст.212 цього кодексу, касаційна скарга в цій справі після набрання чинності вказаним кодексом має подаватись безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
За вказаних обставин у Відкритого акціонерного товариства “Турбоатом” не було правових підстав подавати касаційну скаргу на судові рішення, прийняті в цій справі, до Вищого господарського суду України, а відтак вказана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України чи безпосередньо передана ним до Вищого адміністративного суду України оскільки касаційна скарга в цій справі має подаватись безпосередньо до Вищого адміністративного суду України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином з врахуванням викладеного, для забезпечення права особи що подала касаційну скаргу на належне касаційне оскарження відповідно до приписів ст.129 ч.3 п.8 Конституції України, в прийнятті вказаної касаційної скарги в даній справі до провадження Вищого господарського суду України належить відмовити, а касаційну скаргу повернути особі, що її подала.
Керуючись ст.129 ч.3 п.8 Конституції України, ст.ст.1, 2, 108 ГПК України, пунктом 6 абзацу 2 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий господарський суд України, -
У Х В А Л И В:
Відмовити Відкритому акціонерному товариству “Турбоатом” в прийнятті касаційної скарги на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2006р. у справі №АС-04/189-06 Господарського суду Харківської області до провадження Вищого господарського суду України, та повернути касаційну скаргу особі що її подала.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало