Ємільчинський районний суд Житомирської області

                            Справа № 1-69/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2011 Ємільчинський районний суд Житомирської області

                    в складі: головуючого              судді Заполовського В.В.

                    при секретарі                             Лук’янчук Т.В.

                    з участю прокурора                   Русина М.Г.

                    захисника                                   ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Ємільчине кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_2 громадянки України, українки, із середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, невійськовозобов'язаної, раніше не судимої, -

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, -

в с т а н о в и в:

17 березня 2011 року біля 08 годин 30 хвилин неповнолітня ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3, з метою вчинення крадіжки чужого майна, підійшла до комоду, який розташований в кімнаті спальні даної квартири, де з його верхньої шухляди шляхом вільного доступу таємно викрала золоту каблучку вагою 6,69 грам вартістю 440 гривень за 1 грам золота на суму 2943 гривні 60 копійок та золоту каблучку вагою 9 грам вартістю 440 гривень за 1 грам золота на суму 3960 гривень, які належали ОСОБА_3, чим причинила останній матеріальні збитки на загальну суму 6903 гривні 60 копійок.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнала повністю, щиро розкаялася і показала, що проживає в АДРЕСА_1

17.03.2011 року зранку вона приїхала до школи в смт. Ємільчине і того ж дня біля 8 год. 20 хв. до початку уроків зайшла додому до своєї знайомої ОСОБА_4, яка проживає в АДРЕСА_1 так як остання запросила її в гості. В квартирі окрім ОСОБА_4 нікого не було. Перебуваючи у вказаній квартирі, вона разом з ОСОБА_4 знаходилася у спальні. Їй було відомо, що у верхній шухляді комоду, який стояв у даній спальні, зберігаються золоті вироби, які належать бабусі ОСОБА_4 – ОСОБА_3, так як ОСОБА_4 раніше їй їх демонструвала.

Тоді ж, коли ОСОБА_4 вийшла зі спальні до кухні зробити чаю, вона вирішила викрасти зазначені золоті вироби та, реалізуючи свій злочинний умисел, відкрила верхню шухляду комоду, де побачивши дві золоті каблучки, взяла їх та поклала до кишені своєї куртки.

Після цього, попивши чаю, вона разом з ОСОБА_4 пішла в напрямку школи, при цьому остання пішла на уроки, а вона (ОСОБА_2) направилася до автобусної станції в смт. Ємільчине, звідки об 11 год. 15 хв. рейсовим автобусом поїхала до м. Житомира. Того ж дня, приїхавши до м. Житомира після обіду на Старому Бульварі вона зустрілася зі своєю сестрою ОСОБА_5. Тоді ж вона виявила, що одна з викрадених нею каблучок зникла, іншу каблучку показала своїй сестрі, пояснивши їй, що знайшла дану каблучку та хоче здати її до ломбарду, виручивши за неї грошові кошти. Через деякий час вона разом з сестрою ОСОБА_5 пішла до ломбарду, який знаходиться поблизу магазину «Мірошка», де вони здали вказану золоту каблучку, отримавши за неї 990 грн.     

Крім визнання своєї вини та показів обвинуваченої ОСОБА_2 її вина у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, підтверджується наступними доказами:

Так, потерпіла ОСОБА_3 показала, що проживає по АДРЕСА_1 разом з чоловіком ОСОБА_6 та внучкою ОСОБА_4 і знаходиться на пенсії.

18 березня 2011 зранку вона заглянула до шухляди комоду, який знадиться у спальні її квартири та виявила, що зникли дві золоті каблучки 585 проби вагою 7 та 9 грамів, які належали їй. Тоді ж вона зателефонувала своїй онуці, яка була у школі, та запитала, чи не брала вона вказані каблучки. ОСОБА_4 відповіла, що не брала і що скоро прийде додому. Через деякий час онука прийшла додому та повідомила, що напередодні, тобто 17 березня 2011 року перед шкільними заняттями до них додому приходила її подруга ОСОБА_2. Після цього ОСОБА_4 зателефонувала до ОСОБА_2 та запитала останню чи не брала вона вказані каблучки, на що ОСОБА_2 відповіла, що зараз прийде до них додому. Прийшовши до них додому, ОСОБА_2 зізналася, що вона взяла дані каблучки, однак повідомила, що в неї їх зараз немає, так як вона подарувала їх якійсь подрузі, після чого запропонувала виплачувати їй (ОСОБА_3.) за них гроші. Тоді ж вона ОСОБА_3.) зателефонувала до міліції та повідомила про дану подію.

