Справа № 2-455 2007р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 березня 2007 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі: головуючого судді: Хмельницької Л.І. при секретарі: Стіліаніді Г.О.

за участю представника позивача: ОСОБА_1. за участю з-ї особи: ОСОБА_2. за участю представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши в попередньому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах ОСОБА_2 до війсковоі частини 3037 про стягнення суми заборгованості за польове забеспечення-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2. з позовом про стягнення суми заборгованости з війскової частини 3037, посилаючися на те, що ОСОБА_2проходить військову службу в частині 3037 на посаді начальника інженерної служби.. Під час проходження військової служби, згідно з наказами командира війскової частини 3037 ОСОБА_2неодноразово перебував на польовому виході в Ясинуватському учбовому центрі Донецької області. За польові виходиОСОБА_2 було нараховано польове забеспечення в сумі 664 грн.25 коп., які між тим йому не сплачені до цього часу.

Таким чином у в/ч 3037 існує заборгованість перед ОСОБА_2в сумі 664 грн.25 коп., яку в добровільному порядку відповідач не сплатив до цього часу, у зв"язку з чим ОСОБА_2був вимушений звернутися за наданням юридичної допомоги у захисті його прав до військового прокурора Донецького гарнізону, який у свою чергу звернувся до суду з позовом до військової частини № 3037.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, та просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2. грошову заборгованість за польове забеспечення в сумі 664грн.25 коп.

Заінтересована особа ОСОБА_2в судовому засіданні підтримав заявлені позивачем вимоги, та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача за дорученням позов визнав у повному обсязі, пояснив, що дійсно існує заборгованість війскової частини 3037 перед позивачем по сплаті грошової заборгованості за польове забеспечення в сумі 664грн.25 коп. сплатити яку відповідач своєчасно не має можливісти у зв"язку з нестачею коштів цільового призначення

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2проходить військову службу у військовій частині 3037 на посаді начальника інженерної служби. Згідно довідки командира військової частини 3037 від 04.01.2007р. (а.с.9) перед ОСОБА_2 існує заборгованість в сумі 664грн.25 коп.

Частиною другою пункту ] ст. 14 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011 від 20.12.1991 року, передбачено, що при виконнні службових обов'язків, пов"язаних з відрядженням в інші населені пункти, військовослужбовцям відшкодовуються витрати по відрядженню. Однак, в прушення п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №  1194 „Про польові виплати військовослужбовцям і працівникам    військових частин

Збройних Сил та інших військових формувань" від 19 серпня 2002 р. п.п.1.5, 1.10 „Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон", що затверджена Наказом Міністра фінансів України № 59 від 13 березня 1998 року, після повернення ОСОБА_2. з учбового центру військової частини 3037, відповідне польове забеспечення відповідачем йому виплачене не було. Тому сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Крім того з відповідача у відповідності до ст.88 ЦПК України підлягає стягненню державне мито у сумі 51 гр. та витрати за інформаційно-технічне забеспечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн.

Таким чином, визнання представником відповідача пред"явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Виходячи з наведенного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу.Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Керуючись ч.2 ст.9, 14 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Інструкцією „Про порядок відшкодування військовослужбовцям Зброєних Сил витрат на службові відрядження в межах України" від 17.01.2000р., ст.ст. 10,11,60,212,213,214,215 130,174,88 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву військового прокурора Донецького гарнизону в інтересах ОСОБА_2задовольнити.

Стягнути з війскової частини 3037 розташованої за адресою м.Донецьк, вул. Куприна, 1, ОКПО 23316237, р/р 35219005000144 МФО 834016 банк ГУДК в Донецькій області на користь ОСОБА_2заборгованість за польове забеспечення- 664грн.25 коп. та на користь держави судовий сбор в сумі 51 грн., а також витрати за інформаційно-технічне забеспечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн. на р/р 31216259700004, ЄДРПОУ 346865537 МФО 834016 Банке ГУ УДК у Донецькій області отримувач УДК у м. Донецьку, Ленінський райсуд м. Донецька-9.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.