ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року                           м. Житомир                           справа № 240/3780/24

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахвання та невиплати йому щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи.

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на його користь недоплачену суму щорічної допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік у розмірі 13 844,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що йому Відповідачем було виплачено разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі 2900 грн. Проте, Позивач вказує, що допомога мала бути виплачена у розмірі, визначеному ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 23.02.2024 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою судді від 23.02.2024 року зупинено провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №440/14216/23.

Ухвалою судді від 19.12.2024 року поновлено провадження у справі..

Представник Відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. Законом України від 20.03.2023 №2983-ІX «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» ч. 5 ст. 14 Закону №3551-XII викладено в наступній редакції: «Щороку до Дня Незалежності України учасникам війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України». Отже, законодавцем делеговано Кабінету Міністрів України право визначати порядок та розміри разової грошової допомоги, передбаченої Законом №3551-XII. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 №754 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань» затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для забезпечення соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських та Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі Постанова №754), якими визначено як процедуру виплати відповідної допомоги, так і її фіксований розмір на 2023 рік. Представник Відповідача наголосила, що головним розпорядником коштів на виплату грошової допомоги та відповідальним виконавцем такої бюджетної програми є Мінсоцполітики, а повноважень на вчинення дій, не передбачених Постановою №754, органам Пенсійного фонду України не надано. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позову.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 21 січня 2021року є особою з інвалідністю ІІ групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

У серпні 2023 року Позивачу було здійснено виплату разову грошової допомоги до Дня Незалежності України в сумі 2900,00 грн.

Позивач, вважаючи вказану виплату такою, що виплачена не в належному розмірі, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відповіді на заяву Позивачу не надало.

Вважаючи протиправними дії Відповідача, Позивач звернувся до суду із цим позовом.

Дослідивши адміністративний та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та судову практику, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII), постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань» № 754 від 21.07.2023, яка була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин (далі - Постанова № 754).

Правовий статус ветеранів війни визначено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII (далі Закон №3551-XII), який прийнято з метою створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Згідно ст.1-1 Закону №3551-XII (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) державна політика у сфері соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України формується та реалізується на принципах соціальної справедливості під час встановлення обсягу пільг та гарантій, комплексності під час формування та реалізації заходів адаптації ветеранів війни до мирного життя, належного фінансового забезпечення передбачених законом пільг та гарантій зазначеній категорії громадян, відкритості та рівного доступу до інформації про державні пільги та гарантії, механізми їх реалізації, доступу до реалізації права на отримання всіх пільг та гарантій, прозорості та підзвітності діяльності органів державної влади, їх посадових осіб у сфері соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України.

Статтею 2 Закону №3551-XII визначено, що законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України. Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Відповідно до ст.4 Закону №3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Статтею 7 Закону №3551-XII закріплено перелік осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №367-XIV від 25.12.1998 статтю 13 Закону було доповнено ч.4 такого змісту: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».

Разом з тим, п.п.2 п.20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зазначену вище норму було викладено в такій редакції: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

Пізніше, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), серед інших, положення пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Поряд із цим, внаслідок законотворчої діяльності Верховної Ради України було сформовано іншу норму права, присвячену регламентуванню тих самих правовідносин пункт 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.

Так, пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» № 79-VIII від 28.12.2014 визначено, що норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Водночас, 27.02.2020 року рішенням Конституційного Суду України № 3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року по справі 1-247/2018(3393/18) ст.12 Закону №3551-XII має застосовуватись у такій редакції: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».

Тобто, з 27.02.2020 року позивач набув право на соціальне забезпечення у згідно Закону №3551-XII із змінами, внесеними згідно із Законом №367-XIV від 25.12.1998 року, яка передбачала розмір щорічної разової допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Водночас, 15.04.2023 року набрав чинності Закон України від 20.03.2023 року №2983-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань», яким частину п`яту статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в такій редакції: «Щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 року №754 було затверджено Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі Порядок №754).

Відповідно до п.п.1 п.3 Порядку №754 грошова допомога виплачується до 24.08.2023 року (Дня Незалежності України) в такому розмірі: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи 3100 гривень; II групи 2900 гривень; III групи 2700 гривень.

Під час розгляду зразкової справи №440/14216/23 Верховний Суд у рішенні від 05.03.2024 року дійшов таких висновків, що є істотними для вирішення спору у даній справі:

1) порівняння редакцій ч.5 ст.13 Закону №3551-XII та Порядку №754 демонструє очевидну різницю в розмірах щорічної разової грошової допомоги, при цьому не на користь допомоги, запровадженої Законом №2983-IX та Порядком №754, яка за розміром значно менша тієї допомоги, яку отримували особи з інвалідністю внаслідок війни до внесення змін до Закону;

2) запроваджену Законом №2983-ІХ разову грошову виплату до Дня Незалежності України за її правовою природою не слід вважати новим видом соціального забезпечення для осіб з інвалідністю внаслідок війни;

3) зміна розміру допомоги у зазначений спосіб звужує досягнутий високий рівень соціального захисту осіб з інвалідністю внаслідок війни, відтак не може вважатись рівноцінною як це передбачає ст.2 Закону №3551-XII, що, своєю чергою, суперечить також ст.ст.17, 22 Конституції України.

Відповідно до ч.5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, в контексті викладених висновків Верховного Суду по справі №440/14216/23, суд робить висновок, що своєю природою передбачена ч.5 ст.13 Закону №3551-XII виплата є щорічною разовою грошовою допомогою і приурочення її виплати до різних дат, зміна порядку її виплати, не змінює її природи саме як грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни.

Як було встановлено судом, Позивач у серпні 2023 року отримав разову грошову допомогу до Дня Незалежності України у розмірі 2 900 грн., що менше, ніж 8 мінімальних пенсій за віком. Водночас, аналізуючи вищенаведені обставини, а також враховуючи сформовані правові висновки Верховного Суду у рішенні від 05.03.2024 року по зразковій справі №440/14216/23, суд доходить висновку, що Позивач, як особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, має право на отримання грошової допомоги до Дня Незалежності України в 2023 році в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо перерахунку та виплати Позивачу щорічної разової грошової допомоги за 2023 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, у меншому розмірі, ніж 8 мінімальних пенсій за віком.

Для ефективного захисту порушених прав та законних інтересів Позивача суд також вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги за 2023 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум.

Разом з тим, у частині позовних вимог про стягнення з Відповідача недоплаченої суми в розмірі 13 844,00 грн, слід відмовити, адже нарахування недоплаченої допомоги наразі не виконано. При цьому, суд виходить з того, що судовому захисту підлягають лише порушені, не визнані або оспорювані права; відповідне порушення має мати місце на момент розгляду справи судом, адже судовими актами не можуть регулюватись відносини на майбутнє.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись ст.ст.19,205,229,241-247,250,255,293,295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О. Ольжича,7, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, у меншому розмірі, ніж 8 мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                                                       М.Ф. Нагірняк

19.12.24