Суддя        Паляничко Д. Г.

Справа № 644/10587/24

Провадження № 2-а/644/75/24

20.12.2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року                                                                 м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі головуючої судді Паляничко Д.Г. одноособово, дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2024 року до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, через систему «Електронний суд», звернувся ОСОБА_1 (надалі за текстом – ОСОБА_1 /позивач), в особі представника Савинського Олександра Григоровича, який діє на підставі ордеру серії АХ № 1223987 від 27.11.2024, з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі за текстом – ІНФОРМАЦІЯ_2 /відповідач) про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 228-1П від 23.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп (надалі за текстом – постанова № 228-1П).

В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 зазначив, що 17.10.2024 близько 10 години ранку за адресою: АДРЕСА_3 його було затримано невідомими особами в балаклавах (близько 10-ти осіб), як в подальшому з`ясувалось працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 . У нього не перевірялися ні паспортні дані, ні військово-облікові дані, а було лише доставлено для проходження ВЛК. Після прибуття до 18 поліклініки, без складання будь-якої повістки його змушували пройти ВЛК. Позивач не відмовлявся від проходження ВЛК, а попросив повернути його телефон для того, щоб зв`язатися з родичами для можливості надання медичних документів, які б допомогли правильно встановити ступінь придатності його до військової служби. Через деякий час його привезли до ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке розташовано за адресою: АДРЕСА_4 . Відносно нього фізичний і психологічний тиск продовжувались. Після прибуття його запитали, чому він відмовляється від проходження ВЛК, на що ОСОБА_1 пояснив, що готовий пройти ВЛК, але після можливості надання наявних медичних документів, щодо стану його здоров`я. У приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 невідома особа почала складати на відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення за ст.210-1 КУпАП, в якому зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 23.10.2024 об 11 годині 00 хвилин у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 у кабінеті № 20 (а.с. 1-6).

Одночасно із пред`явленням позову позивачем подано клопотання про поновлення порушеного строку від 01.12.2024 на адміністративне оскарження постанови № 228-1П по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 23.10.2024. В обґрунтування клопотання позивач стверджує, що з вказаною вище постановою зміг ознайомитися лише 27.11.2024 після відкриття виконавчого провадження і отримання її через додаток Дія.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 02.12.2024, справа № 644/10587/24 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06.12.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 228-1П від 23.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп залишення без руху та надано строк десять днів для усунення недоліків, зокрема: надати докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку, що викладені в наданому до суду ОСОБА_1 клопотанні про поновлення строків, та/або подати до суду заяву про поновлення строку звернення з цим позовом із належним обґрунтуванням інших причин поважності пропуску такого строку та надати суду підтверджуючі зазначене докази, у зв`язку з чим відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України.

16.12.2024 через систему «Електронний суд» надійшла заява від представника позивача – адвоката Савинського Олександра Григоровича, який діє на підставі ордеру серії АХ № 1223987 від 27.11.2024, про усунення недоліків, зазначених в ухвалі Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06.12.2024. Представник позивача зазначає, що позивач є приватним підприємцем, власником ТОВ «Райбес» та учасником міжнародної програми з економічного розвитку Харківської області. Починаючи з 24.10.2024 ОСОБА_1 повинен був приймати участь у форумі «Партнерство Незалежних», організованого Благодійною організацією «БФ «Повір у себе». 23.10.2024 о 05 год 00 хв ОСОБА_1 вирушив до м. Київ і фізично не знаходився у м. Харкові, тому не міг прийняти участь в розгляді адміністративної справи. З урахуванням дороги, підготовки до проведення форуму, заселення до готелю з 23.10.2024, позивач не перебував у м. Харкові, на підтвердження цього надав до заяви про усунення недоліків такі додатки, зокрема: лист Прем`єр готелю «Русь» від 10.12.2024 (а.с. 32), запрошення № 173/2024 від 13.10.2024 Благодійної Організації «Благодійний Фонд «Повір у себе» ОСОБА_1 на форум «Партнерство Незалежних», який відбудеться 24 жовтня 2024 року за адресою: м. Київ, паркова дорога 16-а, Конгресно-виставковий центр «Парковий» (а.с. 31), фото та відео із соціальної мережі Інстаграм за вказаним у заяві про усунення недоліків посиланням (а.с. 24), а також постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 76652405 від 27.11.2024 (а.с. 29-30).

