КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2011                                                                                           № 6/493

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Нєсвєтову Н.М.

суддів:             

при секретарі:            

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

третьої особи-1: не з’явився;

третьої особи-2: не з’явився;

третьої особи-3: не з’явився;

третьої особи-4: не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХК «Кременчуцький автоскладальний завод»

на рішення Господарського суду м. Києва від 21.07.2011р.

у справі №6/493 (суддя – Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХК «Кременчуцький автоскладальний завод»

до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький автоскладальний завод»;

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Автосервіс - Т»;

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер - Авто»;

4. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

про визнання виконавчого напису №3034 таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХК «Кременчуцький автоскладальний завод» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький автоскладальний завод», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький автоскладальний завод»; Товариство з обмеженою відповідальністю «Автосервіс - Т»;Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер - Авто»; Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису №3034 таким, що не підлягає виконанню

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2011р. у справі №6/493 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ХК «Кременчуцький автоскладальний завод» відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 21.07.2011р. у справі №6/493 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити, з посиланням на неправильне порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає,що відповідач нотаріусу для вчинення оскаржуваного виконавчого напису первинні документи щодо погашення ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод».

Також, апелянт зазначає, що складання такого документу як виписка по рахунку ні Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в України» від 05.04.2001р. №2346-ІІІ ні Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. №22 не передбачено.

Позивач зазначає, що протягом 2007р. ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод» здійснював погашення кредиту та відсотків за його користування у повній відповідності до умов кредитного договору №54/07 від 05.12.2007р.

Отже, відповідачем не були подані нотаріусу первинні документи щодо погашення кредиту та відсотків за його користування ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод», що доводить відсутність у нотаріуса на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису всіх необхідних документів, які б встановлювали безспірність заборгованості ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод», яка є підставою для вчинення виконавчого напису нотаріусом.

Крім того, апелянт вказує, що відповідач на день вчинення оспорюваного виконавчого напису вибрав і застосував інший спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки – звернувся до господарського суду Полтавської області з відповідним позовом.

Також, в оскаржуваному виконавчому написі відсутня обов’язкова інформація: ім’я по батькові нотаріуса, строк, за який провадиться стягнення, суми пені та процентів (зазначено тільки про несплату процентів та пені), сума державного мита (вказаний тільки розмір плати нотаріуса).

Отже, як стверджує скаржник, оскаржуваний напис не відповідає вимогам статті 89 Закону України «Про нотаріат» та п. 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. №20/5, тобто порушений порядок вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Зокрема, відповідно до п. 283 зазначеної інструкції вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов’язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень, проте нотаріусом та відповідачем вказаний строку не був дотриманий.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що апеляційні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою від 18.08.2011р. апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 21.09.2011р.

Розпорядженням Секретаря палати Київського апеляційного господарського суду №01-23/3/32 від 20.09.2011р. до складу колегії суддів замість судді Коршун Н.М. введено суддю Кондес Л.О.

В судове засідання з’явилися представники позивача та відповідача, представники третіх осіб не з’явилися.

Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце його розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. 3 п. 3.6 Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., №01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштові відправлення з ухвалою Київського апеляційного суду по справі №6/493 були направлені третім особам за адресами, вказаними у позовній заяві та апеляційній скарзі.

Підтвердженням надсилання третім особам названою ухвали суду є відповідна відмітка на зворотньому боці цієї ухвали.

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи №6/493 треті особи повідомлені своєчасно та належним чином.

Враховуючи те, що явка третіх осіб у засіданні суду апеляційної інстанції не була визнана обов’язковою, судова колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2011р. за наявними у справі матеріалами без участі третіх осіб.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

05.12.2007 р. між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», (правонаступник публічне акціонерне товариство «Сведбанк») (банком) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький автоскладальний завод» (позичальником) було укладено кредитний договір № 54/07 (далі – кредитний договір).

Згідно п. 1.2 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 31.07.2008 р.) ліміт кредитної лінії, встановлений в базовій валюті, дорівнював 23147468,00 доларів США. Термін користування (термін безперервного використання) кожною окремою частиною кредитної лінії становить 3 (три) календарних місяці. Облік зазначеного терміну починається з дня списання суми відповідного траншу з позичкового рахунку позичальника.

Відповідно п. 1.3 кредитного договору строк користування кредитною лінією: з 05.12.2007 року по 04.12.2009 року включно.

Згідно п. 1.4 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 29.10.2008 р. плата за користування кредитною лінією (процентна ставка) була встановлена наступним чином:

- за користування коштами в межах окремої частини кредитної лінії у доларах США з періодом безперервного використання кредитних коштів строком 3 (три) календарних місяці –13 % річних;

- за користування коштами в межах окремої частини кредитної лінії у гривні з періодом безперервного використання кредитних коштів строком 3 (три) календарних місяці - 22 % річних;

- процентна ставка за користування коштами в межах окремої частини кредитної лінії у доларах США та/або у гривні підвищується на 1% річних у разі недотримання умов кредитного договору щодо кредитового обороту, сум операцій позичальника з купівлі-продажу іноземної валюти та порушення п.п. 5.6. п. 5 та/або 7.6. кредитного договору.

