Справа №  2-82/11

Р І Ш Е Н Н Я

                І М Е Н Е М                                    У К Р А Ї Н И

 16.09.2011 року                                       Єланецький районний суд                                                         

Миколаївської області                                

в складі: головуючого-судді                         ЧЕРНЯКОВОЇ Н.В.

при секретарі                                    МИНАЄВОЇ Н.П.

Розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду смт Єланець цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2  про стягнення  аліментів в твердій грошовій сумі.

В С Т А Н О В И В :

           10.03.2011 року  ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до  ОСОБА_2 про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі.                                                                                           

В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що з відповідачем по даній справі вона розірвала шлюб 02.07.2002р. Від спільного проживання народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. 5 квітня 2001 року постановою Єланецького районного суду з відповідача стягнуто аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, починаючи з 04.04.2001 року. Її не влаштовує розмір аліментів, які стягнуті вищевказаною постановою Єланецького районного суду, оскільки їх недостатньо для утримання та повноцінного розвитку дитини. Донька навчається в Миколаївському морському ліцеї ім. професора М. Александрова, оплата за навчання в якому становить 2000 грн., вона також сплачує за додаткові навчальні послуги доньки по 200 грн. За навчання з курсу іноземних мов "Магістр" з 2006 року вона сплачує щомісяця 350 грн. А тому, посилаючись на положення ст. 180, ч.2 ст. 185 СК України, просила встановити розмір аліментів, який буде стягуватися з відповідача на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі 1000 грн.

В судовому засіданні позивачка свої вимоги уточнила, просила визначити розмір аліментів в твердій грошовій сумі 1000 грн., посилаючись на положення ст.ст. 180, 184 СК України, як на підстави задоволення позову.

Відповідач до суду не з'явився, так як проживає на території Федеративної Республіки Німеччина, але з об'єктивних причин не був належним чином повідомлений про слухання справи.                  

Вислухавши позивачку, вивчивши матеріали справи суд вважає, що вимоги позивачки не підлягають задоволенню по слідуючим підставам.

Згідно ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дітей присуджуються в частці від доходу батька або в твердій грошовій сумі.

Згідно ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач являється батьком неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постановою Єланецького районного суду з відповідача стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, починаючи з 04.04.2001 року.

Як слідує з довідки виданої виконавчим комітетом Миколаївської міської ради Миколаївської області житлово-комунальним кооперативом "Рубін-3" № 6 від 19.01.2011 року донька проживає разом з матір'ю.

Із розрахунків заборгованості по аліментам, які відповідач сплачує на користь позивачки, які складені державним виконавцем Єланецького районного управління юстиції слідує, що відповідачу щомісячно нараховувалися до сплати аліменти в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини віком до 18 років. Відповідач сплачував аліменти не регулярно, в зв'язку з чим на протязі останніх 3-х років за ним рахувалася заборгованість. Станом на березень 2011 року заборгованість по аліментам складала 1575,87 грн. Але під час слухання справи вказана заборгованість була повністю погашена.

В ході розгляду справи судом з'ясовано, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, але постійно проживає в АДРЕСА_2 і являється громадянином вказаної держави з 2006 року, про що свідчить ксерокопія посвідчення особи, що знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст. 410 ЦПК України іноземні  особи  мають  процесуальні  права  та  обов'язки нарівні з фізичними особами  України,  за  винятками, встановленими Конституцією  та законами України,  а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.7 ст. 76 ЦПК України особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Україна та Федеративна Республіка Німеччина є  сторонами Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року. Виконання Конвенції 1965 року регулюється розділом VІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України № 1092/54 від 27.06.2008 року зі змінами від 29.03.2010 року № 253/17548.

Статтею 415 ЦПК України та ст. 3 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах передбачено, що для вручення документів на території іншої держави суд звертається з судовим дорученням, яке викладене у формі прохання, про надання правової допомоги, до компетентного органу іноземної держави.

Згідно ч.3 ст. 416 ЦПК України та пунктів 6.5, 6.6 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, судове доручення про надання правової допомоги і документи, що підлягають врученню, в даному випадку це копія позовної заяви з додатками, ухвала про відкриття провадження, повідомлення про час розгляду справи, оформляється українською мовою. До судового доручення додається                                        переклад вказаних  документів офіційною мовою відповідної держави.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень витрати, пов'язані із залученням перекладача, сплачуються в порядку, передбаченому ст. 86 ЦПК України.

За практикою, що склалася при оформленні вищевказаного доручення та документів, що додаються до нього, переклад здійснюється за рахунок заінтересованої особи, тобто позивачки.

Із заяви ОСОБА_1 від 16.09.2011 року вбачається, що вона відмовляється заявляти клопотання про залучення до участі в розгляді справи перекладача та нести витрати по оплаті послуг перекладача.

Відповідно до ч.1 ст. 184 ЦПК України, на яку посилається позивачка, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

В ході розгляду справи позивачка не надала суду належних доказів того, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід або частину доходу одержує в натурі, або що існують інші обставини, які мають значення для визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі. А суд в свою чергу, в зв'язку з відмовою позивачки нести витрати, пов'язані із залученням перекладача, немає можливості отримати вказані докази від відповідача. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні даного позову слід відмовити.    

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215  ЦПК України, ст.ст. 180, 184 СК України, суд

В И Р І Ш И В :

           В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Єланецький  районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

                  Суддя:                                                         Чернякова Н.В.