|
|
Справа № 22ц- 273/2008 Головуючий у першій інстанції Категорія -цивільна Ільченко О.І.
Доповідач - Лазоренко М.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 березня 2008 року місто Чернігів
А п е л я ц і й н и й с у д Чернігівської області у складі:
головуючого судді - Литвиненко І.В.
суддів - Лазоренка М.І., Редьки А.Г.
при секретарі - Рябчук С.В.
за участю - позивачки ОСОБА_1. та її представника ОСОБА_2., представників відповідачів: ОСОБА_3., ОСОБА_4.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2007 року та на додаткове рішення Прилуцького міськрайонного суду від 15 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1, в інтересах малолітнього ОСОБА_6до ОСОБА_7, ОСОБА_5, треті особи : Прилуцька міська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус ОСОБА_8, орган опіки і піклування Прилуцької міської ради про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири, визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину і визнання права власності на спадкове майно.
В С Т А Н О В И В:
05 квітня 2007 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачів у якому просила:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_5. та ОСОБА_7.;
- визнати частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, які видані 19.07.2006 року Прилуцькою міськдержнотконторою ОСОБА_5. року за реєстрами № 1-3218 та № 1-3220 ;
- визнати за ОСОБА_6., право власності: на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, на 1/2 частину автомобіля марки ВАЗ 2102, 1985 року випуску держномер НОМЕР_1та право власності на 1/2 частину гаражаАДРЕСА_2
- |стягнути з відповідачів судові витрати в сумі 365 грн..
04.06. 2007 року позивачка до суду подала заяву про зміну та збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивачка просила:
- визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно - 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 від 19.07.2006 року видане ОСОБА_5. Прилуцькою міськдержнотконторою;
- визнати частково недійсним свідоцтво від 19.07 2006 року про право на спадщину за законом на спадкове майно: автомобіль марки ВАЗ 2102 та грошові вклади видане ОСОБА_5. Прилуцькою міськдержнотконторою;
- визнати за ОСОБА_6. право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1;
- визнати за ОСОБА_6. право власності на 1/2 частину автомобіля марки ВАЗ 2102, держномер НОМЕР_1;
- визнати за ОСОБА_6. право власності на 1/2 частину гаража №АДРЕСА_2
- визнати за ОСОБА_6. право власності на 1/2 частину грошових вкладів з належними відсотками, що находяться на зберіганні у філії -Прилуцьке відділення № 221 ВАТ „Державний Ощадний Банк України” на рахунках: НОМЕР_2- 421 грн. 08 коп., НОМЕР_3на суму 291 грн.60 коп., НОМЕР_4- 474.18 грн., а всього на суму 1186 грн. 86 коп;
- |стягнути з відповідачів на її користь судовий збір у сумі 51 грн.
Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що з 1998 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_6.., з яким проживала, без реєстрації, у квартири АДРЕСА_1в м. Прилуки. Квартира належала у рівних частках ОСОБА_6. та його матері - ОСОБА_5.. Від фактичного шлюбу з ОСОБА_6., у них народився син - ОСОБА_8, 1994 року народження. ІНФОРМАЦІЯ_1року ОСОБА_6., помер.
В період спільного проживання з ОСОБА_6., вони за спільні кошти придбали автомобіль ВАЗ -2102 та гараж в автокооперативі „ Залізничник” м. Прилуки.
Після смерті ОСОБА_6. спадкоємцями зазначеного майна є син - ОСОБА_6. та мати покійного -ОСОБА_5..
В зв”язку з тим, що остання обіцяла все спадкове майно, яке належало покійному, передати онукові, вона не зверталась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Проте у вересні 2006 року відповідач вигнала її з сином з квартири та повідомила, що малолітній ОСОБА_6. ніякого відношення до спадкового майна її покійного сина не має.
7.08.2006 року ОСОБА_5. продала спірну квартиру своєму зятю - ОСОБА_7, а 21.07.2006 року, на підставі свідоцтва про право на спадщину, зареєструвала на себе автомобіль, який належав ОСОБА_6..
Позивачка також зазначала, що відповідач ОСОБА_7. знав про наявність у покійного сина, проте уклав угоду з ОСОБА_5. про купівлю спірної квартири.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2007 року, позовні вимоги ОСОБА_1., в інтересах малолітнього ОСОБА_8. до ОСОБА_7. та ОСОБА_5. задоволені частково.
Судом визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 19 липня 2006 року на Ѕ частини квартири АДРЕСА_1, видане Прилуцькою міською державною нотаріальною конторою.
ОСОБА_5.
Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 19 липня 2006 року на автомобіль марки ВАЗ 2102, 1985 року випуску, д/н НОМЕР_1; грошові вклади з належними відсотками, що знаходяться на зберіганні у Прилуцькому відділенні № 221 ВАТ "Державний ощадний банк України" па рахунках: НОМЕР_2-- 842.15 гри., НОМЕР_3- 583,15 гри.. НОМЕР_4- 948,35 гри., видане ОСОБА_5. Прилуцькою міською державною нотаріальною конторою.
