Р І Ш Е Н Н Я            Справа № 2-4/2008р.

                                ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

6 березня  2008 року                                Южний міський суд Одеської області  

у складі: головуючого судді -  Котова В.Г.,

               при секретарі -  Гнатюк Л.М.        

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Южне цивільну справу за позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_2та ОСОБА_3, третя особа -  служба у справах неповнолітніх  виконавчого комітету Южненської міської ради до ОСОБА_4про визнання втратившим право користування жилим приміщенням - АДРЕСА_1та зустрічним позовом ОСОБА_4до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням - АДРЕСА_1і вселення,    

          В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, звернулися до Южного міського суду з позовної заявою до ОСОБА_4про визнання втратившим право користування жилим приміщенням - АДРЕСА_1,  при цьому пояснивши, що АДРЕСА_1, належить позивачам на праві приватної власності по 1/3 частині кожній на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого виконавчим комітетом Южненської міської ради народних депутатів 05.02.1996 року.

В вказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_1,  ОСОБА_2, ОСОБА_3та ОСОБА_4, який вселився в вказану квартиру в грудні 1998 року.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано 10.10.2006 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Южненського міського управління юстиції Одеської області 10.10.2006 року.

В липні 2006 року відповідач за власним бажанням та рішенням залишив сім'ю та пішов з зазначеної квартири та більше там не з'являвся. Речей належних відповідачу в даній квартирі не має. З часу залишення вказаної квартири відповідач не намагався туди повернутися, не відвідував, не приходив. В вересні 2006 року ОСОБА_1 завершила ремонт в квартирі, при цьому одним з робітників, які робили ремонт був загублений ключ від квартири, в зв'язку з чим з міркувань власної безпеки ОСОБА_1, вимушена була замінити замок від вхідної двері, проте відповідач має вільний доступ до квартири, ніхто з мешканців квартири не чинить йому протидії, не перешкоджає його доступу до квартири.

Відповідач мешкає за адресою: АДРЕСА_2.

Всі обов'язки по   утриманню квартири та сплаті комунальних послуг несе ОСОБА_1 за власні кошти, тому вона має додаткові витрати, повязані зі сплатою комунальних послуг, що важко для неї, враховуючи те, що вона самостійно утримує її родину.

Факт непроживання ОСОБА_4 в АДРЕСА_1підтверджується Актом про непроживання від 05.02.2007 року складеного комісією КП «ЖЕД №1», згідно якого ОСОБА_4. в вказаній квартирі не мешкає з липня 2006 року.

Позивачі просять суд визнати ОСОБА_4таким, що втратив право користування жилим приміщенням  - АДРЕСА_1.

 Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, заявивши зустрічний позов до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням - АДРЕСА_1і вселення, при цьому пояснивши, що 26.12.1998 року ОСОБА_4. одружився з ОСОБА_1, та вселився як член сім'ї до АДРЕСА_1

10.10.2006 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було розірвано. Між сторонами склалися вкрай погані стосунки.

З метою позбавлення ОСОБА_4 реєстрації та права користуватися житловим приміщенням з ініціативи ОСОБА_1. між ними виникли сварки, в наслідок чого у вересні 2006 року, повернувшись з роботи ОСОБА_4. не зміг відчинити вхідні двері квартири, так як замки в дверях були змінені та двері ніхто не відкрив.

ОСОБА_4. багато разів намагався попасти в вищезазначену квартиру, але ОСОБА_1 у телефонній розмові повідомила, що в дану квартиру вона його не пусте. З цього часу ОСОБА_4. вимушений жити по знайомих.

Тами чином, в наслідок неправомірних дій ОСОБА_1. порушено право ОСОБА_4 щодо користування житловим приміщенням.

Згідно ст.156 ЖК України члени сім'ї власника квартири користуються житловим приміщенням нарівні з її власником. Припинення сімейних відносин (розірвання шлюбу) не позбавляє його права користуватися займаним приміщенням.

У відповідності до ст.26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України.

ОСОБА_4. просить суд вселити його до АДРЕСА_1та зобов'язати ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_4 користуватись АДРЕСА_1

            ОСОБА_1 в судовому засіданні зустрічний позов не визнала та пояснила, що 26.12.1998 року між нею і  позивачем ОСОБА_4 був укладений шлюб і позивач з її дозволу поселився в квартиру за адресою АДРЕСА_1.  Вказана квартира належить її і дочкам: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на праві приватної сумісної  власності, по 1/3 частині кожній. 

           В липні 2006 року позивач переїхав на постіне місце проживання до його співмешканки за адресою АДРЕСА_2, де проживає з останньою по наступний час. Даний факт підтверджується відповідними матерілами, які знаходяться в Южненському МВ ГУМВСУ в Одеській області, куди ОСОБА_1 зверталася з заявої на дії ОСОБА_4 Основною метою укладення шлюбу зі ОСОБА_1 зі сторонни ОСОБА_4 була та обставина, що він намагався отриммати реєстрацію в України і згодом отримати громадянство України. Всі свої речі позивач забрав з спірної квартири и перевіз на нове місце проживання. У зв'язку з цим вона 10.10.2006 року розірвала шлюб з позивачем ОСОБА_4 і згодом звернула до Южного міського суду з позовом про визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право користування жилим приміщенням. Факт не проживання ОСОБА_4 в квартирі підтверджується також Актом про не проживання.

