Справа № 22 - ц - 1397/2006р.                           Головуючий у 1 інст. -Білокур В.І.

Доповідач- Іваненко Л.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

4 вересня 2006 року апеляційний суд Чернігівської області у складі: Головуючого - судді Іваненко Л.В. Суддів - Губар В.С., Скрипки А.А.

При секретарі - Пац Т.М.

З участю - ОСОБА_1, ОСОБА_2.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 3 липня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби в м.Прилуки та Прилуцькому районі, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_1, про виключення майна з акту опису й арешту майна та звільнення його з-під арешту, -

установив:

У червні 2006 року ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до ДВС в м.Прилуки та Прилуцькому районі про виключення майна з акту опису й арешту майна та звільнення його з-під арешту. Свої вимоги обґрунтовує тим, що майно, яке є предметом спору - 4 поросят, придбані нею за власні кошти і її співмешканець ОСОБА_4. не має відношення до їх придбання, а тому накладення на них арешту, як на майно, що належить їй на праві приватної власності є неправомірним.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від З липня 2006 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним і необгрунтованим, в ньому неправильно дана оцінка доказів по справі, зокрема суд не взяв до уваги факт спільного проживання ОСОБА_2. та ОСОБА_4. і того, що майно описане в акті опису є їх спільним майном.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

За правилами ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" звільнення майна з-під арешту відбувається або шляхом звернення з такою вимогою до суду або в адміністративному порядку до начальника відповідного органу державної виконавчої служби.

Оскільки в позові ставиться питання про виключення майна з акту опису й арешту майна та звільнення його з-під арешту і відповідачем по справі є Державна виконавча служба в м.Прилуки та Прилуцькому районі, то відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред"явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст.24 ЦПК України, ст. 12 ГПК України) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту.

Проте судом першої інстанції до участі у розгляді справи не було залучено у якості відповідача боржника ОСОБА_4 та особу, в інтересах якої накладено арешт ОСОБА_1, що свідчить про те, що судом вирішено питання про права та обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі в належній якості, а тому рішення суду підлягає безумовному скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд згідно до п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України.

В рішенні суд прийшов до висновку про те, що факт проживання однією сім"єю ОСОБА_2. та ОСОБА_4 є непідтвердженим.

Проте, в справі на аркуші 17 мається копія позовної заяви ОСОБА_2. до ВДВС м.Прилуки та Прилуцького району про виключення з акту опису телевізора, в якій позивачка власноручно вказувала, що познайомилась з ОСОБА_4 у травні-липні 2004 року і з цього часу він став проживати з нею та її донькою, вирок Прилуцького міськрайонного суду від 01.09.2005 року (а.с.20), згідно з яким ОСОБА_4. перебуває у фактичному шлюбі з ОСОБА_2. та мешкає за адресою АДРЕСА_1 В судовому засіданні по даній справі ОСОБА_2. давала особисто пояснення про те, що з ОСОБА_4 вона співмешкає більше 2-х років (а.с.31), однак належної правової оцінки зазначеним доказам, з огляду на положення ст.74 СК України про те, що проживання чоловіка і жінки однією сім"єю без укладення шлюбу є підставою для визнання придбаного в цей період майна спільною власністю, суд не дав.

При новому розгляді справи суду належить залучити належних відповідачів по даній справі, належно оцінити докази і постановити законне рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.1  ст.311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково, рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від З липня 2006 року - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців, з дня її проголошення.