Відповідно п. 3.3. кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитною лінією сплачуються щомісячно до 05 числа кожного місяця (включно) за попередній місяць і на дату повернення кредитної лінії.

Виконання зобов’язання позичальника за кредитним договором забезпечено іпотечним договором від 05.12.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (далі - іпотечний договір), укладеним між банком та товариством з обмеженою відповідальністю «ХК «Кременчуцький автоскладальний завод» (іпотекодавцем), про що зазначено у розділі 5.1 кредитного договору.

Пунктом 2 іпотечного договору передбачено, що іпотекодавець надав банку в іпотеку майно належне йому на праві власності: будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Салганна, 14-А (далі – предмет іпотеки), загальною балансовою вартістю 9671366,27 грн.

За умовами п. 10.3 іпотечного договору у разі невиконання позичальником умов кредитного договору банку надано право, задовольнити в повному обсязі забезпечені іпотекою вимоги і звернути стягнення на предмет іпотеки.

Так, матеріалами справи підтверджується невиконання позичальником умов кредитного договору: непогашення чергової заборгованості за кредитною лінією відповідно до встановленого графіку та несплата відсотків за користування кредитними коштами.

28.04.2010 р. банк листом № 46 звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Порядок вчинення виконавчих написів регулюється Законом України «Про нотаріат»та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. (далі –Інструкція).

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат»та п. 282 Інструкції, передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат»нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 286 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р.

Згідно п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.4849 р. № 1172, для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання.

Як вбачається з матеріалів справи, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 28.04.2010 р. було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №1254, яким запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки. За рахунок коштів отриманих від реалізації предмета іпотеки запропоновано задовольнити вимоги банку у розмірі 207 1 22 225,04 грн.

26.08.2010 р. банк листом №26/08-11714 звернувся із заявою до нотаріуса для вчинення виконавчого напису про повторне вчинення виконавчого напису в зв’язку зі збільшенням суми заборгованості.

До заяви було надано розрахунок заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький автоскладальний завод»станом на 12.08.2010 р.; оригінал іпотечного договору; виписки за рахунками, що були відкриті для обліку розрахунків за кредитним договором; установчі документи банку; меморіальні ордери, що підтверджують видачу кредиту.

28.04.2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 3034, яким запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки.

За рахунок коштів отриманих від реалізації предмета іпотеки запропоновано задовольнити вимоги банку у розмірі 249 320 997,80 грн.

Строк, за який проводиться стягнення за виконавчим написом з 04.03.2009р. по 12.08.2010р.( далі - виконавчий напис).

Так, станом на 12.08.2010 р. заборгованість становила 249 320 997,80 грн., з яких 68 565631,96грн. заборгованість по кредиту, 23 976 754,53 грн. - проценти за користування кредитом, 22 792 444,90 грн. пеня, що повністю підтверджується наданими в до справи доказами.

Таким чином, оскільки іпотечним договором передбачено право банку на звернення стягнення на предмет іпотеки, виконавчий напис не суперечить ст. 590 Цивільного кодексу України.

Статтею 1 Господарського процесуального Кодексу України передбачено право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Сторона самостійно обирає спосіб захисту свого порушеного права.

В даному випадку законом не заборонено для захисту порушеного права звернення до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором після звернення стягнення за майно шляхом вчинення виконавчого напису.

Виконавчий напис було вчинено, оскільки подані нотаріусу документи (оригінал договору, виписки за рахунками), які підтверджували безспірність заборгованості боржника перед стягувачем (відповідачем) та встановлювали прострочення виконання зобов’язання.

Таким чином, враховуючи викладене, банком належним чином доведено наявність безспірної заборгованості, а отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що виконавчий напис вчинено з додержанням Порядку вчинення виконавчих дій нотаріусами та умов, передбачених Договором.

З огляду на викладене, колегія не бере до уваги доводи апелянта щодо відсутності безспірної заборгованості за кредитним договором №54/07 від 05.12.2007р., оскільки дане твердження спростовується матеріалами справи.

Обов’язок доказування, відповідно до приписів ст. 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, судова колегія дійшла висновку, позивачем не надано доказів спірності та неправильності зазначених у виконавчому написі вимог, а отже оскаржуваний виконавчий напис вчинений відповідно до вимог чинного законодавства України, а тому у відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2011р. у справі №6/493 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -  без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2011р. у справі №6/493 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХК «Кременчуцький автоскладальний завод» – без задоволення.

2.Справу №6/493 повернути до Господарського суду міста Києва.

3.Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді