Справа № 2-467/08 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2008 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Байбари Г.А.
при секретарі Мелюшко Н.М.,
за участю сторін,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до відповідача ОСОБА_2 з позовом про розірвання шлюбу, зареєстрованого 08.04.2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис № 192, від якого мають неповнолітню дочку: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В попередньому судовому засіданні позивачка підтримувала свої позовні вимоги по викладеним в позовній заяві підставам.
Відповідач повністю визнав заявлений до нього позов і наполягає на розірванні шлюбу.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засіданні, відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
В попередньому судовому засіданні позивачка, пояснила, що з відповідачем вони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 08 квітня 2006 року, від якого мають неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з нею. В зв'язку з тим, що відповідач порушував подружню вірність їх сім'я фактично розпалася. З жовтня 2007 року, вони припинили сімейно-шлюбні відносини. Відповідач забрав всі свої особисті речі та спільні грошові збереження. Сім'ю матеріально не забезпечує, заявив, що у нього є інша жінка. На цей час вони шлюбні відносини не підтримують і відновлювати їх не мають наміру. Просить суд шлюб між нею та відповідачем розірвати.
Відповідач, пояснив, що він найшов собі роботу, але йому треба була прописка, а позивачка з матір'ю відмовили йому у прописці, в результаті чого почались скандали, після чого він зібрав свої речі і поїхав до своїх батьків. На даний час допомагає батькам, зареєстрований в центрі зайнятості. Вважає, що подальше збереження їх шлюбу буде суперечити його інтересам.
Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що сторони дійсно знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 08 квітня 2006 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу, виданим в відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис № 192 /а.с.4/;
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дочку: Совенко ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходяться на утриманні позивачки /а.с.5/.
З жовтня 2007 року сторони припинили шлюбні відносини, і на цей час сімейно - шлюбні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть, на примирення не згодні, наполягають на розірванні шлюбу.
Згідно ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
У відповідності до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, який згідно ст. 112 ч.2 СК України ухвалює рішення про розлучення, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
Суд вважає, що збереження та відновлення сім'ї сторін не можливо та не доцільно, і даний шлюб підлягає розірванню; витрати, пов'язані з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАГС, належить стягнути з відповідача.
Неповнолітня дочка сторін, залишаться проживати разом з позивачкою.
Керуючись ст. 104, 105, 110, 112 СК України, ст. ст. 8,10, 60, 130, 174, 212-215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 08.04.2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис № 192, розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 державне мито на користь держави в сумі 17 грн., ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії в апеляційну інстанцію, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: Г.А. Байбара