Справа № 22-1328- 2006 p.                   Головуючий

У першій інстанції :Клопот С.Л.

Категорія - цивільна      Доповідач : Іваненко Л.В.

УХВАЛА

Іменем     України

"05" вересня 2006 р. Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

Головуючого : Іваненко Л.В.,

Суддів :Шемець Н.В., Губар B.C.

При секретарі : Пац Т.М.

З участю : ОСОБА_3 Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Деснянського районного суду М.Чернігова від 16 червня 2006 року, посилаючись на те, що воно постановлене з порушенням норм матеріального права. Зокрема, апелянт зазначав, що воно суперечить положенням ст.22 ЦК України про право на відшкодування витрат, які особа понесла для відновлення свого порушеного права, оскільки він поніс реальні затрати з вини відповідача в сумі 200 грн. на правову допомогу в справі за позовом відповідача, яка в подальшому була закрита у зв"язку з відмовою останнього від позову.

Крім того, ОСОБА_1 вважав, що суд без належних підстав прийшов до висновку про те, що витрати в сумі 200 грн. понесені ним не в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та, що у зв"язку порушенням даної справи він не зазнав моральних страждань.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування 200 грн., витрачених на отримання правової допомоги, та стягнення морального відшкодування в сумі 3000 грн. відмовлено.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 -  ОСОБА_3 підтримала апеляційну скаргу та пояснила, що у зв"язку з порушенням ОСОБА_2 в суді справи проти ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та квартирою шляхом перенесення гаражу, стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн., її довірителем було витрачено 200 грн. на отримання правової допомоги і дані витрати підлягають відшкодуванню на підставі ст.22 ЦК України, як заподіяні збитки, а крім того, відшкодуванню підлягає моральна шкода в сумі 3000 грн., оскільки ОСОБА_1 є людиною похилого віку і участь в судових засіданнях протягом 6 місяців завдала йому моральних страждань.

Судом першої інстанції було встановлено, що з позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 в липні 2005 року, 13 січня 2006 року провадження в справі було закрито у зв"язку з відмовою позивача від позову. Суду представлена копія квітанції від 2 лютого 2006 року про сплату позивачем 200 грн. ОСОБА_3 за надання йому правової допомоги у вищенаведеній справі. Проте, апеляційний суд знаходить, що суд першої інстанції обгрунтовано не взяв ксерокопію даної квітанції до уваги та вірно відмовив у стягненні даних витрат на користь позивача, оскільки відповідно до вимог ст. 89 ЦПК україни у разі відмови позивача від позову, витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача в тій же справі.

Як видно з представленої копії квітанції, витрати на правову допомогу сплачені позивачем вже після постановлення ухвали про закриття провадження в справі за позовом ОСОБА_2, у вищенаведеній справі вимоги про відшкодування цих витрат не завлялись, квітанція не пред"являлась.

Доводи апелянта про те , що ці витрати підлягають стягненню як збитки позивача згідно до положень ст.22 ЦК України, не заслуговують на увагу, оскільки положення даної правової норми не поширюються на судові витрати, відшкодування яких чітко виписано положеннями ЦПК України.

Висновок суду про необхідність відмови в позові про стягнення морального відшкодування в сумі 3000 грн., пов"язаного з участю позивача в судових засіданнях в справі за позовом ОСОБА_2 до нього, є законним, оскільки чинним законодавством не передбачено стягнення морального відшкодування особі у зв"язку з участю її у розгляді цивільної справи.

Рішення суду законне та обгрунтоване і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК україни, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.