Справа № 2-1253/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

м. Ковель                                                                                                             18 липня 2007 року

Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням судді Денісова В.П., за участю секретаря       Матвійчук Т.Е., представника позивача  ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні при попередньому розгляді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дубівської сільської Ради про визнання права власності в порядку спадкування,-

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Дубівської сільської Ради про визнання права власності на 1/3 частну житлового будинку розміщеного в АДРЕСА_1, в порядку успадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, майновий пай члена коперативного с/г підприємства /майновий сертифікат/ Серія ВЛ № 0028672 від 05.12.2001 року вартістю - 3181грн., земельну ділянку розміром 2,95га на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 25.03.2002 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 512, в порядку успадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

На обґрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що його батькам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві приватної власності належала 1/3 частина житлового будинку по АДРЕСА_1. Вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_4 та в 1/3 частині вказаного будинку залишилась проживати мати позивача ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті відкрилася спадщина на все належне останній майно, в тому числі на належну їй частку у вказаному житловому помешканні, майновий пай члена колективного с/г підприємства та земельну ділянку. 31.05.1995 року ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого на випадок своєї смерті житловий будинок і приналежні до нього господарські споруди, який знаходиться в АДРЕСА_1, переходить у власність ОСОБА_2, а позивача по справі. Позивач вказує, що заповіт від імені ОСОБА_3 на майновий пай члена колективного с/г підприємства та земельну ділянку не укладався, а право на спадщину за законом першої черги виникло у позивача, як сина померлої; інших спадкоємців не має. Додав, що в Ковельська Державна нотаріальна контора не видає йому Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, він змушений звернутися до суду з заявою про визнання права власності на 1/3 частину житлового будинку, майновий пай та земельну ділянку. У зв'язку із вищевикладеним просить суд визнати за ним право власності на належну частку у квартирі, а саме, на 1/3 частину будинку по АДРЕСА_1 в

2

порядку спадкування за заповітом, після померлої ОСОБА_3 та майновий пай члена коперативного с/г підприємства /майновий сертифікат/ Серія ВЛ № 0028672 від 05.12.2001 року вартістю - 3181грн., земельну ділянку розміром 2,95га на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 25.03.2002 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 512, в порядку успадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3.

У відкритому судовому засіданні при попередньому розгляді представник позивача позов підтримав з вище викладених підстав та прохає його задовольнити. Вказав, що позивач фактично прийняв спадщину і з дня смерті своєї матері ОСОБА_3 закрив будинок, проводить за ним догляд, сплачує страхові платежі, користується земельною ділянкою. Судові витрати по справі прохає залишити за рахунок позивача.

Представник відповідача у відкрите судове засіданні при попередньому розгляді не з"явився, подав суду заяву з якої вбачається, що Дубівська сільська Рада заперечень проти задоволення заявлених позивачем вимог немає, прохає справу слухати у його відсутності, судові витрати віднести за рахунок позивача.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЩІК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЩІК України. Згідно ч.4 ст. 174 ЩІК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено наступне.

З копії свідоцтва про народження НОМЕР_1, виданого Ковельським районним Бюро ЗАГС Волинської області вбачається батьками позивача ОСОБА_2 є ОСОБА_4 та ОСОБА_3, /а.с.4/.

З копії свідоцтва про смерть НОМЕР_2, виданого 07.03.1990 року Дубівською сільською Радою Ковельського району вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2./а.с.6/.

З копії свідоцтва про смерть НОМЕР_3, виданого 04.10.2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Нововолинського міського управління юстиції Волинської області вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, /а.с.7/.

Згідно копії Державного акту на право приватної власності на землю Серії ВЛ № 05291 виданого Дубівською сільською Радою вбачається, що земельна ділянка площею 2.95га належить ОСОБА_3, /а.с. 12, 13/.

З копії Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства від 05.12.2001 року Серії ВЛ № 0028672 виданого Дубівською сільською Радою вбачається, що ОСОБА_3 має право на пайовий фонд майна колективного с/г підприємства Колгоспу "Україна" с Дубове Ковельського району в розмірі 3181 грн. /а.с. 14/.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на все належне останній майно, в тому числі й на на 1/3 частину будинку по АДРЕСА_1, в с. Вербка

3

Ковельського району в порядку спадкування за заповітом, право на яку посвідчується письмовими доказами у справі / а.с. 9-11/, зі змісту яких вбачається, що 1/3 частина будинку по АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Згідно заповіту, посвідченого секретарем Дубівської сільської Ради, Ковельського району, Волинської області 21.05.1995 року, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження щодо належної їй 1/3 частину будинку по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2, позивача у справі, /а.с.5/.

Згідно довідки Дубівської сільської Ради заповіт не змінено та не відмінено, /а.с. 17/.

Таким чином право на спадщину після померлої ОСОБА_3 має особа визначена заповітом, а саме позивач по справі. Осіб, які мали б право на обов'язкову частку в спадщині не встановлено.

Стороною стверджено, що заповіт померлою на майновий пай члена коперативного с/г підприємства /майновий сертифікат/ Серія ВЛ № 0028672 від 05.12.2001 року вартістю -3181грн., земельну ділянку розміром 2,95га на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 25.03.2002 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 512 не укладався, а право на спадщину за законом першої черги виникло у сина померлої ОСОБА_3, позивача по справі ОСОБА_2.

Вказані обставини стверджуються письмовими доказами у справі та, як вбачається із заяви представника відповідача не заперечені.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом, а з аналізу змісту ст. ст.1222, 1241 ЦК України вбачається, що спадкування за законом має місце лише тоді і в тому обсязі, в якому воно не змінено заповітом, крім випадків права на обов'язкову частку у спадщині, незалежно від заповіту.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини він не заявив про відмову від неї.

На момент відкриття спадщини позивачка проживала разом із спадкодавцем, про відмову від спадщини не заявляла та звернулась до нотаріального органу із заявою про прийняття спадщини.

4

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що останній не відмовлявся від прийняття спадщини.

Таким чином визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Враховуючи встановлені факти та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку про підставність вимог позивача про визнання за ним права власності на 1/3 частину будинку по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, після померлої ОСОБА_3 та майновий пай члена коперативного с/г підприємства /майновий сертифікат/ Серія ВЛ № 0028672 від 05.12.2001 року вартістю -3181грн., земельну ділянку розміром 2,95га на підставі Державного акту Серії ВЛ № 05291 на право приватної власності на землю від 25.03.2002 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 512, в порядку успадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3.

Судові витрати за клопотанням позивача, - віднести за його рахунок.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 130, 174 ЦПК України ст. ст. 1216, 1217, 1222. 1241, 1268 ЦК України,-

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину будинку по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, після померлої ОСОБА_3 та майновий пай члена коперативного с/г підприємства /майновий сертифікат/ Серія ВЛ № 0028672 від 05.12.2001 року вартістю -3181грн., земельну ділянку розміром 2,95га на підставі Державного акту Серії ВЛ № 05291 на право приватної власності на землю від 25.03.2002 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 512, в порядку успадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через

Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом

десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів

після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без

попереднього подання заяви - протягом строку, встановленого для подання заяви про

апеляційне оскарження.