КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2011                                                                                           № 6/102

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Нєсвєтову Н.М.

суддів:            Кондес  Л.О.

          Корсакової  Г.В.

при секретарі:            

прокуратури: Старший прокурор відділу прокуратури Київської області – Мінько Н.С. (за посвідченням)

позивача-1: не з’явився;

позивача-2: ОСОБА_1 (за довіреністю);

відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Охотспортрпром»

на рішення           Господарського суду м. Києва від 23.05.2011р.

у справі           № 6/102 (суддя – Ковтун С.А.)

за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі:

1.Глібської сільської ради Вишгородського району Київської області;

2. Державного підприємства «Димерське лісове господарство»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охотспортрпром»

про стягнення 160 338, 91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2011р. у справі №6/102 задоволено позов Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Глібської сільської ради Вишгородського району Київської області та Державного підприємства «Димерське лісове господарство» Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охотспортпром» на користь Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області 160 338,91 грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охотспортпром» в дохід Державного бюджету 1 603,39 грн. судові витрати.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2011р. у справі №6/102 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити, з посиланням на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.

Скаржник зазначає, що з Акту ДП «Димерське лісове господарство», складеного 15.11.2010р. не вбачається місця виявлення правопорушення та не вказано, що незаконну порубку дерев виявлено на території бази відпочинку «Парус», що належить відповідачу.

Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №000779 від 15.11.2010р. складений при неповному з’ясуванні фактичних обставин, зокрема, позивачем не з’ясовано які саме дерева та коли вони були вирубані. В Акті перевірки не вказано яким чином проводились заміри пнів.

Також, апелянт зазначає, що позивачем не надано доказів щодо періоду видалення вказаних дерев, їх кількості, якості та об’єму саме з вини відповідача.

Так, Акт був складений без участі представників відповідача, що є суттєвим порушенням норм Кодексу України «Про адміністративні правопорушення».

Крім цього, скаржник стверджує, що при передачі ділянки в оренду відповідачу Акта приймання – передачі об’єкта оренди складено не було, а отже пні могли залишитися після видалення повалених дерев попереднім землекористувачем.

Тому, оскільки докази, що підтверджують самовільне видалення лісових насаджень в кількості 164 ш. саме з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Охотспортрпром» відсутні, то немає підстав для відповідальності.

Суд, також, застосував норми ст. 42 Закону України «Про благоустрій населених пунктів України», не звернувши уваги на ті обставини, що територія бази відпочинку знаходиться за межами населеного пункту.

Ухвалою від 01.07.2011р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 31.08.2011р.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

В судове засідання з’явилися представники прокуратури, позивача-2, відповідача, представник позивача-1 не з’явився, через відділ документального забезпечення подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, дане клопотання судом задоволено, вирішено слухати справу у відсутності представника позивача-1, повідомленого про розгляд справи належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія встановила наступне.

До господарського суду міста Києва звернувся з позовом заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області та державного підприємства «Димерське лісове господарство»до товариства з обмеженою відповідальністю «Охотспортпром»про стягнення 160 338,91 грн. за незаконну порубку дерев.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач за відсутності дозволу здійснив вирубку 164 дерев, чим заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу, що встановлено актом перевірки.

Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з огляду на таке.

16.08.2005 р. на підставі розпорядження голови Вишгородської районної державної адміністрації № 450 від 15.08.2005 р. між Вишгородською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю «Охотспортпром»(далі – Товариство) укладено договір оренди земельної ділянки, яка має цільове призначення землі рекреаційного призначення, площею 4,9350 га строком на 25 років під розміщення існуючої бази відпочинку на території Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області, який зареєстрований 11.10.2005 р. у Вишгородському районному відділі Київської регіональної філії державного підприємства (ДП) «Центр Державного земельного кадастру».

Відповідно до проектів організації та розвитку лісового господарства Димерського лісового господарства (Кам’янське лісництво), розроблених Українською лісовпорядною експедицією УДПЛВО в 2004 та 2007 роках, ведення лісового господарства на земельній ділянці площею 4,935 га, яка перебуває у користуванні Товариства (квартал 86 виділ 10 та 21 Кам’янського лісництва ДП «Димерське лісове господарство»), належить до компетенції ДП «Димерське лісове господарство».

15.11.2010 р. провідним інженером ДП «Димерське лісове господарство»було виявлено незаконну рубку дерев у кварталі 86 виділ 10 та 21 Кам’янське лісництво ДП «Димерське лісове господарство», за результатами чого складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства.

Відповідно ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Згідно ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов’язкових екологічних вимог.

Пунктом 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2010 р. №1045 встановлено, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради на підставі ордера.

Згідно ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у, зокрема, самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та п. 4 ст. 42 Закону України «Про благоустрій населених пунктів України»шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства та законодавства з питань благоустрою населених пунктів, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс, методик, розрахунків щодо обрахування шкоди.

Порушення лісового законодавств, відповідно до ст. 105 Лісового кодексу України, тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно - правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев та чагарників.

Статтею 107 Лісового кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відповідає за шкоду, заподіяну працівником при виконанні ним своїх службових обов’язків.

Акт огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства від 15.11.2010 р. складений ДП «Димерське лісове господарство» відповідно до повноважень останнього, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 р. №976, та є належним і допустимим доказом в розумінні ст. 34 ГПК України, а тому суд не приймає твердження відповідача про недоведеність його вини.

Розрахунок шкоди, завданої державі, було здійснено відповідно до такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної лісу зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. за № 665.

Слід зазначити, що господарський суд в своєму рішенні помилково зазначив, що розрахунок шкоди, завданої державі, було здійснено відповідно до такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної лісу зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. за № 559.

Шкода, завдана навколишньому природному середовищу внаслідок самовільної рубки 164 сироростучих та сухостійних дерев, становила 160 338,91 грн.

Так, позивачем належним чином доведене порушення відповідачем інтересів держави.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, проте відповідач не довів належними та допустимими доказами, що незаконна порубка лісових насаджень здійснювалась не з його вини.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені та відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Обов’язок доказування, відповідно до приписів ст. 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів (в розумінні ст. 32 ГПК України) того, що нарахована позивачем сума є необґрунтованою, а тому колегія суддів дійшла висновку, про відсутність правових підстав для відмови у позові.

Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасування або зміни рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2011р. у справі №6/102, оскільки воно відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи та винесено з повним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2011р. у справі №6/102 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Охотспортпром» – без задоволення.

2.Справу №6/102 повернути до Господарського суду міста Києва.

3.Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      Нєсвєтова Н.М.

Судді                                                                                          Кондес  Л.О.

                                                                                          Корсакова  Г.В.