         ОСОБА_4. виїхав з вказаної квартири самостійно, ніхто йому не перешкоджав в користуванні житлом. Договір найму жилим приміщенням між нею, дочками, з однієї сторони, і ОСОБА_4 з другої сторони, не укладався. ОСОБА_4. квартплату і комунальні послуги за проживання в квартирі не сплачував і не сплачує. Квартплату і комунальні послуги сплачує ОСОБА_1 за особисті кошти.                                                                                      

            Згідно ст. 71 ч.1 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його  сім'ї  за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

          Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою,  що втратила право  користування  жилим приміщенням  внаслідок  відсутності  цієї  особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

           Відповідно до ст. 107 ч.2 ЖК України у разі  вибуття  наймача та  членів  його  сім'ї  на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле  приміщення в  тому  ж  населеному  пункті  договір  найму  жилого  приміщення вважається розірваним з дня  вибуття.  Якщо  з  жилого  приміщення вибуває  не  вся  сім'я,  то  договір  найму  жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

      Відповідно до п.п. 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року „Про деякі питання, що виникли  в практиці застосування судами Житлового кодексу України” ( з доповненнями і змінами) наймачеві або членові його сім'ї,  який був  відсутнім  понад встановлений  законом строк без поважних причин,  суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права  (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо). Наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування  жилим  приміщенням  з  дня  вибуття,  незалежно  від пред'явлення позову про це.

             У зв'язку з тим, що позивач ОСОБА_4. виїхав на інше постійне місце проживання в АДРЕСА_2і не проживає у житловому приміщенні за адресою АДРЕСА_1, понад шість місяців, у відповідності зі ст.ст. 71 ч.1, 72, 107 ч.2 Житлового кодексу України, п.п. 10,11 Постанови Пленуму ВС України № 2 від 12.04.1985 року „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України”  він втратив право користування житловим приміщенням.

         Також, невірним є посилання ОСОБА_1 на ст. 48 ч.5 Закону України „Про власність”, щодо захисту його права володіння квартирою за адресою АДРЕСА_1. Позивач договір найму з власниками квартири не укладав, квартирою не користується і не володіє на законних підставах, квартира и житлова площа в квартирі йому власниками не передавалися, а тому його права відносно володіння данною квартирою не порушені. У позивача не виникло прав володіня, користування і розпорядження квартирою  за вказаною вище адресою.

         Згідно ст. 398 ЦК України право володіння набувається на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також по іншим підставам, встановленим законом.

          Недоречним є посилання позивача на ст. 156 ЖК України. Оскільки дана норма передбачає рівні права користування займаним приміщенням власником і колишнім членом сім'ї власника за умови їх сумісного проживання в квартирі. В данному випадку позивач ОСОБА_4. добровільно виїхав з квартири. Крім того, взаємовідносини між власником житла і колишнім членом сім'ї власника житла регламентуються шляхом укладення між ними договору найму житла, главою 59 ЦК України, ст.ст.  810, 811, 812, 813, 815, 810, 820, 821, 825 ЦК України.

Оскільки квартира за адресою . АДРЕСА_1знаходиться у власності трьох осіб, то ОСОБА_4. повинен був звернутися з позовом до всіх власників квартири, а не до ОСОБА_1..

            Також, інші власники квартири - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ніколи не були і не є членами сім'ї позивача ОСОБА_4, не знаходяться з останнім у родинних відносинах, договір найму житла з позивачем не укладали, а тому ОСОБА_4. повинен був вказати у позові на яку конкретно частину квартири він претендує як користувач.

            Позивачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги заявлені ОСОБА_1, а у зустрічному позові ОСОБА_4до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням - АДРЕСА_1і вселення просять відмовити. 

Представник служби у справах неповнолітніх  виконавчого комітету Южненської міської ради в судовому засіданні підтримав позов ОСОБА_1,  ОСОБА_2та ОСОБА_3, третя особа -  служба у справах неповнолітніх  виконавчого комітету Южненської міської ради до ОСОБА_4про визнання втратившим право користування жилим приміщенням - АДРЕСА_1, а задоволені зустрічного позову ОСОБА_4до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням - АДРЕСА_1і вселення просить відмовити.

Вислухавши позивачів, відповідача, представника позивача ОСОБА_1., представника відповідача, представника служби у справах неповнолітніх виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області, допитавши свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1,  ОСОБА_2та ОСОБА_3, третя особа -  служба у справах неповнолітніх  виконавчого комітету Южненської міської ради до ОСОБА_4про визнання втратившим право користування жилим приміщенням - АДРЕСА_1необхідно задовольнити, а у задоволені зустрічної позовної заяви ОСОБА_4до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням - АДРЕСА_1і вселення необхідно відмовити.

В судовому засіданні встановлено, що АДРЕСА_1, належить ОСОБА_1,  ОСОБА_2, ОСОБА_3на праві приватної власності по 1/3 частині кожній на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого виконавчим комітетом Южненської міської ради народних депутатів 05.02.1996 року.

В вказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_1,  ОСОБА_2, ОСОБА_3та ОСОБА_4.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано 10.10.2006 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Южненського міського управління юстиції Одеської області 10.10.2006 року.

В липні 2006 року ОСОБА_4.  за власним бажанням залишив АДРЕСА_1та більше в зазначеній квартирі не проживав. Речей належних ОСОБА_4 в даній квартирі не знаходиться. При цьому всі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення покладені тільки на позивачів, що погіршує їх матеріальний стан.

Факт не проживання ОСОБА_4 в АДРЕСА_1підтверджується актом про непроживання КП «ЖЕД №1» від 05.02.2007 року, згідно якого ОСОБА_4. в АДРЕСА_1, але не мешкає з липня 2006 року та по теперішній час. 

Дослідивши матеріали справи, допитавши свідків в судовому засіданні суд вважає, що ОСОБА_4. в липні 2006 року добровільно залишив АДРЕСА_1 в м.Южне Одеської області та пішов проживати до іншого житлового приміщення. При цьому ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4перешкод в користуванні та проживанні в житловому приміщенні АДРЕСА_1в м.Южне Одеської області не чинили, що підтверджується в судовому засіданні:

- свідченнями ОСОБА_5, яка пояснила суду, що ОСОБА_1 дуже добре відносилась до ОСОБА_4, а останній погано відносився до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 В липні-серпні 2006 року ОСОБА_4. добровільно пішов з АДРЕСА_1 до іншої жінки, при цьому забрав усі його речі. Більше ОСОБА_4. до зазначеної квартири не приходив. 

- свідченнями ОСОБА_6, яка пояснила суду, що вона є сусідкою ОСОБА_1. ОСОБА_4. в АДРЕСА_1 не мешкає більш ніж півроку, так як пішов мешкати до іншої жінки.

- свідченнями ОСОБА_9, яка пояснила суду, що з сім'єю ОСОБА_1 вона знайома давно. ОСОБА_4. з АДРЕСА_1 пішов більш ніж рік назад, нібито до якоїсь жінки. Усі його речі ОСОБА_4. з вказаної квартири забрав, так як вона їх там більше не бачила.   

- свідченнями ОСОБА_10, яка пояснила суду, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були сварки, та ОСОБА_4. пішов з АДРЕСА_1. В серпні 2006 року вона встріла ОСОБА_4, та він її повідомив, що пішов з зазначеної квартири, так як йому все набридло. На даний час він мешкає з іншою жінкою в будинку по АДРЕСА_2. ОСОБА_1 ОСОБА_4 перешкод в користуванні спірною квартирою не чинила. 

До свідчень в судовому засіданні ОСОБА_7, ОСОБА_8 суд відноситься критично, так останні знаходяться в дружніх відносинах з ОСОБА_4        

Згідно ст.71 Житлового Кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

У відповідності до ст.72 Житлового Кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки проводиться в судовому порядку. 

Відповідно до п.п. 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року „Про деякі питання, що виникли  в практиці застосування судами Житлового кодексу України” ( з доповненнями і змінами) наймачеві або членові його сім'ї,  який був  відсутнім  понад встановлений  законом строк без поважних причин,  суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права  (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо). Наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування  жилим  приміщенням  з  дня  вибуття,  незалежно  від пред'явлення позову про це.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1,  ОСОБА_2та ОСОБА_3, третя особа -  служба у справах неповнолітніх  виконавчого комітету Южненської міської ради до ОСОБА_4про визнання втратившим право користування жилим приміщенням - АДРЕСА_1необхідно задовольнити, та як ОСОБА_4. добровільно разом залишила АДРЕСА_1 в липні 2006 року та по теперішній час там без поважних причин не мешкає, особистих речей ОСОБА_4 в даній квартирі не знаходиться,  в зв'язку з чим на підставі ст.ст.71,72 Житлового Кодексу України ОСОБА_4є таким, що втратив право користування жилим приміщенням в  к АДРЕСА_1, а у задоволені зустрічної позовної заяви ОСОБА_4до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням - АДРЕСА_1і вселення необхідно відмовити, так як судом встановлено, що ОСОБА_4не чинилися  перешкод в користуванні житлом АДРЕСА_1 в м.Южне Одеської області та ОСОБА_4 не мешкає в АДРЕСА_1 в м.Южне Одеської області без поважних причин понад строки встановлені ст.ст.71,72 ЖК України, тобто  повинний бути визнаний таким, що втратив користування жилим приміщенням в  АДРЕСА_1 в м.Южне Одеської області, в зв'язку з чим вселення в зазначену квартиру не підлягає.

.

Керуючись ст.ст. 10,60,212,215, ЦПК України та ст.64,65,71,72, ЖК України, суд -

                                             В И Р І Ш И В:

Визнати ОСОБА_4таким, що втратив право користування жилим приміщенням  - АДРЕСА_1.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_4до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням - АДРЕСА_1і вселення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Южного міського суду Одеської області заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Южного міського суду Одеської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження і одночасного направлення копії апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                                   В.Г.Котов