Дослідивши позовну заяву, заяву про усунення недоліків, суд дійшов висновку, що заява про поновлення строку на звернення до суду про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 228-1П від 23.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп, не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до протоколу № 228-1 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 17.10.2024, який було складено оператором мобільного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 солдатом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, за яким його притягують до адміністративної відповідальності, про що свідчить його особистий підпис у протоколі у графі «Підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» (а.с. 11 на звороті).

Розгляд справи призначено на 23.10.2024 об 11 год 00 хв. Позивач вважав, що оскільки заявляв відповідачу, про те, що буде відсутній під час складання постанови у зв`язку з перебуванням на форумі у м. Київ, то відповідачем буде враховано його прохання про перенесення розгляду справи. При цьому заяв/клопотань від ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 про відкладення розгляду справи суду не надано, доказів про відповідне повідомлення про неможливість прибуття на розгляд протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП, у зв`язку з участю у форумі Благодійної Організації «Благодійний Фонд «Повір у себе» до ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачем, також, не надано суду, що ставить під сумнів повідомлення ОСОБА_1 співробітників ІНФОРМАЦІЯ_4 про неможливість прибуття на розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 23.10.2024 об 11 годині 00 хвилин у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 у кабінеті № 20.

За приписами ч.2 ст. 268 КУпАП не передбачає обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ вказаної категорії.

Суд зауважує, що оскільки позивачу було відомо про розгляд справи про адміністративне правопорушення саме 23.10.2024, він мав можливість поцікавитись результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення чи перенесення, про яке він, зі слів, попереджав співробітників ІНФОРМАЦІЯ_4 , та у разі необхідності, своєчасно подати позов до суду.

Згідно п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/02) зазначається, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У додатках до заяви про усунення недоліків, представник позивача долучає фото із соціальної мережі (а.с. 24), на підтвердження факту перебування позивача на форумі, лист-підтвердження проживання ОСОБА_1 у Прем`єр готелі «Русь» з 23.10.2024 до 27.10.2024 (а.с.32 ), тоді коли запрошення на форум на 24.10.2024 (а.с. 31).

Суд критично відноситься до вказаних доказів, оскільки строки перебування ОСОБА_1 на форумі займають лише три дні, а не більше місяця (02.12.2024 звернення ОСОБА_1 з позовом до суду). Крім цього, представник позивача не надає доказів на підтвердження того, що позивач виїхав з м. Харкова саме 23.10.2024 о 05 год 00 хв, що не підтверджує неможливість прибуття останнього на розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що з наданих позивачем документів вбачається, що постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 № 228-1П про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП винесено 23.10.2024, а відкрито виконавче провадження № 76652405 від 27.11.2024, тобто період часу між винесенням оспорюваної постанови 23.10.2024 та відкриттям виконавчого провадження 27.11.2024 становить більше місяця. Заразом, з позовом ОСОБА_1 звернувся до суду лише 02 грудня 2024 року, що свідчить про те, що позивач не вчинив жодних дій щоб дізнатися про обставини прийняття рішення чи вчинення інших дій ІНФОРМАЦІЯ_4 , крім цього, у ОСОБА_1 не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені відповідачем.

У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 пропустив строк на звернення до суду з позовом про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Відповідно до ст.118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 380/2355/20 від 28 травня 2021 року.

Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» («Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»), заява №28090/95). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року «Osman v. the United Kingdom» («Осман проти Сполученого Королівства»), заява №23452/94 та пункт 54 рішення від 19 червня 2001 року «Kreuz v. Poland» («Круз проти Польщі»), заява №28249/95).

Відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно п. 9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч.2 ст.123 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Водночас ч. 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено обов`язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

ЄСПЛ у рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби. Тобто, інститут строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Суд зауважує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Суд вважає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.01.2023 по справі № 380/14985/21 зазначив, що «поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з позовом.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущений; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування».

Однак таких обставин судом у цій справі не встановлено. Оскільки ОСОБА_1 знав, що 23.10.2024, відносно нього буде розглядати справи про адміністративне правопорушення, на розгляд справи не прибув, заяв/клопотання про відкладення не надав, розглядом справи не цікавився, суд вважає, зазначену бездіяльність позивача можна сприймати як байдужість до своїх прав або небажання скористатися цим правом, що не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення звернення до суду з адміністративним позовом відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 07.02.2019 у справі №819/859/16.

Отже, суд дійшов висновку, що зазначені у позові підстави для поновлення строку на звернення до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 228-1П від 23.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп, не можна визнати поважними, оскільки останні не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає позовну заяву, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на звернення до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 118.,122, 123, 161, 169, 286 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:        

Адміністративний позов  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення, повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.

Суддя         Д.Г. Паляничко