Свідок ОСОБА_4 показала, що проживає в АДРЕСА_1 разом з бабусею ОСОБА_3 та дідом ОСОБА_6

17 березня 2011 року зранку біля 6 год. її бабуся поїхала в особистих справах до смт. Яблунець. Цього ж дня зранку біля 8 год. їй на мобільний телефон зателефонувала подруга ОСОБА_2, яка проживає в АДРЕСА_1 Під час телефонної розмови ОСОБА_2 сказала, що зараз зайде до неї в гості.

Після цього, коли ОСОБА_2 зайшла до квартири, вона запросила її пройти до спальні бабусі, де остання зняла верхній одяг, який поклала на крісло у спальні. Тоді ж вона запропонувала ОСОБА_2 випити чаю, після чого пішла на кухню заварювати чай, а ОСОБА_2 залишилася у спальні одна. Зробивши дві чашки чаю, вона занесла його до спальні, де вони його пили. Після чаювання вона віднесла посуд на кухню, після чого, одягнувшись, вона разом з ОСОБА_2 вийшла з квартири на вулицю і вони пішли в напрямку школи.

Тоді ж, проходячи по набережній, а саме поблизу магазину "Галина", ОСОБА_2 звернула в центр смт. Ємільчине, а вона пішла далі до школи. Після першого уроку вона зателефонувала ОСОБА_2, яка повідомила, що поїхала додому.

18 березня 2011 року зранку їй зателефонувала бабуся ОСОБА_3, яка повідомила, що у спальні з комоду зникли дві золоті каблучки та запитала, чи не брала вона вказаних каблучок, на що вона відповіла, що не брала, після чого відпросилась з уроку та пішла додому, де розповіла бабусі, що до неї напередодні зранку приходила її подруга ОСОБА_2 і що це вона могла викрасти каблучки. Тоді ж під час телефонної розмови з ОСОБА_2, її бабуся запитала, чи не брала остання з комоду золоті каблучки, на що ОСОБА_2 відповіла, що зараз прийде до них додому. Прийшовши до них додому, остання зізналася, що це саме вона викрала дані каблучки, однак віддала їх якійсь подрузі, після чого сказала, що здала їх в ломбард і запропонувала бабусі виплачувати за них гроші, але бабуся не погодилась та зателефонувала до міліції і повідомила про викрадення каблучок.

Свідок ОСОБА_7 показав, що він, перебуваючи на посаді головного спеціаліста служби у справах дітей Ємільчинської РДА, у зв'язку з виконанням своїх службових обов'язків 18 березня 2011 року був присутній під час відібрання пояснень у неповнолітньої ОСОБА_2, яку опитувала о/у ГКМСД ОСОБА_8 у службовому кабінеті райвідділу міліції.

Тоді ж при відібрання пояснення в ОСОБА_2, в його присутності, остання добровільно розповіла, що саме вона 17 березня 2011 року зранку, перебуваючи у квартирі своєї подруги ОСОБА_4 в смт. Ємільчине, викрала дві золоті каблучки з шухляди комоду, після чого того ж дня поїхала до м. Житомира, щоб здати дані каблучки до ломбарду, однак, приїхавши до м. Житомира, виявила відсутність однієї каблучки, а тому до ломбарду здала лише одну золоту каблучку. У ході відібрання пояснень у ОСОБА_2 в його присутності, ніякого тиску, в тому числі фізичного та психологічного, на останню з боку працівників міліції чи будь-кого іншого не застосовувалося, свої пояснення ОСОБА_2 давала добровільно в присутності своєї матері. У ході даної процесуальної дії ОСОБА_2 разом зі своє матір’ю говорили, що повернуть потерпілій гроші за викрадені каблучки.

Свідок ОСОБА_2 показала, що навчається на 2-му курсі Житомирського комерційного технікуму та проживає в м. Житомирі в гуртожитку, а зареєстрована в АДРЕСА_1 де проживає її сестра ОСОБА_2.

17 березня 2011 року після обіду вона знаходилась у гуртожитку і до неї зателефонувала сестра ОСОБА_2, яка попросила прийти на Старий Бульвар у м. Житомирі. Тоді ж вона прийшла на Старий Бульвар, де біля фонтану зустрілась з сестрою ОСОБА_2. Зустрівшись, вони почали розмовляти і в процесі розмови ОСОБА_2 почала щось діставати з кишені курточки і з даної кишені випала золота каблучка, яка впала на землю. Наталія нагнулась та підняла каблучку та положила її назад в кишеню. Вона запитала в ОСОБА_2, де вона взяла дану каблучку, на що остання відповіла що знайшла, але не говорила де саме. Після цього ОСОБА_2 запропонувала їй сходити до ломбарду, щоб визначити чи дана каблучка золота і якщо так, то здати її. В ломбарді, що поблизу магазину «Мірошка», ОСОБА_2 дістала каблучку та дала її жінці-приймальнику і коли остання її оглянула, то сказала, що каблучка золота та, прийнявши дану каблучку, розрахувалась з ОСОБА_2 грошима в сумі 990 грн., які ОСОБА_2 поклала до кишені курточки, після чого вони пішли на зупинку, де сіли на маршрутку та поїхали до автовокзалу.

