Справа № 2-355 2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

25 квітня 2007р. Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді:                Хмельницької Л.ї.

при секретарі:                                    Стіліаніді Г.О.

за участю позивачки:                        ОСОБА_1

за участю представника позивачки: ОСОБА_2

за участю відповідача:                         ОСОБА_3

розглянувши у виїздному судовому засіданні в залі суду  м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3про розірвання договіру довічного утримання,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом про розірвання договіру довічного утримання. В обгрунтування позову зазначила що оскільки вона є інвалідом 1-ї групи з 21.04.1978р. та постійно потребує стороннього догляду, 21.04.2005р. вона вимушена була укласти зі своїм сином- ОСОБА_3 договір довічного утримання, який був посвідчений державним нотаріусом Сьомої донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_4 Згідно до умов догов ору вона передала відповідачу належні їй на праві власності 75/100 часток квартири АДРЕСА_1 Відповідач, відповідно до умов договору повинен був забеспечити їй довічне утримання, яке складається з матеріального утримання в сумі 300 грн. щомісячно. Утримання /догляд/ визначалось сторонами, згідно договору, у вигляді: забеспечення відповідача житлом шляхом збереження права безоплатного довічного проживання у квартирі позивачки, забеспечення позивачки з боку відповідача продуктами харчуванні, вартість яких щомісячно складає 200 грн., вартості побутових послуг в сумі ЗО грн. щомісячно, та забеспечення позивачки належними лікувальними засобами на середню суму 70 грн. щомісячно, або 840 грн. на рік. З моменту посвідчення договору він повинен був бути прийнятим до виконання обома сторонами, але відповідач умов договору не виконував з моменту його укладення. Жодного разу не надав позивачці 300грн., не забеспечував її в обговореному обсязі харчуванням, не оплачував побутові потреби позивачки, та не сплачував комунальні послуги. Крім того відповідач є хроничним алкоголіком та з цього приводу двічи проходив курс лікування в областній психо­неврологічній лікарні, але незважаючи на це продовжує зловживати алкогольними напоями, неодноразово приходив до позивачки та вимагав в неї гроши на спиртне. В добровільному порядку відповідач розірвати договір довічного утримання не бажає, тому позивачка вимушена була звернутися до суду.

Оскільки позивачка є інвалідом 1-ї групи, суд розглядав справу у виїздному судовому засіданні за місцем мешкання позивачки: АДРЕСА_1

Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила розірвати укладений між нею та відповідачем 21.05.2005р. договір довічного утримання,оскільки жодна з його умов відповідачем на сьогодняшний день не виконувалась. В той час вона потребує постійного стороннього нагляду, її щомісячна пенсія складає 420 грн. на місяць, мешкає з онуком, з яким разом сплачує  комунальні  послуги.  Договір довічного утримання  з відповідачем     уклала вимушено,

оскільки постійно потребувала догляду та зважала, що син забеспечить його в повному обсязі. На цей час вона зрозуміла, що відповідач не здатен здійснювати за нею догляд, але розірвати його в добровільному порядку відповідач відмовляється.

Представник позивачки в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, пояснила, що вона знайома з позивачкою біля 6-ти років, оскільки вона є інвалідом 1-ї групи, уклала договір довічного утримання з власним сином, який умов договору не виконував з моменту його укладення, матеріальної допомоги матері не надавав, крім того неодноразово лікувався від алкоголізму, вимагав гроши в позивачки на спиртні напої. Просила задовольнити позовні вимоги позивачки та розірвати договор довічного утримання, укладений між нею та відповідачем.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, підтвердив факт укладення між ним та його матер"ю-позивачкою договіру довічного утримання. Зазначив, що він не виконував жодної з умов договору, оскільки дійсно зловживає спиртними напоями, не працює з 1996 року, звільнився з попереднього місця роботи, оскільки його не влаштовувала заробітна платня. Договір довічного утримання з позивачкою укладав в добровільному порядку, вважав, що буде виконувати його умови, але на цей час зрозумів що не має можливості виконувати його та не заперечує проти його розірвання.

Представник 3-ї особи- 7-ї Донецької державної нотаріальної контори до судового засідання не з"№явився, надійслав на адресу суда заяву з проханням слухати справу у його відсутність, проти позову не заперечує.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердили що відповідач мешкає окремо від позивачки. Раніше він надавав матері допомогу, та приходив до неї, але після укладання договору допомогу надавати припинив, до матері в квартиру не з"являється.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він є онуком позивачки та сином відповідача. Зазначив, що батько з 2005 року не з"являвся в квартирі бабусі, не надавав їй матеріальної допомоги. Він мешкає з бабусею в одній квартирі, сплачує разом з нею комунальні послуги. З батьком він не спілкується тому як знаходиться ним в поганих відносинах.

Суд, заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що між позивачкою та відповідачем 21.05.2005 р. був укладений договір довічного утримання (а.с.9), який був посвідчений державним нотаріусом ОСОБА_4 та  зареєстровано       у      реєстрі                                                                 2-674.       Відповідно      до      умов       вказаного      договору позивачка передала відповідачу належні їй на праві власності 75/100 часток квартири АДРЕСА_1 Відповідач, згідно з умовами договору повинен був забеспечити позивачці довічне утримання, яке складається з матеріального утримання в сумі 300 грн. щомісячно. Утримання /догляд/ визначалось сторонами, згідно договору, у вигляді: забеспечення відповідача житлом шляхом збереження права безоплатного довічного проживання у квартирі позивачки, забеспечення позивачки з боку відповідача продуктами харчуванні, вартість яких щомісячно складає 200 грн., вартості побутових послуг в сумі 30 грн. щомісячно, та забеспечення позивачки належними лікувальними засобами на середню суму 70 грн. щомісячно, або 840 грн. на рік. Вказаний договір позивачка була вимушена укласти у зв"язку з тим, що вона за станом свого здоров"я (а.с.10) потребує постійного догляду.

Згідно п.3.1.1. договору довічного утримання відчужувач (позивачка) має право вимагати розірвання договору у разі невиконання або неналежного виконання набувачем (відповідачем) своїх обов"язків за договором.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач не виконував належним чином умов договору, тобто не надавав позивачці обумовлену матеріальну допомогу, продуктів харчування на вказану в договорі суму, не сплачував витрат на побутові потреби та не сплачував комунальні послуги.

На підставі ч.3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсность правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 233 ЦК України, правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним.

Оскільки позивачка, яка є інвалідом 1-ї групи, на підставі Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито", звільнена від сплати судових витрат при зверненні з позовом до суду, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК судові витрати підлягають стягненню з відповідача у наступних розмірах: судовий збір 8грн. 50 коп. та витрати з інформаційно-техничного забеспечення розгляду цивільної справи в сумі 7грн. 50 коп.

Керуючись ст. ст. 215, 216, 233 ЦК України, на підставі ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1   задовольнити.

Визнати договір довічного утримання, укладений 21 травня 2005 року між ОСОБА_1 таОСОБА_3, посвідчений державним нотаріусом 7-ї Донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_4. за реєстром 2-674 недійсним.

Привести сторони за договором до первопочаткового стану.

Стягнути з ОСОБА_3на користь держави судовий сбор в сумі 8грн. 50 коп., а також витрати за інформаційно-технічне забеспечення розгляду цивільної справи в сумі 7грн.50 коп. на р/р 31216259700004, ЄДРПОУ 346865537 МФО 834016 Банке ГУ УДК у Донецькій області отримувач УДК у м. Донецьку, Ленінський райсуд м. Донецька-9.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької области через Ленінський районний суд м.Донецьк шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження 1 поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.