Справа №2-а-215/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2008р. Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі:
головуючого Голоти Л.О.,
при секретарі Цюрпіти Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до начальника Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії, посилаючись на те, що їй було безпідставно відмовлено в перереєстрації на своє ім'я транспортного засобу «Ауді А4», 1997 року випуску, НОМЕР_1, отриманого в 2002 році матір'ю ОСОБА_2, інваліда війни 1 групи, як адресну гуманітарну допомогу із-за кордону.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, направив до суду телеграму, в якій просила справу розглянути у їй відсутність, позов задовольнити, а рішення суду допустити до негайного виконання.
Представник відповідача Маринушкін Є.О. позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що вони діють відповідно до чинного законодавства України, у разі задоволення позову не заперечив щодо допуску постанови суду до негайного виконання.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ОСОБА_2 була власником автомобіля «Ауді А4», 1997 року випуску, НОМЕР_1. Право власності нею набуте 22.11.2002 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області.
Судом встановлено та сторонами не спростовується, що позивач ОСОБА_1 звернулась до відповідача - начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації з приводу надання дозволу (довідки) на переоформлення автомобіля на її ім'я, оскільки вона являється дочкою померлої ОСОБА_2, проживала з нею однією сім'єю та є її спадкоємцем.
Начальником Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації Давиденком В.В. позивачу було відмовлено у наданні вищевказаного дозволу (довідки) і повідомлено, що автомобіль підлягає поверненню органам соціального захисту населення.
Відмова відповідача ґрунтується на п. 41 Постанови Кабінету Міністрів України № 999 від 19.07.2006 року «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», де передбачено, що після смерті інваліда автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, повертається головному управлінню соціального захисту і здається підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту, або видається в порядку черговості інваліду, який перебуває на обліку.
Посилання відповідачем на вимоги п. 41 Постанови Кабінету Міністрів України №999 від 19.07.2006 р. «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями» при відмові ОСОБА_1 у видачі дозволу (довідки) на переоформлення автомобіля на їй ім'я не може вважатись законним виходячи із наступного.
На день набуття права власності на автомобіль ОСОБА_2 чинною була Постанова Кабінету Міністрів України від 08 вересня 1997 року №999 «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями». Зазначена Постанова КМУ втратила чинність з моменту набуття чинності Постанови Кабінету Міністрів України №999 від 19.07.2006 р. «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями».
Пунктом 37 Постанови Кабінету Міністрів від 08 вересня 1997 року №999 «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями» було передбачено, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безоплатно або на пільгових умовах, залишається його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення. Перереєстрація автомобіля на ім'я одного з членів сім'ї, який на час смерті інваліда проживав разом з ним, провадиться Державтоінспекцією з дозволу органу соціального захисту населення, де інвалід перебував на обліку як власник транспорту.
Право власності на автомобіль ОСОБА_2 набувалось у відповідності з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 року №999 «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями» і лише на тих умовах, які передбачались вказаною Постановою, вона згодилась на те, щоб автомобіль був переданий їй як адресна гуманітарна допомога, оскільки була певна, що після її смерті автомобіль залишиться членам її сім'ї, зокрема позивачу ОСОБА_1.
Стаття 9 Кодексу Адміністративного Судочинства України вказує на те, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ст. 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Задовольняючи пред'явлений позов, суд виходить із норм Конституції України, зокрема статей 22, 41, 58, якими передбачено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи; конституційні права і свободи гарантовані і не можуть бути скасовані; при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Згідно з ст. 13 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правого захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи.
У відповідності до вимог ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями.
Керуючись принципами верховенства права та верховенства закону, суд вважає протиправною відмову начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації у наданні, видачі дозволу (довідки) ОСОБА_1 на переоформлення автомобіля на своє ім'я, оскільки дія Постанови Кабінету Міністрів України №999 від 19.07.2006 року «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями» не може поширюватись на їй автомобіль, так як право власності на нього було набуте до набрання даною Постановою законної сили.
Враховуючи важкі сімейні обставини позивача та відсутність заперечень при розгляді даного питання зі сторони відповідача, суд вважає можливим постанову суду допустити до негайного виконання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 13 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», ст.ст. 8, 22, 41, 55, 58 Конституції України, ст. 8, 9, 11, 71, 86, 158, 159 - 163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації у видачі ОСОБА_1 довідки (дозволу) на перереєстрацію автомобіля «Ауді А4», 1997 року випуску, НОМЕР_1, що належав ОСОБА_2.
Зобов'язати начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації видати ОСОБА_1 довідку (дозвіл) на перереєстрацію автомобіля «Ауді А4», 1997 року випуску, НОМЕР_1 на її ім'я.
Постанову суду допустити до негайного виконання
На постанову суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або ж у 10-и денний строк, встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя(підпис)
Копія вірна.
Суддя:
Секретар: