Справа № 2-769 2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2007 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі: головуючого судді: Хмельницької Л.І. при секретарі: Стіліаніді Г.О. за участю представника позивача: ОСОБА_1. за участю з-ї особи: ОСОБА_2за участю представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши в попередньому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах ОСОБА_2 до війсковоі частини 3037 про стягнення суми заборгованості за польове забеспечення та службові відрядження,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2з позовом про стягнення суми заборгованости з війскової частини 3037, посилаючись на те, що ОСОБА_2проходив військову службу в частині 3037 на посаді старшого інструктора з бойової та спеціальної підготовки. Згідно з наказами командира війскової частини 3037 ОСОБА_2під час проходження служби, неодноразово перебував у службових відрядженнях та на польовому виході в Ясинуватському учбовому центрі. За службові відрядження ОСОБА_2 були нараховані гроши в сумі 110грн.00 коп., та за польове забезпечення в сумі 572грн.92 коп., які між тим йому не сплачені до цього часу.

Таким чином у в/ч 3037 існує заборгованість передОСОБА_2 в загальній сумі 682грн.92 коп., яку в добровільному порядку відповідач не сплатив до цього часу, у зв"язку з чим ОСОБА_2був вимушений звернутися за наданням юридичної допомоги у захисті його прав до військового прокурора Донецького гарнізону, який у свою чергу звернувся до суду з позовом до військової частини № 3037.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, та просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 грошову заборгованість за службові відрядження та польове забеспечення в загальній сумі 682грн.92 коп.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав заявлені позивачем вимоги, та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача за дорученням позов визнав у повному обсязі, пояснив, що дійсно існує заборгованість війскової частини 3037 перед позивачем по сплаті грошової заборгованості за службові відрядження-ПОгрн.ОО коп., та за польове забеспечення-572 грн.92 коп., а загалом 682грн.92 коп., сплатити яку відповідач своєчасно не має можливісти у зв"язку з нестачею коштів цільового призначення

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4. проходив військову службу у військовій частині 3037 на посаді старшого інструктора з бойової та спеціальної підготовки. Згідно довідки командира військової частини 3037 від 28.03.2007р. (а.с.8) передОСОБА_2існує заборгованість в сумі 682грн.92 коп.

Частиною другою пункту 1 ст. 14 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011 від 20.12.1991 року, передбачено, що при виконнні службових обов'язків, пов"язаних з відрядженням в інші населені пункти, військовослужбовцям відшкодовуються витрати по відрядженню. Однак, в порушення   п. 1 Постанови Кабінету Міністрів

України № 1194 „Про польові виплати військовослужбовцям і працівникам військових частин Збройних Сил та інших військових формувань" від 19 серпня 2002 р. п.п.1.5, 1.10 „Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон", що затверджена Наказом Міністра фінансів України № 59 від 13 березня 1998 року, після повернення ОСОБА_2з відряджень та з польових виходів, витрати по відрядженням та за польове забеспечення відповідачем йому виплачені не були. Тому сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Крім того з відповідача у відповідності до ст.88 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір сумі 51 гр. та витрати з інформаційно-технічного забеспечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн.

Таким чином, визнання представником відповідача пред"явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Виходячи з наведенного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу.Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Керуючись ч.2 ст.9, 14 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Інструкцією „Про порядок відшкодування військовослужбовцям Зброєних Сил витрат на службові відрядження в межах України" від 17.01.2000р., ст.ст. 10, 11,60,212,213,214,215, 130,174,88 ЦПК України,-

ВИР1ШИВ:

Позовну заяву військового прокурора Донецького гарнизону в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з війскової частини 3037 розташованої за адресою м.Донецьк, вул. Куприна, 1, ОКПО 23316237, р/р 35219005000144 МФО 834016 банк ГУДК в Донецькій області на користь ОСОБА_2 заборгованість за службові відрядження- 110грн.00 коп., за польове забеспечення-572 грн.92 коп., а всього- 682грн.92 коп., та на користь держави судовий збір в сумі 51 грн., а також витрати з інформаційно-технічного забеспечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн. на р/р 31216259700004, ЄДРПОУ 34686537 МФО 834016 Банк ГУ УДК у Донецькій області отримувач УДК у м. Донецьку, призначення платежу Ленінський райсуд м. Донецька-9.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької

області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення

заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в

порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.