Визнано недійсним договір купівлі - продажу від 07 серпня 2006 року по відчуженню ОСОБА_5. квартириАДРЕСА_1ОСОБА_7..
Визнано за ОСОБА_6. право власності на: 1/4 частину квартири АДРЕСА_1; 1/2 частину автомобіля марки ВАЗ-2102, 1985 року випуску державний н/з НОМЕР_1, на 1/2 частину грошових вкладів з належними відсотками, що знаходяться на зберіганні у філії-Прилуцьке відділення № 221 ВАТ "Держаний ощадний банк України" на рахунках: НОМЕР_2- 842.15 гри., НОМЕР_3-583,15 гри..НОМЕР_4- 948,35 гри.
У решті позовних вимог - відмовити за недоведеністю.
Також з відповідачів на користь позивачки стягнуті судові витрати.
Додатковим рішенням цього ж суду від 15.11 2007 року зобов'язано ОСОБА_7. повернути ОСОБА_5. квартиру АДРЕСА_1у м. Прилуки, а ОСОБА_5. зобов'язано повернути ОСОБА_7. 167423,26 грн..
Непогоджуючись з наведеним рішенням суду ОСОБА_5. подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог через невідповідність рішення суду дійсним обставинам справи та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що представник неповнолітнього ОСОБА_8. в установлений законом строк не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини і в установленому законом порядку малолітній ОСОБА_8. спадщину не прийняв. Вона ж не знала про наявність у її покійного сина дитини. У встановлені законом строки звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, яку в установленому законом порядку прийняла, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом.
08 серпня 2007 року, за договором купівлі-продажу, вона продала ОСОБА_7. квартиру АДРЕСА_1і оскільки продаж квартири нею був вчинений на законних підставах , то покупця вона вважає добросовісним набувачем квартири.
Крім того, апелянт зазначає, що їй не зрозуміло чому суд зобов'язав її повернути ОСОБА_7. за квартиру гроші в сумі 167 423, 26 грн., так як квартиру, згідно угоди вона продала за 20 000 грн., а відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно виданого Прилуцьким МБТІ квартира на момент продажу коштувала 10 267 грн.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1. перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_6.. 28.07.1994 року ОСОБА_1. народила дитину - ОСОБА_8 , батьком якого є нині покійний ОСОБА_6., наведене підтверджується копією свідоцтва про народження та копією свідоцтва про встановлення батьківства. /а.с. 9. 16/.
ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_6. помер, що підтверджується свідоцтвом про його смерть/а.с.10/. Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно: 1/2 частину квартириАДРЕСА_1, на автомобіль марки ВАЗ 2102, 1985 року випуску та на грошові вклади, що знаходяться на зберіганні у Прилуцькому відділенні № 221 ВАТ "Державний ощадний банк України" / а. с. 13.72.74/.
Після смерті ОСОБА_6. його мати, відповідачка ОСОБА_5., звернулась до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, в якій не вказала іншого спадкоємця майна - сина спадкодавця ОСОБА_6. і одноособово прийняла спадщину, отримавши 19.07.2006 року свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину спірної квартири, спірний автомобіль та грошові вклади (а.с.71, 73).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 07.08.2006 року відповідачка ОСОБА_5. продала ОСОБА_7. квартиру АДРЕСА_1, зазначений договір є нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 3352 /а.с.55/
Суд 1 інстанції правильно встановив наведені обставини справи і прийшов до вірного висновку, що при одноособовому прийнятті відповідачкою ОСОБА_5. спадщини на все спадкове майно, при наявності малолітнього спадкоємця першої черги, були допущені порушенням вимог ст.ст. 1261, ч.1 ст.1267ЦК України, які передбачають, що у першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки і, що їх частки у спадщині є рівними, а також порушені вимог частин 4, 5 ст. 1268 ЦК України, які встановлюють, що малолітня особа вважається такою, що прийняла спадщину, якщо її батьки не відмовились з дозволу органу опіки та піклування від прийняття спадщини. Позивач ОСОБА_1. будучи матір'ю малолітнього спадкоємця ОСОБА_8 від прийняття спадщини не відмовлялася, а тому суд дійшов обґрунтованого висновку, що малолітній ОСОБА_8. прийняв спадщину на 1/4 частину спірної квартири, на 1/2 частину автомобіля та на 1/2 частину грошових вкладів з належними відсотками, що находяться на зберіганні у філії Прилуцького відділення № 221 ВАТ Державний Ощадний Банк України” на рахунках: НОМЕР_2- 421 грн. 08 коп., НОМЕР_3на суму 291 грн.60 коп., НОМЕР_4- 474.18 грн., а тому має право на зазначене спадкове майно свого батька ОСОБА_6.
Встановивши зазначене, суд першої інстанції також дійшов вірного висновку, що свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.07.2006 року видані на ім'я ОСОБА_5. Прилуцькою міською державною нотаріальною конторою та зареєстровані за № 1-3218, № 1-3220 слід визнати частково недійсними, оскільки відповідно до вимог ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено , що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках встановлених законом.
