2-а-6098/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого –судді Князькова В.В.,

при секретері –Кобець А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м.Донецька про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із позовом до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька, посилаючись на наступне: вона з березня 1989 року по серпень 1999 року получала пенсію за віком у Ворошиловському районі м.Донецька та проживала за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначає, що 2 серпня 1999 року вона виїхала на постійне місце проживання до Германії. У зв’язку із цим, на підставі діючого законодавства, виплата її пенсії була припинена з видачею їй шестимісячного розміру її пенсії.

Також зауважила, що на підставі рішення Конституційного суду від 07.10.2009 року у справі №1-32/09, з 7 жовтня 2009 року немає ніяких перепон для поновлення виплати їй пенсії, яку вона отримувала до серпня 1999 року.

5 січня 2011 року вона направила заяву до Пенсійного фонду України про поновлення їй пенсії за віком, однак отримала відмову. Вважає цю відмову неправомірною.

Просила визнати незаконними дії відповідачів, зобов’язавши їх здійснити поновлення виплат пенсії.

Позивачка у судове засідання не з’явилася, просила про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача Пенсійного фонду України у судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Представник відповідача УПФУ у Ворошиловському районі м.Донецька ОСОБА_4, діючий на підставі довіреності, у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та заперечення, де зазначив, що згідно заяви позивача управлінням Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька була припинена виплата пенсії за віком в зв’язку з його виїздом на постійне проживання за кордон. На той час відносини, що виникли, регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення»прийнятий Верховною Радою України від 5 листопада 1991 року реєстраційний № 1788-XII опубліковано в "Відомостях Верховної Ради України" 1992 р. № 3 від 21/01/1992, стаття 10, а саме нормою ст. 92:

Громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, пенсії не призначаються.

Пенсії, призначені в Україні до виїзду на постійне проживання за кордон, виплачуються за 6 місяців наперед перед від'їздом за кордон. За час перебування цих громадян за кордоном виплачуються тільки пенсії, призначені внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

Порядок переведення пенсій, призначених внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, в інші країни визначається Кабінетом Міністрів України.

Вказана стаття Закону України «Про пенсійне забезпечення»неконституційною Конституційним судом не визнавалася.

Отже управління здійснювало свою діяльність відповідно до норм діючого на той час законодавства.

07.10.2009 року Конституційним судом прийнято рішення у справі за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно вказаного рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058.

Як зазначається в п. 2 Рішення Конституційного суду положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення. Про це також вказується в ст.152 Конституції України:

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Про відповідність ст. 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення»приписам Конституції України в рішенні Конституційного суду від 07.10.2009 року не йдеться.

З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»прийнятий Верховною Радою України 9 липня 2003 року реєстраційний № 1058-IV, опубліковано в відомостях Верховної Ради України" 2003 р. № 49 від 12/12/2003, стаття 376.(надалі Закон). З цього часу спірні відносини регулюються даним законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Ч. 1 ст. 44 Закону вказує на те, що заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

У відповідності з положенням п.3 та п. 16 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 № 22-1 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846:

Заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання (реєстрації), а при необхідності - його законним представником (батьки або опікун (піклувальник)) за місцем проживання (реєстрації) представника.

Особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно заяви позивача управлінням Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька була припинена виплата пенсії за віком в зв’язку з його виїздом на постійне проживання за кордон. На той час відносини, що виникли, регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення»прийнятий Верховною Радою України від 5 листопада 1991 року реєстраційний № 1788-XII опубліковано в "Відомостях Верховної Ради України" 1992 р. № 3 від 21/01/1992, стаття 10, а саме нормою ст. 92:

Громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, пенсії не призначаються.

Пенсії, призначені в Україні до виїзду на постійне проживання за кордон, виплачуються за 6 місяців наперед перед від'їздом за кордон. За час перебування цих громадян за кордоном виплачуються тільки пенсії, призначені внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

Порядок переведення пенсій, призначених внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, в інші країни визначається Кабінетом Міністрів України.

Вказана стаття Закону України «Про пенсійне забезпечення»неконституційною Конституційним судом не визнавалася.

Отже управління здійснювало свою діяльність відповідно до норм діючого на той час законодавства.

07.10.2009 року Конституційним судом прийнято рішення у справі за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно вказаного рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058.

Як зазначається в п. 2 Рішення Конституційного суду положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення. Про це також вказується в ст.152 Конституції України:

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Про відповідність ст. 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення»приписам Конституції України в рішенні Конституційного суду від 07.10.2009 року не йдеться.

З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»прийнятий Верховна Рада України 9 липня 2003 року реєстраційний № 1058-IV, опубліковано в відомостях Верховної Ради України" 2003 р. № 49 від 12/12/2003, стаття 376.(надалі Закон). З цього часу спірні відносини регулюються даним законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Ч. 1 ст. 44 Закону вказує на те, що заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

У відповідності з положенням п.3 та п. 16 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 № 22-1 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846:

Заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання (реєстрації), а при необхідності - його законним представником (батьки або опікун (піклувальник)) за місцем проживання (реєстрації) представника.

Особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Судом встановлено, що позивач в Ворошиловському районі м. Донецька не зареєстрований.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії, а саме: здійснити поновлення виплат пенсії, задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 92 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, ч.2 ст. 49, ч.1 ст.44, ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволення позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м.Донецька про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії -   відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду  через Ворошиловський районний суд  м. Донецька  протягом  десяти днів з дня її проголошення, копія апеляційної скарги надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Постанова надрукована у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного   

суду м.Донецька                                                                                                           В.В.Князьков