Справа № 22ц-1317/2006 Головуючий у 1 інст.- Мамонова О.Є.
_____ Доповідач - Литвиненко І.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2006 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді ЛИТВИНЕНКО І.В.
суддів СМАГЛЮК Р.І., КВАЧА М.О.
при секретарі Мехед Т О.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 04 липня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на період навчання, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2006 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення на її користь аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму, починаючи з дня подання заяви до суду і до закінчення навчання, мотивуючи тим , що вона є студенткою другого курсу стаціонарного навчання Чернігівського державного технологічного університету і потребує матеріальної допомоги для продовження навчання та у зв'язку з хронічним захворюванням.
Рішенням суду позов задоволено частково і стягнуто з ОСОБА_1, на користь позивачки аліменти на її утримання в розмірі 1/8 частин всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ЗО відсотків прожиткового мінімуму, починаючи з 09.03.2006 року до 30.08.2008 року.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати як таке , що ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те , що суд , в порушення вимог ст. 199 СК України, не взяв до уваги матеріальне становище як відповідача так і позивача, наявність у відповідача малолітньої дитини, стану здоров"я відповідача, матеріальний стан матері позивачки ОСОБА_4 Також апелянт зазначає про те, що суд повинен був залишити позов без розгляду, скільки позивачка двічі не з'явилась у судове засідання.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 199 СК України батьки зобов'язані утримувати повнолітню дитину до 23 років, якщо дитина продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги і за умови, що батьки можуть надавати матеріальну допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 є інвалідом П групи (а.с. 41-42), його основним і єдиним доходом є пенсія по інвалідності в розмірі 318 грн., страждає тяжкими хронічними захворюваннями, в зв"язку з чим потребує постійного лікування (а.с.47-50), на його утриманні знаходиться неповнолітня дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка також страждає хронічним захворюванням (а.с.40, 43, 45). В той час, позивачка, крім довідки про стан свого здоров'я, не надала суду доказів на підтвердження своєї потреби в матеріальній допомозі на навчання.
Ці обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, що призвело до ухвалення рішення яке не відповідає вимогам ч.1 ст. 199 СК України, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню.
Враховуючи наведені обставини та надані сторонами докази по справі, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_3 Керуючись ст. 199 СК України, ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 04 липня 2006 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на період навчання відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.