Крім того, суд 1 інстанції обґрунтовано визнав за малолітнім ОСОБА_8. право власності на 1/4 частину спірної квартири, на 1/2 частину автомобіля та на 1/2 частину грошових вкладів , оскільки відповідно до ст. 392 ЦК власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.
Проте апеляційний суд не може погодитись з висновком суду 1 інстанції, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 Чернігівської області укладений між ОСОБА_5. та ОСОБА_7., суперечить вимогам цивільного законодавства і тому підлягає визнанню його недійсним, з таких підстав.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи позивачка 05.04.2007 року подала до суду позовну заяву, в якій, без посилання на відповідну норму закону, просить визнати недійсним договір купівлі - продажу спірної квартири. В заяві про зміну та збільшення позовних, позивачка вимог про визнати недійсним договору купівлі - продажу спірної квартири, взагалі не ставила, посилалась тільки на ст.ст. 390, 392 ЦПК України, а тому суд 1 інстанції визнавши договір купівлі-продажу квартири недійсним, вийшов за межі позовних вимог і невірно постановив рішення в цій частині.
При таких обставинах постановлене в цій частині рішення суду 1 інстанції, а також додаткове рішення місцевого суду про наслідки визнання угоди недійсною підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про стягнення з ОСОБА_5. на користь ОСОБА_1679 грн. на повернення судових витрат та стягнення користь держави 31 грн.
Керуючись 392 ЦК України ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309 - 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5- задовольнити частково.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2007 року в частині:
- визнання недійсним договір купівлі - продажу квартири від 07 серпня 2006 року по відчуженню ОСОБА_5квартири АДРЕСА_1 Чернігівської області ОСОБА_7;
- стягнення з відповідача ОСОБА_747,70 грн. судових витрат на користь державного бюджету м. Прилуки, як недоплаченого судового збору ОСОБА_1;
- стягнення відповідача ОСОБА_7на користь ОСОБА_1432,50 грн. в рахунок відшкодування судових витрат;
- стягнення з відповідача ОСОБА_547,70 грн. судових витрат на користь державного бюджету м. Прилуки, як недоплаченого судового збору ОСОБА_1;
- стягнення відповідача ОСОБА_5на користь ОСОБА_1432,50 грн. в рахунок відшкодування судових витрат та додаткове рішення Прилуцького міськрайонного суду від 15 листопада 2007 року - скасувати.
Постановити нове рішення про стягнення на користь ОСОБА_1з ОСОБА_5, на повернення судових витрат - 679 грн. та стягнення з ОСОБА_5 на користь держави 31 грн.
У решті судове рішення залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді:
Справа № 22ц- 273/2008 Головуючий у першій інстанції Категорія -цивільна Ільченко О.І.
Доповідач - Лазоренко М.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
/Вступна та резолютивні частини/
6 березня 2008 року місто Чернігів
А п е л я ц і й н и й с у д Чернігівської області у складі:
головуючого судді - Литвиненко І.В.
суддів - Лазоренка М.І., Редьки А.Г.
при секретарі - Рябчук С.В.
за участю - позивачки ОСОБА_1. та її представника ОСОБА_2., представників відповідачів ОСОБА_3., ОСОБА_4.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2007 року та на додаткове рішення Прилуцького міськрайонного суду від 15 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1, в інтересах малолітнього ОСОБА_6до ОСОБА_7, ОСОБА_5, треті особи : Прилуцька міська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус ОСОБА_8, орган опіки і піклування Прилуцької міської ради про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири, визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину і визнання права власності на спадкове майно.
В С Т А Н О В И В:
У зв"язку з необхідністю затрати значного часу для складання повного рішення, апеляційний суд, на підставі ст..ст. 209, 218 ЦПК України, вважає за необхідне відкласти його складання на строк 5 днів, до 10 березня 2007 р., при цьому проголосивши вступну та резолютивну частини.
Керуючись 392 ЦК України ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309 - 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5- задовольнити частково.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2007 року в частині:
- визнання недійсним договір купівлі - продажу квартири від 07 серпня 2006 року по відчуженню ОСОБА_5квартири АДРЕСА_1 Чернігівської області ОСОБА_7;
- стягнення з відповідача ОСОБА_747,70 грн. судових витрат на користь державного бюджету м. Прилуки, як недоплаченого судового збору ОСОБА_1;
- стягнення відповідача ОСОБА_7на користь ОСОБА_1432,50 грн. в рахунок відшкодування судових витрат;
- стягнення з відповідача ОСОБА_547,70 грн. судових витрат на користь державного бюджету м. Прилуки, як недоплаченого судового збору ОСОБА_1;
- стягнення відповідача ОСОБА_5на користь ОСОБА_1432,50 грн. в рахунок відшкодування судових витрат та додаткове рішення Прилуцького міськрайонного суду від 15 листопада 2007 року - скасувати
Постановити нове рішення про стягнення на користь ОСОБА_1з ОСОБА_5, на повернення судових витрат - 679 грн. та стягнення з ОСОБА_5 на користь держави 31 грн.
У решті судове рішення залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: