Справа № 2-511/08 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2008 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді Байбара Г.А.,
при секретарі Драгунцевій С.М.,
за участю сторін,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованому 09.06.1990 року у міському відділі реєстрації актів громадянського стану м.Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, актовий запис № 293. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В попередньому судовому засіданні позивач підтримував свої позовні вимоги по викладеним в позовній заяві підставам.
Відповідачка повністю визнала заявлений до неї позов.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засіданні, відповідно до ч.4 ст.130, ч.4 ст.170 ЦПК України, оскільки визнання позову відповідачкою не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
В попередньому судовому засіданні позивач пояснив, що з 09 червня 1990 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, від шлюбу вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розлучення буде проживати з відповідачкою. Більше п'яти років тому вони припинили сімейно-шлюбні відносини, через несумісності характерів між ними, та через те, що він порушував подружню вірність. Він не має наміру відновлювати шлюбні стосунки з відповідачкою, наполягає на розірванні шлюбу. На даний час він проживає з іншою жінкою. Подальше збереження шлюбу буде суперечити його інтересам. Спору щодо спільного майна між ними немає.
Відповідачка у судовому засіданні підтвердила пояснення позивача, та поросить розірвати шлюб.
Вислухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 09 червня 1990 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу, виданим у міськім відділі реєстрації актів громадянського стану м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис № 293. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з відповідачкою.
Сторони припинили спільне проживання більше п'яти років тому, і до цього часу сімейно - шлюбні відносини не підтримують, на примирення не згодні, наполягають на розірванні шлюбу.
Згідно ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
У відповідності до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, який згідно ст. 112 ч.2 СК України ухвалює рішення про розлучення, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них.
Суд вважає, що збереження шлюбу не доцільно, і це б суперечило інтересам сторін по справі.
Суд також вважає, що витрати, пов'язані з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАГС, належить стягнути з позивача.
Неповнолітній син сторін, залишиться проживати разом з відповідачкою.
Керуючись ст. 104, 105, 110, 112 СК України, ст. ст. 8,10, 60, 130, 174, 212-215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 09 червня 1990 року у міському відділі реєстрації актів громадянського стану м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис № 293.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 державне мито на користь держави в сумі 17 грн., ОСОБА_2 від сплати держаного мита звільнити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії в апеляційну інстанцію, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: Г.А. Байбара