Згідно протоколу огляду місця події від 24.03.2011 року, в кабінеті №10 Ємільчинського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_9 дістала із власної жіночої сумки чорного кольору каблучку із жовтого металу, пояснивши, що викупила дану каблучку в ломбарді у м. Житомирі, яку 17.03.2011 року її донька ОСОБА_2 здала до вказаного ломбарду, отримавши за каблучку 990 грн.

(а.с.22-23)

Згідно висновку експертизи від 28.04.2011 року, роздрібна ціна за 1 грам золота у виробі станом на 17.03.2011 року становить 440 грн., вартість золотої каблучки масою 6,69 грам, викраденої у ОСОБА_3, станом на 17.03.2011 року становить 2943,60 грн.

(а.с.55)

У судовому засіданні захисник підсудної ОСОБА_2 –адвокат ОСОБА_1 заявив клопотання, підтримане останньою, про звільнення від покарання ОСОБА_2 та закриття кримінальної справи щодо неї на підставі ст.1 пп.«а», «е»Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.2011 року, мотивуючи тим, що підсудна вчинила злочин середньої тяжкості, на момент вчинення злочину була неповнолітньою та являється потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи.

В судовому засіданні прокурор не заперечував проти звільнення підсудної ОСОБА_2 від покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році».

Проаналізувавши всі зібрані по справі докази в оцінивши їх в сукупності, суд вважає доведеною вину підсудної в судовому засіданні і кваліфікує її дії за ст.185 ч.1 КК України, як таємне викрадення чужого майна.

При обранні виду і міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, які пом’якшують та обтяжують її покарання.

Так, судом встановлено, що підсудна ОСОБА_2 вчинила злочин середньої тяжкості, свою вину визнала повністю, характеризується по місцю проживання та навчання посередньо, не заміжня, раніше не судима, являється потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Обставинами, які пом’якшують її покарання є щире каяття та вчинення злочину неповнолітнім. Обставин, які обтяжують покарання підсудної ОСОБА_2 не встановлено.

Враховуючи вище викладене, особу підсудної, думку потерпілої, приймаючи до уваги те, що підсудна ОСОБА_2 усвідомила карність вчиненого діяння, розкаялася в його вчинені, раніше не судима, за місцем проживання та навчання характеризується посередньо, вчинила злочин середньої тяжкості, вину визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому, на момент вчинення злочину була неповнолітньою та являється потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, проти застосування амністії не заперечує, враховуючи обставини, які пом’якшують її покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає за можливе призначити їй покарання у виді громадських робіт, як передбачено санкцією ст.185 ч.1 КК України, застосувавши при цьому вимоги ст.1 пп.«а», «е»Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.2011 року та звільнивши її від відбування призначеного покарання.

Запобіжний захід - підписка про невиїзд, застосований до ОСОБА_2, підлягає скасуванню.

Цивільний позов по справі не заявлено, судові витрати підлягають стягненню з підсудної ОСОБА_2

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст.6 п.4, 323-324 КПК України, ст.1 пп.«а», «е»Закону України «Про амністію у 2011 році», суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, та призначити їй покарання у виді 150 годин громадських робіт, звільнивши її від покарання за амністією.

Запобіжний захід, застосований щодо ОСОБА_2, підписку про невиїзд –скасувати.

Речові докази –золоту каблучку, що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3, - залишити останній у власності.

Судові витрати затрачені НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області в розмірі 280 (двісті вісімдесят) грн. 80 коп. стягнути з ОСОБА_2 на користь вказаного центру, який знаходиться за адресою: вул. Старий Бульвар, буд. 18, м. Житомир, 1 0008, кошти перерахувати на: одержувач: НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області код 25574601 на р/р 31258272211843; банк одержувача: УДК в Житомирській області МФО –811039;  призначення платежу: за експертні роботи в тому числі ПДВ.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Ємільчинський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту оголошення.

Суддя:В. В. Заполовський